Бази даних


Наукова періодика України - результати пошуку


Mozilla Firefox Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер
"Mozilla Firefox"

Вид пошуку
Повнотекстовий пошук
 Знайдено в інших БД:Книжкові видання та компакт-диски (1)Реферативна база даних (5)
Список видань за алфавітом назв:
A  B  C  D  E  F  G  H  I  J  L  M  N  O  P  R  S  T  U  V  W  
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  

Авторський покажчик    Покажчик назв публікацій



Пошуковий запит: (<.>A=Шарова А$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 12
Представлено документи з 1 до 12
1.

Шарова А. М. 
Лінгвістичний вимір політичної інформації: становлення політичної лінгвістики [Електронний ресурс] / А. М. Шарова // Наукові праці [Чорноморського державного університету імені Петра Могили]. Сер. : Політологія. - 2009. - Т. 110, Вип. 97. - С. 110-117. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Npchdupol_2009_110_97_23
Попередній перегляд:   Завантажити - 441.969 Kb    Зміст випуску     Цитування
2.

Кочетова А. О. 
Вплив екструдування на вуглеводний комплекс композиційних сумішей [Електронний ресурс] / А. О. Кочетова, С. П. Решта, А. В. Макаринська, А. І. Шарова // Зернові продукти і комбікорми. - 2010. - № 2. - С. 50-53. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zpik_2010_2_19
Попередній перегляд:   Завантажити - 412.726 Kb    Зміст випуску     Цитування
3.

Єгоров Б.В. 
Підвищення ефективності підготовки зернових компонентів у складі вологих комбікормів для котів [Електронний ресурс] / Б.В. Єгоров, Т.В. Бордун, А.І. Шарова // Зернові продукти і комбікорми. - 2011. - № 2. - С. 33-37. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zpik_2011_2_12
Попередній перегляд:   Завантажити - 690.179 Kb    Зміст випуску     Цитування
4.

Єгоров Б. В. 
Розробка технології виробництва функціональних кормових добавок [Електронний ресурс] / Б. В. Єгоров, Т. В. Бордун, А. І. Шарова, В. П. Михайлова // Наукові праці [Одеської національної академії харчових технологій]. - 2013. - Вип. 44(1). - С. 20-26. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Np_2013_44(1)__8
Попередній перегляд:   Завантажити - 983.849 Kb    Зміст випуску     Цитування
5.

Єгоров Б. В. 
Біологічна оцінка нових видів кормових добавок [Електронний ресурс] / Б. В. Єгоров, Т. В. Бордун, А. І. Шарова // Наукові праці [Одеської національної академії харчових технологій]. - 2014. - Вип. 46(1). - С. 42-46. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Np_2014_46(1)__13
Попередній перегляд:   Завантажити - 622.587 Kb    Зміст випуску     Цитування
6.

Єгоров Б. В. 
Технологічні основи виробництва вологих комбікормів для домашніх тварин [Електронний ресурс] / Б. В. Єгоров, Т. В. Бордун, А. І. Шарова // Наукові праці [Одеської національної академії харчових технологій]. - 2012. - Вип. 42(1). - С. 80-83. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Np_2012_42(1)__21
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.057 Mb    Зміст випуску     Цитування
7.

Міценко Н. Г. 
Особливості формування ресурсного потенціалу торговельних підприємств споживчої кооперації [Електронний ресурс] / Н. Г. Міценко, А. Р. Шарова // Торгівля, комерція, підприємництво. - 2014. - Вип. 17. - С. 51-53. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Torg_2014_17_13
Попередній перегляд:   Завантажити - 340.025 Kb    Зміст випуску     Цитування
8.

Дудікова Д. М. 
Активність похідних амінопропанолу відносно біоплівок Pseudomonas aeruginosa [Електронний ресурс] / Д. М. Дудікова, З. С. Суворова, В. В. Недашківська, А. О. Шарова, М. Л. Дронова, Н. О. Вринчану // Фармацевтичний журнал. - 2017. - № 1. - С. 93-100. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pharmazh_2017_1_13
Бактериальные биопленки, в частности образованные Pseudomonas aeruginosa, являются причиной серьезных хронических инфекционных заболеваний. Бактерии в биопленке фенотипически более устойчивы к действию антибиотиков и иммунной системы макроорганизма, что делает их важным фактором патогенности для многих микрорганизмов. Объектом исследования были выбраны производные аминоспиртов с адамантильным (КВМ-97) та N-алкиларильным радикалом (КВМ-194, КВМ-204, КВМ-261, КВМ-262). Цель работы - установить влияние соединений на пленкообразование и сформированные биопленки P. aeruginosa. Влияние производных аминоспиртов на биопленки оценивали с использованием генцианвиолета. В качестве препаратов сравнения использовали субстанции ципрофлоксацина, меропенема, цефтазидима и гентамицина. Способность соединений влиять на пленкообразование и сформированные биопленки P. aeruginosa исследовали с помощью метода сорбции генцианвиолета на структурах биопленки с последующей десорбцией в органический растворитель. Полученные результаты показали, что все соединения в исследованных концентрациях проявляют активность в отношении биопленок. Значительное уменьшение пленкообразования P. aeruginosa наблюдали в присутствии КВМ-97, КВМ-261 и КВМ-262 в высокой концентрации (5,0 МПК), ингибирование пленкообразования составило 84,3, 90,5 и 83,3 % соответственно. После инкубирования с КВМ-204 в концентрации 5,0 МПК 1-суточная сформированная биопленка была разрушена на 76,6 %. Кроме того, соединения КВМ-97, КВМ-194 и КВМ-261 в обеих концентрациях показали высокую активность относительно биопленки синегнойной палочки, степень разрушения биопленки составила 56,7 - 65,7 %. Все исследованные соединения (в зависимости от дозы) проявили выраженную ингибирующую активность в отношении зрелой 5-суточной биопленки P. aeruginosa. Также было отмечено, что исследуемые соединения проявляют высокую антибиопленочную активность по сравнению с официнальными антимикробными препаратами. Производные аминопропанола могут стать основой для создания новой группы антимикробных препаратов и перспективных лекарственных средств для лечения хронических инфекций.
Попередній перегляд:   Завантажити - 323.818 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
9.

Вринчану Н. О. 
Антисептичні властивості похідного аміноадамантану [Електронний ресурс] / Н. О. Вринчану, В. Л. Макітрук, А. С. Шаламай, М. Л. Дронова, Д. М. Дудікова, З. С. Суворова, А. О. Шарова // Фармацевтичний журнал. - 2017. - № 5-6. - С. 49-54. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pharmazh_2017_5-6_9
Формирование устойчивости микроорганизмов к современным антимикробным препаратам требует разработки новых антисептических средств. Объектом исследования выбрано производное фениладамантана (4-(адамантил-1)-1-(1-аминобутил) бензол, шифр - АМ-166). Цель работы - изучение специфической активности 4 %-го раствора АМ-166 в изопропаноле и 5 %-го раствора АМ-166 в 76 %-м этаноле (производитель ПАО НПЦ "Борщаговский ХФЗ") в отношении широкого спектра бактерий и грибов, оценивание их эффективных концентраций и времени экспозиции. Дезинфекционные/антисептические свойства оценивали с помощью количественного суспензионного метода с последующей нейтрализацией раствора. Полученные результаты показали, что оба раствора проявляли подобную активность в отношении грамположительных и грамотрицательных бактерий, а также в отношении дрожжеподобных грибов. Антибактериальное и антифунгальное действие наблюдалось во всех исследованных концентрациях (исходные растворы, разведения в 5 и 10 раз) и сохранялось на протяжении всего срока наблюдения (5 - 30 мин). В отношении A. niger оба исследованных раствора в исходной концентрации проявляли фунгицидное действие. При разведении в 5 раз 5 %-й раствор АМ-166 (в 76 %-м этаноле) был более эффективным по сравнению с соответствующим разведением 4 %-го раствора АМ-166 (в изопропаноле). При разведении в 10 раз оба раствора не проявляли фунгицидной активности. Полученные результаты свидетельствуют о том, что производные адамантана могут быть перспективными для разработки на их основе антисептических средств.
Попередній перегляд:   Завантажити - 271.294 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
10.

Грицьких О. 
Формування дослідницької компоненти предметної компетентності учнів у лабораторному фізичному практикумі [Електронний ресурс] / О. Грицьких, К. Чорнобай, А. Шарова // Наукові записки [Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка] . Серія : Проблеми методики фізико-математичної і технологічної освіти. - 2015. - Вип. 7(3). - С. 140-144. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nz_pmfm_2015_7(3)__25
Попередній перегляд:   Завантажити - 606.228 Kb    Зміст випуску     Цитування
11.

Дудікова Д. М. 
Антибактеріальна активність амінопропанолів з адамантильним і N-алкіларильним радикалом відносно біоплівок E. сoli [Електронний ресурс] / Д. М. Дудікова, Н. О. Вринчану, Ю. В. Короткий, М. Л. Дронова, З. С. Суворова, А. О. Шарова, Н. І. Гринчук, В. В. Недашківська // Фармакологія та лікарська токсикологія. - 2017. - № 6. - С. 37-42. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/flt_2017_6_6
Утворення біоплівок мікроорганізмами створює великі труднощі в клінічній практиці, оскільки при цьому значно підвищується стійкість бактерій до антибактеріальних і дезінфікуючих засобів, збільшуються витрати на лікування пацієнта, зростає летальність від інфекційних ускладнень. Тому перспективним є пошук нових сполук, здатних вливати на зрілу біоплівку та на різні етапи її формування. Мета дослідження - встановити вплив нових похідних амінопропанолів на плівкоутворення та сформовані E. сoli біоплівки у порівнянні з антибактеріальними препаратами. Чутливість клінічного штаму E. сoli до дії сполук КВМ-97, КВМ-194, КВМ-204, КВМ-261, КВМ-262 і препаратів порівняння ципрофлоксацину, меропенему, гентаміцину та цефтазидиму визначали за допомогою методу серійних мікророзведень і оцінювали за показником мінімальної інгібуючої концентрації (МІК). Здатність досліджуваних сполук та антимікробних засобів впливати на плівкоутворення та сформовані біоплівки кишкової палички досліджували за допомогою методу сорбції генціанвіолету на структурах біоплівки з подальшою десорбцією в органічний розчинник. Дослідження впливу амінопропанолів з адамантильним та N-алкіларильним радикалом на біоплівки E. coli показало, що сполуки порушують плівкоутворення та руйнують сформовані біоплівки. Найвиразнішу дію відносно біоплівок кишкової палички на всіх досліджених етапах розвитку виявляють сполуки КВМ-97 і КВМ-262, які за ступенем інгібуючого ефекту проявляють переваги або не поступаються препаратам порівняння ципрофлоксацину, меропенему, цефтазидиму та гентаміцину. Отже, уперше синтезовані похідні амінопропанолу з адамантильним та N-алкіларильним радикалом можуть бути перспективними для створення на їх основі лікарських засобів з антибіоплівковою активністю.
Попередній перегляд:   Завантажити - 969.309 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
12.

Шарова А. О. 
Антибактеріальна активність 4-(1-адамантил)-(1-амінобутил)бензолу відносно біоплівок S. Aureus. [Електронний ресурс] / А. О. Шарова, Н. І. Гринчук, Д. М. Дудікова, В. В. Недашківська, З. С. Суворова, Н. О. Вринчану // Фармакологія та лікарська токсикологія. - 2018. - № 2. - С. 79-85. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/flt_2018_2_10
Утворення біоплівок бактеріями створює великі труднощі в медичній практиці, оскільки це значно підвищує стійкість мікроорганізмів до антибактеріальних і дезінфікуючих засобів, збільшує витрати на лікування пацієнта, зростає летальність від інфекційних ускладнень. Тому перспективним є пошук сполук, здатних впливати на біоплівку, на різні етапи її формування. Мета дослідження - встановити активність похідного адамантану АМ-166 відносно біоплівок Staphylococcus aureus 222 у порівнянні з антибактеріальними препаратами. Чутливість клінічного штаму S. aureus до дії сполуки АМ-166 і препаратів порівняння ципрофлоксацину, азитроміцину, гентаміцину та рифампіцину визначали за допомогою методу серійних мікророзведень і дискодифузійного методу й оцінювали за показником мінімальної інгібуючої концентрації (МІК) і зонами затримки росту мікроорганізмів. Здатність адамантанвмісної сполуки та препаратів порівняння порушувати плівкоутворення та впливати на сформовані золотистим стафілококом біоплівки досліджували за методом сорбції генціанвіолету на її структурах з подальшою десорбцією в етиловий спирт. Проведені дослідження виявили в похідного адамантану АМ-166 виразну антибіоплівкову активність і здатність впливати на різні етапи формування біоплівок. Встановлено, що в концентрації 5,0 МІК сполука впливає на динаміку плівкоутворення на ранніх етапах її формування, ступінь інгібування в межах 7,4 - 27,3 %. Сполука АМ-166 здатна порушувати плівкоутворення та руйнувати сформовані біоплівки. У разі дії на сформовану 1-добову біоплівку сполука практично не поступається активності ципрофлоксацину та рифампіцину й переважає дію азитроміцину та гентаміцину. Відносно 2-добових біоплівок сполука виявляє переваги перед ципрофлоксацином, азитроміцином і гентаміцином. Сполука АМ-166 запобігає утворенню біоплівок золотистого стафілокока на поліуретанових катетерах і виявляє переваги перед ципрофлоксацином і азитроміцином. Отже, адамантанвмісна сполука АМ-166 може бути перспективною для створення на її основі лікарських засобів з антибіоплівковою активністю.
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.263 Mb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
 
Відділ інформаційно-комунікаційних технологій
Пам`ятка користувача

Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського