Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (10) | Журнали та продовжувані видання (5) | Реферативна база даних (27) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Шумаков В$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 17 Представлено документи з 1 до 17 |
|||
| 1. | 
Трахтенберг І. "Нетрадиційне цілительство" і наука: компроміс неможливий [Електронний ресурс] / І. Трахтенберг, В. Шумаков // Вісник Національної академії наук України. - 2002. - № 2. - С. 21-30. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vnanu_2002_2_6 | ||
| 2. | 
Шумаков В. О. Клініко-статистичні та клініко-функціональні показники у пацієнтів з гострим інфарктом міокарда при супутньому цукровому діабеті [Електронний ресурс] / В. О. Шумаков, І. Е. Малиновська, Л. П. Терешкевич, О. В. Волошина, Л. Ф. Кісілєвич // Український кардіологічний журнал. - 2013. - № 1. - С. 33-36. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ukzh_2013_1_4 | ||
| 3. |
Шумаков В. А. Сахарный диабет у больных острым инфарктом миокарда: клинико-биохимические и функциональные характеристики [Електронний ресурс] / В. А. Шумаков, И. Э. Малиновская, Л. П. Терешкевич, О. В. Волошина, Т. А. Крячок, И. А. Готенко, Л. Ф. Кисилевич // Український кардіологічний журнал. - 2013. - № 6. - С. 28-32. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ukzh_2013_6_6 | ||
| 4. | 
Пархоменко А. Н. Гипертензивные кризы: диагностика и лечение. Консенсус Ассоциации кардиологов Украины и Украинской ассоциации по борьбе с инсультом. (Часть 2) Особенности коррекции артериального давления при осложненных гипертензивных кризах в зависимости от поражения органамишени [Електронний ресурс] / А. Н. Пархоменко, Е. Н. Амосова, Г. В. Дзяк, В. З. Нетяженко, О. И. Иркин, Б. И. Голобородько, О. А. Коваль, Н. П. Копица, В. А. Шумаков, В. К. Тащук // Медицина неотложных состояний. - 2013. - № 2. - С. 198-208. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Medns_2013_2_42 | ||
| 5. |
Малиновская И. Э. Физическая реабилитация в комплексной программе лечения больных, перенесших инфаркт миокарда [Електронний ресурс] / И. Э. Малиновская, В. А. Шумаков, Н. М. Терещенко // Український кардіологічний журнал. - 2015. - № 6. - С. 90-99. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ukzh_2015_6_13 Кардіологічна реабілітація (КР) - це комплекс мультидисциплінарних заходів, спрямованих на відновлення фізичної активності пацієнтів, зниження інвалідизації та повернення до трудової діяльності. Широке використання ефективних лікарських препаратів поряд із застосуванням первинних черезшкірних коронарних втручань з відновленням коронарного кровообігу в пацієнтів з гострим інфарктом міокарда створили ілюзорне уявлення і, можливо, дали надію на вирішення багатьох проблем у лікуванні такої категорії пацієнтів, применшивши значення КР. Незважаючи на комплексність заходів КР, що охоплюють і питання вторинної профілактики, найважливішою, якщо не найголовнішою, її складовою є фізична реабілітація, основні питання якої викладені в цій статті. Наведено дані щодо КР хворих, які перенесли інфаркт міокарда, в різних країнах. Найбільше охоплення пацієнтів заходами КР спостерігається на першому етапі. Водночас у різних країнах є відмінності, що стосуються станів та нозологічних форм, які є показаннями для КР, показань та протипоказань до її проведення, тривалості різних етапів, програм, кількості пацієнтів, залучених у ці програми на різних етапах. Описано різні види фізичної реабілітації та програми фізичних тренувань. Чітке виконання ретельно розроблених програм кардіологічної реабілітації, сприяє істотному зниженню показників загальної та серцево-судинної смертності, повторних коронарних катастроф, повторної госпіталізації, поліпшує якість життя і повернення пацієнтів до активної трудової діяльності. | ||
| 6. |
Мхітарян Л. С. Якісний стан ліпідних факторів атерогенезу та активність запальної реакції в пацієнтів, які перенесли гострий інфаркт міокарда [Електронний ресурс] / Л. С. Мхітарян, О .Б. Кучменко, В. О. Шумаков, І. Е. Малиновська, І. Н. Євстратова, Н. М. Терещенко, Н. М. Василинчук, Т. Ф. Дроботько // Український кардіологічний журнал. - 2016. - № 4. - С. 55-61. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ukzh_2016_4_7 Цель работы - изучить качественное состояние основных классов липопротеинов, активность ассоциированных с ними белков-ферментов, лейкоцитарной эластазы и матриксной металлопротеиназы 12 в крови пациентов с ишемической болезнью сердца, которые перенесли острый инфаркт миокарда с ургентным стентированием инфарктзависимой венечной артерии. В исследование включены 32 пациента в возрасте в среднем (53,1 +- 1,6) года, которые получали базисную терапию согласно Рекомендациям Европейского общества кардиологов и Ассоциации кардиологов Украины с включением липидоснижающих препаратов (статинов). Биохимическое исследование крови проводили через 4 - 6 нед после возникновения инфаркта миокарда. У пациентов, перенесших инфаркт миокарда, сохраняется интенсификация процессов свободнорадикальных процессов окисления белков, что сопровождается переокислением липопротеинов низкой, очень низкой и высокой плотности с увеличением их индекса перекисной модификации и атерогенного потенциала крови. Также у этих пациентов наблюдается возрастание активности миелопероксидазы, лейкоцитарной и макрофагальной эластаз на фоне снижения активности антиоксидантных ферментов - параоксоназы-1, каталазы и супероксиддисмутазы. Выводы: изменения активности миелопероксидазы и параоксоназы-1 могут быть использованы в качестве маркера активности воспалительной реакции при участии нейтрофильных лейкоцитов и прогрессирования атеросклеротического процесса, а также для оценки эффективности лечения. Возрастание активности миелопероксидазы, лейкоцитарной и макрофагальной эластаз может играть определенную роль в процессе дестабилизации атеросклеротических бляшек и стать биохимическим маркером для прогнозирования возможного возникновения этого осложнения. Для оценки качественного состояния липопротеинов крови и степени их атерогенности информативными показателями следует считать активность липопротеин-ассоциированных белков-ферментов (параоксоназы-1 и миелопероксидазы), а не только уровень холестерина в них. | ||
| 7. |
Пархоменко А. Н. Гипертензивные кризы: диагностика и лечение. Консенсус Ассоциации кардиологов Украины и Украинской ассоциации по борьбе с инсультом (Часть 1) [Електронний ресурс] / А. Н. Пархоменко, Е. Н. Амосова, Г. В. Дзяк, В. З. Нетяженко, О. И. Иркин, Б. И. Голобородько, О. А. Коваль, Н. П. Копица, В. А. Шумаков, В. К. Тащук // Медицина неотложных состояний. - 2013. - № 1. - С. 133-145. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Medns_2013_1_20 | ||
| 8. |
Талаева Т. В. Coсудистая кальцификация: значимость в патогенезе, диагностике, клиническом течении и прогнозе исходов атеросклероза и ишемической болезни сердца [Електронний ресурс] / Т. В. Талаева, В. А. Шумаков, В. В. Братусь // Український кардіологічний журнал. - 2017. - № 2. - С. 85-98. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ukzh_2017_2_12 | ||
| 9. |
Малиновська І. Е. Відновлення толерантності до фізичного навантаження в умовах сучасного надання медичної допомоги пацієнтам, які перенесли гострий коронарний синдром [Електронний ресурс] / І. Е. Малиновська, В. О. Шумаков, Н.М. Терещенко, Ю. М. Соколов, М. Ю. Соколов, В.Ю. Кобиляк, Н. О. Холодій, С. Г. Герасимчук, Д. С. Єфіменко, О. С. Кривчун // Український кардіологічний журнал. - 2017. - № 4. - С. 71-77. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ukzh_2017_4_8 Цель работы - изучить восстановление толерантности к физической нагрузке при проведении физических тренировок на велоэргометре (ВЭМ) у пациентов в ближайшие 6 мес после перенесенного инфаркта миокарда (ИМ) при применении ургентных коронарных вмешательств в первые часы развития острого коронарного синдрома со стойкой элевацией сегмента ST. В исследование включено 76 пациентов (мужчины в возрасте (52,2 +- 1,2) года) через 1 - 1,5 мес после развития острого ИМ. Всем больным назначены стандартное медикаментозное лечение и дозированная ходьба. Сформированы две группы: 1-ю группу (n = 41) составили пациенты, которые в рамках кардиореабилитации, кроме физической нагрузки в виде дистанционной ходьбы и комплексов лечебной физкультуры с методистом, выполняли физические тренировки на ВЭМ (30 занятий); 2-ю группу (n = 35) составили пациенты, у которых физическая реабилитация была ограничена только дистанционной ходьбой и комплексами лечебной физкультуры в соответствии со сроком ИМ. Выводы: при наблюдении в течение 6 мес установлена высокая эффективность физических тренировок (30 занятий) на велоэргометре в индивидуально подобранном режиме у пациентов в ранний постгоспитальный период после ИМ. В отсутствие физических тренировок хорошее восстановление толерантности к нагрузке отмечено только при ранней реваскуляризации (до 2 ч). Дальнейших исследований требует объяснение одинаково высокой эффективности физических тренировок у пациентов с полной и неполной реваскуляризацией. | ||
| 10. | 
Шумаков В. Ф. Дуговая печь малой вместимости для литейных цехов и региональных микро-заводов [Електронний ресурс] / В. Ф. Шумаков, А. И. Малахов, А. В. Буряк, В. В. Голик, М. П. Анацкий, С. Н. Тимошенко, П. И. Тищенко // Металлургическая и горнорудная промышленность. - 2017. - № 3. - С. 107-112. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/MGRP_2017_3_21 Цель исследования - разработка энергоэффективных решений современной дуговой сталеплавильной печи (ДСП) малой вместимости. В работе проведены атематическое моделирование, численный эксперимент, промышленный эксперимент. На основе инновационных решений разработана и внедрена ДСП вместимостью 15 т, которая может быть использована в качестве плавильного агрегата с интенсивной двухстадийной технологией как на микро-заводе, так и в литейных цехах с классической технологией. Установлены рациональные геометрические параметры рабочего пространства печи и системы аспирации пылегазовых выбросов, которые при данном энерготехнологическом режиме 15-т ДСП позволяет минимизировать потери теплоты с водой и с пылегазовой средой. Оптимизация глубины ванны и диаметра распада электродов в сочетании с продувкой сталеплавильной ванны инертным газом, применение модульной системы базовых узлов, энергосберегающих водоохлаждаемых панелей и системы рассредоточенной аспирации обеспечивают универсальность агрегата и позволяют снизить энергопотребление ДСП на 3 - 5 % и неорганизованные пылегазовые выбросы на 20 - 50 %. | ||
| 11. |
Малиновська І. Е. Клініко-біохімічні особливості на різних етапах кардіологічної реабілітації в пацієнтів, які перенесли інфаркт міокарда [Електронний ресурс] / І. Е. Малиновська, О. Б. Кучменко, В. О. Шумаков, Н. М. Терещенко, Л. С. Мхітарян, І. Н. Євстратова, Н. М. Василинчук, Т. Ф. Дроботько // Український кардіологічний журнал. - 2018. - № 2. - С. 14-23. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ukzh_2018_2_3 Цель работы - изучить динамику показателей, характеризующих толерантность к физической нагрузке, и бихимических показателей, характеризующих атерогенный потенциал крови, в первые 6 месяцев после развития инфаркта миокарда. Обследованы 76 пациентов с первичным инфарктом миокарда преимущественно с зубцом Q (мужчины в возрасте (52,2 +- 1,2) года), которым назначена базисная терапия в соответствии с унифицированным протоколом, а также физическая реабилитация в виде дозированной ходьбы и комплексов лечебной физкультуры согласно сроку после развития острого инфаркта миокарда. В первые часы заболевания всем проведено стентирование инфарктобусловившей венечной артерии. Пациенты были разделены на две группы в зависимости от характера физической реабилитации: в 1-ю группу включен 41 пациент, которым дополнительно к медикаментозным и физкультурным мероприятиям проводили тренировки на велоэргометре в индивидуально подобранных режимах, продолжительность курса - 30 занятий; 35 пациентов составили 2-ю группу. Контрольные нагрузочные тесты проведены на 14 - 16-е сутки инфаркта миокарда, через 2,5; 4 и 6 мес. Биохимические исследования с оценкой показателей липидного обмена и качественного состояния липопротеинов определяли при включении в исследование и через 6 мес. Выводы: тщательное выполнение программы регулярных физических тренировок на велоэргометре в дополнение к базисной терапии (с ургентным стентированием) в ранний постинфарктный период способствует экономному выполнению физической нагрузки при значительном повышении уровня выполненной работы, в основе которых могут лежать уменьшение интенсивности оксидативного стресса и воспаления, улучшение качественного состояния липопротеинов. Достигнутый уровень пороговой мощности сохраняется после прекращения тренировок не менее 2 мес. | ||
| 12. |
Бабий Л. Н. Ближайшие и отдаленные результаты наблюдения за пациентами, перенесшими острый инфаркт миокарда с подъемом сегмента ST и ургентное стентирование венечных артерий [Електронний ресурс] / Л. Н. Бабий, В. А. Шумаков, Е. П. Погурельская, Ю. О. Хоменко, Л. Ф. Кисилевич // Український кардіологічний журнал. - 2018. - № 4. - С. 40-47. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ukzh_2018_4_6 Мета роботи - визначити основні клініко-функціональні характеристики у пацієнтів, які перенесли гострий інфаркт міокарда з підйомом сегмента ST (STEMI), особливості ураження вінцевого русла, гендерні та вікові характеристики, стан внутрішньосерцевої гемодинаміки залежно від часу проведення перкутанного коронарного втручання; оцінити кінцеві точки протягом одного року. В одноцентрове проспективне дослідження залучили 108 пацієнтів зі STEMI, яким було проведено коронароангіографію та стентування вінцевих артерій та які проходили лікування у відділенні інфаркту міокарда і відновлювального лікування в період з лютого до травня 2015 р. й були виписані зі стаціонару. Кінцеві точки (смертельні наслідки, розвиток повторного нефатального інфаркту міокарда або нестабільної стенокардії, інсульту, шлунково-кишкової кровотечі) проаналізували через 12 місяців після STEMI у 100 (92,6 %) пацієнтів. У половини пацієнтів ендоваскулярне втручання при STEMI проводили протягом 3,5 год, в оптимальні терміни (до 2 год) - тільки у 20,4 %, від 2 до 6 годин - у 60 %. Тільки у 47 % хворих здійснюють повну реваскуляризацію, але у 40 % є стенози <$E symbol У~70> % у інших артеріях, у 14 % пацієнтів спостерігається тяжке ураження вінцевого русла з необхідністю проведення аортокоронарного шунтування, у 4 % - формування великих аневризм лівого шлуночка з тромбоутворенням. Гендерними особливостями були старший вік жінок, більша частота виявлення в жінок супутньої артеріальної гіпертензії і цукрового діабету. До пацієнтів з низьким ризиком за критеріями PAMI-II належали тільки 33 % пацієнтів, що мали перспективу раннього виписування зі стаціонару. Протягом одного року 3 % пацієнтів померло від повторного фатального інфаркту міокарда, причому категорію померлих становили особи з одно- або двосудинним ураженням і стентуванням інфарктзалежної артерії. Тільки в 1/3 пацієнтів, яким показано аортокоронарне шунтування, операцію виконали протягом року. Висновки: дані дослідження дозволяють оцінити характеристики хворих зі STEMI при проведенні перкутанних коронарних втручань, а також найближчі (при виписуванні зі стаціонару) і віддалені (річні) результати лікування. | ||
| 13. |
Шумаков В. О. Реабілітація пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями: історичні віхи, сучасні підходи, місце в клінічній практиці та виклики [Електронний ресурс] / В. О. Шумаков, І. Е. Малиновська, Л. М. Бабій, Н. М. Терещенко // Український кардіологічний журнал. - 2019. - Т. 26, № 4. - С. 44-55. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ukzh_2019_26_4_8 | ||
| 14. |
Шумаков В. О. Ефективність комбінованого препарату L-аргініну та L-карнітину в терапії пацієнтів з гострим інфарктом міокарда [Електронний ресурс] / В. О. Шумаков, Н. М. Терещенко, О. В. Волошина, Л. П. Терешкевич, І. Е. Малиновська // Український кардіологічний журнал. - 2019. - Т. 26, № 5. - С. 53-63. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ukzh_2019_26_5_8 | ||
| 15. |
Шумаков В. О. Клініко-функціональні особливості післяінфарктного перебігу ішемічної хвороби серця на тлі кардіореабілітаційних заходів (із проведенням велотренувань у другій фазі реабілітації) при 3-річному спостереженні [Електронний ресурс] / В. О. Шумаков, І. Е. Малиновська, Н. М. Терещенко, Л. М. Бабій, О. В. Волошина // Український кардіологічний журнал. - 2020. - Т. 27, № 3. - С. 36-48. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ukzh_2020_27_3_6 | ||
| 16. |
Бабій Л. М. Мультиспіральна комп’ютерна томографія в оцінюванні динаміки атеросклерозу коронарних артерій: дані трирічного спостереження в пацієнтів, які перенесли інфаркт міокарда з елевацією сегмента ST та стентування коронарних артерій [Електронний ресурс] / Л. М. Бабій, В. О. Шумаков, О. П. Погурельська, А. Ю. Рибак, І. Е. Малиновська, Ю. О. Хоменко, Н. М. Терещенко, О. В. Волошина, Л. Ф. Кісілєвич // Український кардіологічний журнал. - 2020. - Т. 27, № 6. - С. 19-30. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ukzh_2020_27_6_5 | ||
| 17. |
Шумаков В. О. Прогресування атеросклеротичного ураження коронарних артерій у хворих, що перенесли інфаркт міокарда, протягом трьох років спостереження [Електронний ресурс] / В. О. Шумаков, І. Е. Малиновська, Н. М. Терещенко, Л. М. Бабій, О. В. Волошина, О. П. Погурельська // Український кардіологічний журнал. - 2021. - Т. 28, № 2. - С. 11-21. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ukzh_2021_28_2_6 | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ інформаційно-комунікаційних технологій |
 Пам`ятка користувача |