Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Реферативна база даних (9) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Danylova T$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 17 Представлено документи з 1 до 17 |
|||
| 1. | 
Danylova T. V. Overcoming The Cultural Differences: Parable As A Means Of Intercultural Dialogue [Електронний ресурс] / T. V. Danylova // Антропологічні виміри філософських досліджень. - 2013. - Вип. 3. - С. 42-51. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Avfd_2013_3_7 | ||
| 2. |
Danylova T. V. Towards Gender Equality: Ukraine in the 21st Century [Електронний ресурс] / T. V. Danylova // Антропологічні виміри філософських досліджень. - 2013. - Вип. 4. - С. 43-51. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Avfd_2013_4_7 | ||
| 3. | 
Danylova T. Taoism: Eastern Message of Non-Duality [Електронний ресурс] / T. Danylova // Траектория науки. - 2016. - Т. 2, № 11. - С. 6.1-6.5. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/trna_2016_2_11_9 | ||
| 4. |
Danylova T. V. The Desire for Recognition in the Context of Francis Fukuyama’s Universal History [Електронний ресурс] / T. V. Danylova // Антропологічні виміри філософських досліджень. - 2016. - Вип. 10. - С. 69-77. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Avfd_2016_10_9 Здійснено спробу дослідити теорію Фукуями крізь призму філософської антропології та піддати аналізу людське прагнення до визнання у контексті Світової Історії Фукуями. Автор повертається до гегелівського нематеріалістичного погляду на історію, заснованого на боротьбі за визнання. Саме прагнення до визнання з боку інших людей Фукуяма розглядає як двигун історії та причини тиранії, конфліктів і війн. Але разом з тим воно ж постає як психологічний фундамент багатьох чеснот - духу громадянськості, хоробрості та справедливості. Протягом майже всієї історії людства прагнення до визнання не реалізовувалося. На думку Фукуями, лише сучасна ліберальна демократія надає універсальне визнання всім людям, гарантуючи їм права і захищаючи ці права. Концепція Фукуями важлива і цікава тим, що привертає увагу до ціннісної сфери людини, яка суттєво впливає на формування структури особистості. На відміну від традиційного лібералізму, що ставив на чільне місце матеріалізм і справедливість, американський дослідник основним компонентом соціальних трансформацій вважає боротьбу за визнання, духовний пошук людської гідності та рівності/переваги. Саме людина виступає як центральна точка цивілізаційного простору, одночасно його творець і творіння. З плином часу концепція Фукуями зазнала суттєвих змін. Сучасна цивілізація зіткнулася з гострою проблемою зростаючої нерівності, серйозною фінансовою кризою, політичним хаосом і гострими військовими конфліктами, проблемою мігрантів та біженців. Однак і досі у сфері ідей ліберальна демократія не має реальних конкурентів. | ||
| 5. |
Danylova T. V. Overcoming the Antinomies of Human Existence: Ontology of Trickster [Електронний ресурс] / T. V. Danylova // Антропологічні виміри філософських досліджень. - 2014. - Вип. 6. - С. 17-23. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Avfd_2014_6_4 Исследован онтологический статус персонажа-трикстера в "Панчатантре" и ее рецепциях. Использована аналитическая методология К. Леви-Стросса, теорию архетипов К. Г. Юнга, а также методологию философской герменевтики. Восприятие мира в форме повествования заложено в самой специфике человеческого мышления. Одним из наиболее известных литературных нарративов, структурировавших культурный опыт разных народов, является обрамленная повесть под названием "Панчатантра" и ее рецепции "Калила и Димна" и "Стефанит и Ихнилат". Рамочное повествование данной книги - это история о взаимоотношениях двух шакалов Каратаки и Даманаки, Льва и Быка. Аллегорические повествования "Панчатантры" восходят к животному эпосу, который имеет в своей основе тотемический миф. Мифы были созданы первобытным мышлением, пытавшимся систематизировать мир, придать ему порядок с помощью бинарных оппозиций, центральной из которых есть "Жизнь - Смерть". Миф оперирует противопоставлениями и стремится их нейтрализовать. Таким образом, миф выступает логическим инструментом преодоления фундаментальных противоречий, которое осуществляется с помощью введения медиатора. Две полярные точки, два крайних члена однозначны, появление двузначности возможно только на промежуточной стадии. Непосредственный переход от одного крайнего члена к другому невозможен, для этого необходим медиатор. В данном нарративе фундаментальная оппозиция "Жизнь - Смерть" замещается ее метафорой - Быком и Львом, травоядным (метафора жизни) и плотоядным (метафора смерти). Эти противоположности преодолеваются с помощью введения в канву повествования медиатора Шакала (Каратака и Даманака) - зооморфного существа, которое питается падалью и имеет двойную природу. Медиатор, преодолевающий или хотя бы смягчающий бинарную оппозицию, воспринимается как компромисс между травоядными и плотоядными, олицетворяющими жизнь и смерть. Медиатор и есть трикстер, персонаж биполярный (добрый и злой одновременно). Трикстер свободно действует в неупорядоченном мире Хаоса, в котором не существует ограничений жизни и смерти. Результатом размыкания циклического времени мифа, развертывания его в линейное время было возникновение персонажей - двойников; единый мифологический образ распадался и становился разными действующими лицами. Возникал феномен событий, на основе которого строились нарративные сюжеты. В "Панчатантре", "Калиле и Димне", "Стефаните и Ихнилате" рассказ о шакалах имеет диалогическую форму и воспринимается как диалог внутри единого образа, то есть на определенном этапе произошло раздвоение единого медиатора. В результате возникли Каратака и Даманака, Калила и Димна, Стефанит и Ихнилат - представители противоположных взглядов, мудро аргументирующие их. Их диалог-спор по сути своей не имеет ни начала, ни конца. Каратака и Даманака являются раздвоением единого синтетического героя - носителя биполярного мировоззрения, который объединяет в себе противоположные принципы бытия. Истинная природа трикстера выступает против любых ограничений, она открыта всему. Трикстер свободно перемещается от одного полюса к другому, он сам конструирует реальность и играет с ней, метафорически преодолевая антиномию жизни и смерти. | ||
| 6. |
Danylova T. V. The Way to the Self: the Novel "Steppenwolf" Through the Lens of Jungian Process of Individuation [Електронний ресурс] / T. V. Danylova // Антропологічні виміри філософських досліджень. - 2015. - Вип. 7. - С. 28-35. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Avfd_2015_7_5 Предпринята попытка проанализировать жизненный путь Гарри Галлера - героя романа Г. Гессе "Степной волк" - в контексте юнгианского процесса индивидуации. Автор использовал теорию архетипов К. Г. Юнга, а также методологию философской герменевтики. Основная часть. "Степной волк" - это история человека, раздираемого противоречиями: он ощущает себя и человеком, и волком одновременно. Из "Трактата о Степном волке" Гарри Галлер узнает, что у него на самом деле не две натуры, а сотни и тысячи. Эта идея базируется на концепции коллективного бессознательного, разработанной К. Г. Юнгом. Сам роман "Степной волк" блестяще иллюстрирует юнгианский процесс индивидуации. Главному герою необходимо преодолеть двойственность своего культурного "Я" и Тени (Степной Волк), познать и принять свою Аниму (Гермина), уяснить тайну тождества Пабло (хтонические силы) и Моцарта (духовность), т.е. постичь свою собственную Самость. В романе "Степной волк" человеческая природа представлена как вечная борьба и вечное единство двух противоположностей. Люди должны осознать это единство на пути к Самости. Обретение Самости, цельности личности - это бесконечный процесс, недостижимый идеал. В конце романа Гарри Галлер так и не справился со стоящей перед ним задачей. Кажется, что главный герой остался в той же самой точке, где произошла наша первая встреча с ним, и все еще только начинается. Вопросы, поставленные юнгианским анализом, подталкивают нас к поиску самих себя, к великому алхимическому таинству - цельности собственной души. Спасение современного человека в мире, полном конфликтов, состоит в ощущении духовного единства человечества как целого, что является высшим проявлением духовного единства Вселенной. Это становится возможным благодаря возвращению к нашему центру, к собственной Самости. Процесс индивидуации - это, по сути, путь в бесконечность. Гарри Галлеру еще предстоит пройти этот путь. | ||
| 7. |
Danylova T. V. The theory of civilizations through the lens of contemporary humanities [Електронний ресурс] / T. V. Danylova // Антропологічні виміри філософських досліджень. - 2016. - Вип. 9. - С. 55-62. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Avfd_2016_9_8 Рассмотрена теория развития цивилизаций в контексте современной гуманитаристики. Она подчеркивает, что философия является одним из ключевых аспектов создания и развития интегральной теории цивилизаций. Сделан упор на применении интердисциплинарного цивилизационного подхода с философским пониманием сущности человека в его основе. Сталкиваясь с вызовами современности, исследователи обращаются к цивилизационному подходу, поскольку он дает возможность взглянуть на историю человечества глазами других людей, увидеть различные ее грани, исследовать вопросы, поставленные современной эпохой перед каждой страной и миром в целом. Проблема человека является ключевой для понимания цивилизационной динамики, а, следовательно, для создания перспективной цивилизационной теории. Философия должна занимать важное место в процессе разработки новой интегральной теории цивилизаций, поскольку философия является духовной квинтэссенцией каждой эпохи, каждой культурноцивилизационной общности. В частности, создание новой теории требует использования классических и современных достижений философской антропологии и аксиологии. Философия является одним из ключевых аспектов создания и развития новой интегральной теории цивилизаций. Человечество должно объединить усилия ради своего выживания. Для преодоления взаимного непонимания, культурных разногласий, агрессии необходим конструктивный диалог, в результате которого люди осознают, что мир намного меньше, чем это представлялось ранее, и абсолютная ценность существующих мировых цивилизаций должна быть признана. | ||
| 8. |
Danylova T. V. Eastern spiritual traditions through the lens of modern scientific worldview [Електронний ресурс] / T. V. Danylova // Антропологічні виміри філософських досліджень. - 2014. - Вип. 5. - С. 95-102. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Avfd_2014_5_11 Предпринята попытка проанализировать восточные мистические учения в контексте современной научной картины мира. В исследовании применена методология философской герменевтики наряду с интегративным подходом. Восприятие мира современным человеком претерпевает кардинальные изменения. Все чаще люди чувствуют, что привычный мир порядка, устойчивости уступает место миру хаотичному, непредсказуемому, существующему по правилам, известным только ему самому. В понимании Вселенной сегодня царит синкретизм, в нем невозможно отделить человека от природы, материю от сознания, субъект от объекта. С такой хаотичной, неопределенной картиной мира человечество сталкивается не впервые. Двойственность и попытки ее преодоления пронизывают всю историю от традиционных архаических культур до современных цивилизованных обществ. С требованием отказа от догматизма, монологизма, объяснения мира с помощью бинарных оппозиций выступили М. Фуко, Ж. Деррида, Р. Барт, У. Эко, Ж. Делез, Ж. Лиотар. Мир, который надо постичь, - это мир равноправных и равноценных возможностей, это Небытие, Ничто. Основная задача восточных мистических традиций - это достижение состояния абсолютного единства с помощью медитативных техник, которые разрабатывались веками. Медитация выступает одним из средств преодоления бинарных оппозиций, присущих культуре. Она способствует переживанию абсолютного единства всего существующего. Современная физика подтвердила одно из базовых положений восточного мистицизма: наши ментальные конструкты, такие как прошлое, настоящее, будущее, физическое пространство, личность, не являются фундаментальными свойствами реальности, а выступают продуктом мышления. В отличие от западной парадигмы, характерным признаком восточной философии и науки является нетехнический, нематематический подход к пониманию Вселенной. Восточный мудрец никогда не отделял себя от природы и не пытался ее контролировать. Он осознавал, что все элементы мира, включая и его самого, выступают различными аспектами духовного единства. | ||
| 9. |
Danylova T. V. Eastern mysticism and timothy leary: human beyond the conventional reality [Електронний ресурс] / T. V. Danylova // Антропологічні виміри філософських досліджень. - 2017. - Вип. 11. - С. 135-142. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Avfd_2017_11_17 Досліджено феномен людини в контексті східної філософії та трансперсональної концепції Т. Лірі. Для проведення дослідження був використаний exploratory research design (пошукове дослідження), надбання філософської герменевтики, аналіз вторинних даних, зібраних зі звітів, журналів і періодичних видань, а також власний трансперсональний досвід. Підгрунтям східного світогляду є усвідомлення єдності та узгодженості всіх речей і явищ. Всі речі є взаємозалежними і взаємопов'язаними частинами одного цілого: вони є різними проявами однієї й тієї ж незумовленої реальності. Відчужена від Єдиного, людина розпадається на різні частини. Мета нової інтерпретації людини полягає в реінтеграції різних полюсів та їх трансцендуванні. Виключно теоретичний підхід до проблеми реінтеграції є недостатнім. Реінтеграція вимагає яскравого досвіду "звільнення" і досвіду просвітлення. Це трансперсональний досвід, який долає наше традиційне сприйняття і виходить за межі звичної дихотомії "тіло - розум". Цей досвід захоплююче описаний Т. Лірі, який запропонував свою власну теорію еволюції. Східні духовні традиції та трансперсональної досвід переносять проблему людини до іншого контексту. Це спонукає перейти від ототожнення людини з її тілом, розумом, его до розуміння її як цілісного організму, вплетеного в тканину універсальної єдності. Такий комплексний підхід, згідно з яким людина є неподільним, живим, ідеальним і матеріальним буттям, може розглядатися як стартовий майданчик для нової трансдисциплінарної парадигми. | ||
| 10. |
Danylova T. V. Searching for the true self: the way of nondual wisdom [Електронний ресурс] / T. V. Danylova // Антропологічні виміри філософських досліджень. - 2017. - Вип. 12. - С. 7-15. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Avfd_2017_12_3 | ||
| 11. | 
Danylova T. V. Scientific investigations of the Nobel prize winner Emil Fischer as a launching pad for the development of biochemistry: a brief overview [Електронний ресурс] / T. V. Danylova, S. V. Komisarenko // The Ukrainian Biochemical Journal. - 2018. - Vol. 90, № 4. - С. 135-142. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/BioChem_2018_90_4_16 Сучасна біохімія і молекулярна біологія були б неможливі без відкриттів в суміжних галузях науки. Наведено стислий огляд основних етапів наукової діяльності лауреата Нобелівської премії 1902 р. в галузі хімії - німецького хіміка Германа Еміля Фішера, одного з провідних хіміків всіх часів. Еміль Фішер був блискучим багатогранним вченим, який залишив свій слід в органічній хімії, фізіології, медицині, дав поштовх розвитку біохімії. Його глибоке проникнення в структуру цукрів, ензимів, протеїнів і пуринів стало відправною точкою для подальшого розвитку біохімії і молекулярної біології. Його внесок у природничі науки був величезним; деякі хімічні реакції та концепції були названі на його честь. Цей видатний вчений був удостоєний низки нагород найвищого гатунку, включаючи й одну з перших Нобелівських премій. | ||
| 12. | 
Shynkaruk L. Dialogue of cultures: E. Hall and F. Kluckhohn [Електронний ресурс] / L. Shynkaruk, H. Salata, T. Danylova // Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв. - 2018. - № 3. - С. 128-133. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vdakkkm_2018_3_25 | ||
| 13. |
Shynkaruk V. Myth as a phenomenon of culture [Електронний ресурс] / V. Shynkaruk, H. Salata, T. Danylova // Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв. - 2018. - № 4. - С. 17-22. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vdakkkm_2018_4_5 | ||
| 14. |
Shynkaruk L. The journey to the Far East: tea ceremony as a phenomenon of japanese culture [Електронний ресурс] / L. Shynkaruk, T. Danylova, H. Salata // Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв. - 2019. - № 1. - С. 139-143. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vdakkkm_2019_1_28 | ||
| 15. |
Shynkaruk L. Self-identity and Polycultural space of Postmodernity: new faces of Shamanism [Електронний ресурс] / L. Shynkaruk, T. Danylova, O. Fedyk // Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв. - 2019. - № 2. - С. 140-144. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vdakkkm_2019_2_32 | ||
| 16. |
Danylova T. V. Born in Ukraine: Nobel prize Winners Ilya Mechnikov, Selman Waksman, Roald Hoffmann, and Georges Charpak [Електронний ресурс] / T. V. Danylova, S. V. Komisarenko // The Ukrainian Biochemical Journal. - 2019. - Vol. 91, № 3. - С. 127-137. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/BioChem_2019_91_3_14 | ||
| 17. |
Danylova T. V. "All animals are equal, but some animals are more equal than others": the negtive impact of gender inequality on the global economy and public health [Електронний ресурс] / T. V. Danylova, L. A. Kats // Антропологічні виміри філософських досліджень. - 2019. - Вип. 15. - С. 101-110. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Avfd_2019_15_13 | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ інформаційно-комунікаційних технологій |
 Пам`ятка користувача |