 Книжкові видання та компакт-диски  Журнали та продовжувані видання  Автореферати дисертацій  Реферативна база даних  Наукова періодика України  Тематичний навігатор  Авторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
Пошуковий запит: (<.>A=Ядловський О$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 16
Представлено документи з 1 до 16
|
| 1. |
Рибак Л. М. Дослідження імунотоксичної дії екстрактів трави деяких видів роду Geranium L. [Електронний ресурс] / Л. М. Рибак, О. Ю. Коновалова, О. Є. Ядловський // Фітотерапія. - 2011. - № 4. - С. 76-78. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Fch_2011_4_18 Наведено результати дослідження імунотоксичної дії екстрактів трави 4-х видів герані флори України. В результаті було встановлено, що екстракти трави герані сибірської G. sibiricum L., герані криваво-червоної G. sanguineum L. і герані крупнокореневищної G. macrorrhizum L. виявляють стимулювальну дію на гуморальну ланку імунітету, тобто підвищують вироблення антитіл піддослідних тварин порівняно з контролем. Найвищий вплив на стимулювання вироблення антитіл серед досліджуваних екстрактів справляє екстракт трави герані сибірської G. sibiricum L., титр аглютинації для якого встановлено в межах 11 - 14 % порівняно з контролем. Встановлено, що екстракт трави герані Роберта G. robertianum L. не пригнічує і не стимулює вироблення антитіл, а отже не впливає на гуморальну ланку імунітету піддослідних тварин.Приведены результаты исследования иммунотоксического действия экстрактов травы 4-х видов герани флоры Украины. В результате было установлено, что экстракты травы герани сибирской G. sibiricum L., герани кроваво-красной G. sanguineum L. и герани крупнокорневищной G. macrorrhizum L. проявляют стимулирующее действие на гуморальное звено иммунитета, то есть повышают выработку антител подопытных животных по сравнению с контролем. Наивысшее влияние на стимулирование выработки антител среди исследуемых экстрактов оказывает экстракт травы герани сибирской G. sibiricum L., титр агглютинации для которого установлен в пределах 11 - 14 % по сравнению с контролем. Установлено, что экстракт травы герани Роберта G. robertianum L. не угнетает и не стимулирует выработку антител, а следовательно не влияет на гуморальное звено иммунитета подопытных животных.
| | 2. |
Мончак І. Л. Дослідження впливу диклофенаку та амізону на TRPV1 ворітної вени [Електронний ресурс] / І. Л. Мончак, О. Є. Ядловський, Т. А. Бухтіарова // Медична хімія. - 2012. - Т. 14, № 3. - С. 16-19. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Med_chim_2012_3_5
| | 3. |
Демченко С. А. Синтез та аналгетична активність похідних [Електронний ресурс] / С. А. Демченко, О. Є. Ядловський, Л. С. Бобкова, Т. А. Бухтіарова // Фармацевтичний журнал. - 2012. - № 3. - С. тіазоло. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pharmazh_2012_3_10 Синтезирован ряд новых [1,3]тиазоло[4,5-d]пиридазин-4(5H)-онов, исходя из 7-(2-фурил)-2-пирролидин-1-ил[1,3]тиазоло[4,5-d]пиридазин-4(5H)-она алкилированием N-замещенными хлорацетамидами в щелочной среде. Строение и чистота всех полученных веществ подтверждены данными ЯМР <^>1H-спектроскопии и хромато-масс-спектрометрическим анализом. В опытах in vivo на моделях горячая пластина и уксусно-кислые "корчи" исследована их анальгетическая активность. Показано, что электронно-донорные заместители в пара- и орто-/пара- положениях арильного фрагмента у амидного атома азота положения 5 гетероциклической системы усиливают анальгетический эффект 5-N-замещенных 7-(2-фурил)-2-пирролидин-1-ил[1,3]тиазоло[4,5-d]пиридазин-4(5H)-онов.
| | 4. |
Джан Т. В. Дослідження впливу на кров плодів хеномелесу (Chaenomeles lindl.) різних видів [Електронний ресурс] / Т. В. Джан, О. Ю. Коновалова, С. В. Клименко, Т. А. Бухтіарова, О. Є. Ядловський // Фармацевтичний журнал. - 2011. - № 6. - С. 83-87 . - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pharmazh_2011_6_16
| | 5. |
Демченко А. М. Синтез та властивості похідних (1,3,4)тіадіазоло(2,3-c)(1,2,4)триазину) [Електронний ресурс] / А. М. Демченко, П. М. Ковбаса, В. В. Суховєєв, Т. А. Бухтіарова, О. Є. Ядловський // Фармацевтичний журнал. - 2011. - № 3. - С. 33-37. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pharmazh_2011_3_8
| | 6. |
Бухтіарова Т. А. Аналгезуюча активність нового неопіоїдного аналгетика піродазолу в експерименті [Електронний ресурс] / Т. А. Бухтіарова, О. Є. Ядловський // Здобутки клінічної i експериментальної медицини. - 2009. - № 2. - С. 32-34. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zkem_2009_2_9
| | 7. |
Серединська Н. М. Оцінка інтегральних показників життєдіяльності в щурів за умов комбінованого застосування нестероїдних протизапальних засобів та антагоніста кальцію на моделі ревматоїдного артриту, поєднаного з артеріальною гіпертензією [Електронний ресурс] / Н. М. Серединська, О. Є. Ядловський, Т. А. Бершова, З. П. Омельяненко, В. С. Хоменко, Л. М. Киричок // Фармакологія та лікарська токсикологія. - 2015. - № 4-5. - С. 69-78. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/flt_2015_4-5_10 Актуальність питання щодо вивчення токсичності НПЗП на тлі застосування з гіпотензивними ліками зумовлена необхідністю комбінованого застосування препаратів зазначених груп на тлі коморбідної патології та ревматоїдного артриту (РА) й артеріальної гіпертензії (АГ). Мета дослідження - вивчити вплив НПЗП (диклофенаку та німесуліду) за умов комбінованого застосування з амлодипіном на виживання, масу тіла, коефіцієнти маси внутрішніх органів у білих щурів з експериментальним РА, поєднаним з АГ. Встановлено, що за умов коморбідної патології не реєстрували загибелі щурів упродовж усього терміну спостереження. Застосування диклофенаку на тлі коморбідної патології призводило до смертності тварин, що становила 77 %. Комбіноване застосування амлодипіну з диклофенаком за коморбідної патології також призводило до високої летальності тварин - 85 %. Застосування німесуліду на тлі коморбідного стану призводило до загибелі 7,7 % щурів у гострий період розвитку артриту. Комбіноване застосування німесуліду з амлодипіном за умов коморбідної патології не викликало загибелі тварин. У тварин з експериментальним РА та на тлі зазначеного патологічного стану, поєднаного з АГ, відмічали приріст маси тіла впродовж усього терміну спостереження. Досліджувані лікарські засоби за самостійного та комбінованого застосування негативно не впливали на зазначений показник на фоні поєднаної патології. Зміни коефіцієнтів маси всіх органів тварин, за виключенням тимуса, не мали закономірного характеру і не були значущими за умов коморбідної патології. АГ не викликала зміни коефіцієнта маси тимуса. Упродовж маніфестації експериментального РА за умов коморбідної патології спостерігали зростання досліджуваного показника на 13 % відносно вихідних даних, а період згасання запального процесу на тлі АГ характеризувався суттєвим зниженням коефіцієнта маси тимуса на 47 % не лише відносно вихідних даних, а й до таких, які реєстрували в тварин лише з експериментальним РА і в тварин лише з АГ. Зменшення коефіцієнта маси тимуса може бути свідченням виснаження (пригнічення) імунних властивостей організму щурів за даної коморбідної патології. За аналізом результатів, одержаних за дослідження впливу НПЗП та антагоніста кальцію на тимус на тлі коморбідної патології, визначено, що суттєвий коригуючий вплив на величину коефіцієнта маси тимуса спричиняє німесулід та амлодипін за умов їх комбінованого застосування.
| | 8. |
Ядловський О. Є. Пошук нових знеболювальних та протизапальних засобів серед похідних 5,7-діацил-3-H(алкіл)-6-арил-5Н-(1,2,4)тріазоло(3,4-B)(1,3,4)тіадізину [Електронний ресурс] / О. Є. Ядловський, А. Я. Коваль, Т. А. Бухтіарова, В. С. Хоменко, З. П. Омельяненко, Л. С. Бобкова, Д. А. Демченко, А.М. Демченко // Acta medica Leopoliensia. - 2015. - Т. 21, № 4. - С. 59-63. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Lmch_2015_21_4_13
| | 9. |
Горпинченко І. І. Вплив інтракавернозних ін’єкцій кістковомозкових мезенхімальних стовбурових клітин на морфологію та фосфатазну активність печеристої тканини щурів-самців із стрептозотоцин-індукованим цукровим діабетом [Електронний ресурс] / І. І. Горпинченко, А. М. Ситенко, Т. А. Бухтіарова, О. Є. Ядловський, А. В. Матвієнко, А. Г. Попандопуло, А. С. Кавеліна // Здоровье мужчины. - 2013. - № 4. - С. 142-145. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdmu_2013_4_35
| | 10. |
Кава Т. В. Особливості застосування методу Tail-flick у фармакологічних дослідженнях [Електронний ресурс] / Т. В. Кава, О. Є. Ядловський // Фармацевтичний журнал. - 2018. - № 1-2. - С. 61-67. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pharmazh_2018_1-2_9 Для разработки анальгетиков, превосходящих по эффективности и/или безопасности существующие, фундаментальных исследований, изучения особенностей фармакодинамики известных анальгетиков важна и актуальна адекватная оценка антиноцицептивной активности. Цель работы - анализ научно-методических подходов оценки антиноцицептивной активности обезболивающих средств с помощью теста Tail-flick. Исследования выполнены с использованием наукометрических баз данных в сети Интернет: PubMed, Medline, Europe PMC, FDA, EMA, Google Scholar. В рамках исследования проанализированы методы подхода к планированию, проведению эксперимента, интерпретации полученных данных. Использованы ретроспективный, логический и системно-аналитический методы исследования. В рамках исследования проанализированы научные физиологические, фармакологические, экспериментальные данные оценки обезболивающей активности на модели ноцицептивной стимуляции Tail-flick. Метод имеет ряд преимуществ, среди которых: его простота, отсутствие специальных навыков у экспериментатора, эффективность для скрининга опиоидных и других анальгетиков, точность результатов эксперимента и умеренный расход времени на эксперимент. Одновременно с этим, метод имеет ряд недостатков, а именно: у животных наблюдается привыкание к ноцицептивному раздражению при повторной стимуляции, особенно при сокращении интервалов между измерениями и при увеличении интенсивности излучения. Следует отметить, что метод Tail-flick не выявил соответствующую эффективность при изучении антиноцицептивной активности агонистов-антагонистов опиоидных рецепторов. Таким образом, метод Tail-flick является одним из наиболее адекватных методов для изучения центрального (спинального, в определенной степени супраспинального) компонента обезболивания. Особенно информативным метод является при изучении опиоидного компонента обезболивающих средств. Точность и адекватность экспериментальных данных зависят от особенностей постановки эксперимента и регламента проведения исследований.
| | 11. |
Демченко С. А. Синтез й аналгезуюча активність 6,7,8,9-тетрагідро-5Н-I1,2,4I триазоло I4,3-aI азепінів [Електронний ресурс] / С. А. Демченко, Н. М. Чаленко, Т. А. Бухтіарова, Н. М. Серединська, Л. С. Бобкова, О. Є. Ядловський, А. М. Демченко // Фармакологія та лікарська токсикологія. - 2018. - № 4-5. - С. 25-31. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/flt_2018_4-5_5 Біль і запалення складають одну з головних причин (11 - 40 %) звернення до лікаря в системі первинної медичної допомоги. Сучасна фармакотерапія больових синдромів і запалення є недостатньо ефективною та безпечною. Тому пошук нових ефективних знеболювальних і протизапальних лікарських засобів є важливим і актуальним. Мета дослідження - синтезувати та вивчити аналгетичну активність нових похідних 6,7,8,9-тетрагідро-5H-[1,2,4]триазоло[4,3-а]азепіну у порівнянні з диклофенаком натрію на етапі первинного фармакологічного скринінгу. Синтезовано нові [3-] і [3,3']-заміщені 6,7,8,9-тетрагідро-5H-[1,2,4]триазоло[4,3-а]азепіни. Синтез проведено шляхом взаємодії еквімолярних кількостей 2-метокси-3,4,5,6-тетрагідро-7H-азепіну з гідразидом монокарбонової кислоти. Нові похідні 6,7,8,9-тетрагідро-5H-[1,2,4]триазоло[4,3-а]азепіну одержано за реакцією 2-метокси-3,4,5,6-тетрагідро-7H-азепіну з відповідними дигідразидами дикарбонових кислот у середовищі етанолу з виходом 63 - 81 %. Будову та чистоту всіх одержаних речовин підтверджено даними ЯМР <$Enothing sup 1 roman H> спектроскопії. Нові похідні 6,7,8,9-тетрагідро-5H-[1,2,4]триазоло[4,3-а]азепіну виявили високу аналгетичну активність у тестах "гаряча платівка" і "корчів", викликаних оцтовою кислотою. Вивчені сполуки за аналгетичною активністю переважають/не поступаються референтному препарату диклофенаку натрію. Одержані дані обгрунтовують доцільність подальшого вивчення похідних 6,7,8,9-тетрагідро-5H-[1,2,4]триазоло[4,3-а]азепінів як нових потенційних аналгетичних засобів.
| | 12. |
Шарикіна Н. І. Порівняльне вивчення цитостатичної активності та механізмів дії відомих похідних хіназоліну (доксазозин, празозин) та ерлотинібу [Електронний ресурс] / Н. І. Шарикіна, О. О. Хавич, А. М. Демченко, О. В. Паршиков, О. Є. Ядловський, А. Г. Радівоєвич, М. А. Мунько, В. В. Рогозін // Одеський медичний журнал. - 2018. - № 6. - С. 5-9. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Omj_2018_6_2
| | 13. |
Демченко С. А. Синтез похідних бензенсульфонамідів і вивчення їхньої спорідненості до циклооксигенази-2 методом молекулярного докінгу [Електронний ресурс] / С. А. Демченко, О. Ю. Баглай, Н. М. Серединська, О. Є. Ядловський, А. Є. Зелінська, Т. А. Бухтіарова, Л. С. Бобкова, А. М. Демченко // Фармакологія та лікарська токсикологія. - 2020. - Т. 14, № 1. - С. 24-35. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/flt_2020_14_1_5
| | 14. |
Ядловський О. Є. Анальгезивна та протизапальна дії похідних 5,7-діацил-3-H(алкіл)-6-арил-5Н- [Електронний ресурс] / О. Є. Ядловський, А. Я. Коваль, Н. М. Серединська, Т. А. Бухтіарова, Т. А. Бершова, Д. А. Демченко, Л. С. Бобкова, А. М. Демченко // Медична та клінічна хімія. - 2015. - Т. 17, № 2. - С. тріазоло. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Medkh_2015_17_2_9
| | 15. |
Ядловський О. Є. Особливості застосування методу "Гаряча пластина" у фармакологічних дослідженнях [Електронний ресурс] / О. Є. Ядловський, З. С. Суворова, М. В. Науменко // Фармакологія та лікарська токсикологія. - 2020. - Т. 14, № 3. - С. 177-184. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/flt_2020_14_3_5
| | 16. |
Ядловський О. Є. Дослідження седативної дії екстракту біомаси культури тканин раувольфії зміїної (Rauwofia serpentina) [Електронний ресурс] / О. Є. Ядловський, А. М. Демченко, І. І. Конвалюк, Л. П. Можилевська, О. А. Бєда, В. І. Матюшок, В. А. Кунах, С. М. Ярмолюк // Фармацевтичний журнал. - 2021. - Т. 76, № 2. - С. 78-86. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pharmazh_2021_76_2_10
|
|
|