Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Реферативна база даних (10) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Labyntsev A$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 6 Представлено документи з 1 до 6 |
|||
| 1. | 
Kolybo D. V. Immunobiology of diphtheria. Recent approaches for the prevention, diagnosis, and treatment of disease [Електронний ресурс] / D. V. Kolybo, A. A. Labyntsev, S. I. Romaniuk, A. A. Kaberniuk, O. M. Oliinyk, N. V. Korotkevich, S. V. Komisarenko // Biotechnologia Acta. - 2013. - Vol. 6, № 4. - С. 43-62. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/biot_2013_6_4_10 Зазначено, що дифтерія є висококонтагіозним і небезпечним для життя бактеріальним токсинопосередкованим захворюванням, яке спричинюється токсигенними штамами Corynebacterium diphtheria | ||
| 2. | 
Labyntsev A. J. Effect of diphtheria toxin T-domain on endosomal pH [Електронний ресурс] / A. J. Labyntsev, N. V. Korotkevych, D. V. Kolybo, S. V. Komisarenko // The Ukrainian Biochemical Journal. - 2015. - Vol. 87, № 4. - С. 13-23. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/BioChem_2015_87_4_5 Зазначено, що ключовим етапом у реалізації цитотоксичної дії дифтерійного токсину (ДТ) є перенесення його каталітичного домену (Cd) з ендосом у цитозоль. Головну роль у цьому процесі відіграє транспортний домен (Td), проте молекулярний механізм його функціонування залишається невідомим. Раніше було показано, що Td здатний впливати на ендосомальний транспорт ДТ. Мета роботи - вивчення впливу Td дифтерійного токсину на компартменталізацію ендосом і на pH ендосомального середовища. Для цього використано рекомбінантні фрагменти ДТ, які відрізнялися лише наявністю Td в їх складі, що були злиті з флуоресцентними протеїнами. Показано, що фрагмент токсину із Td повільніше проходив шлях ранні - пізні ендосоми - лізосоми, та мав дещо відмінну від фрагмента ДТ (без Td) колокалізацію з ендосомальними маркерами. При цьому з 10- до 50-ї хв спостереження pH ендосом, що містять фрагменти ДТ із Td, мали стале значення pH (~ 6,5). За цей час для ендосом, що містять фрагменти ДТ без Td, продемонстровано зниження pH від 6,3 до 5,5. Одержані результати вказують на те, що Td інгібує закислення ендосомального середовища. Однією з можливих причин цього може бути вплив утвореного T-доменом іонного каналу на процес зниження pH ендосом. Ця властивість Td може не тільки сповільнювати дозрівання ендосом, але і пригнічувати активацію pH-залежних ендосомальних протеїназ, що сприяє успішному транспортуванню Cd у цитозоль клітини. | ||
| 3. |
Manoilov K. Yu. Interaction of recombinant diphtheria toxoids with cellular receptors in vitro [Електронний ресурс] / K. Yu. Manoilov, A. J. Labyntsev, N. V. Korotkevich, D. V. Kolibo, S. V. Komisarenko // Biotechnologia Acta. - 2016. - Vol. 9, № 3. - С. 44-51. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/biot_2016_9_3_6 Мета роботи - порівняння in vitro особливостей рецепції природного дифтерійного токсину - ДТ та його нетоксичних рекомбінантних аналогів - токсоїдів. Для оцінювання ліганд-рецепторної взаємодії застосовували метод імуноензимного аналізу ELISA, де як зв'язувальний шар використовували рекомбінантні аналоги клітинного рецептора дифтерійного токсину HB-EGF від чутливих та резистентних до токсину організмів. За результатами ELISA природний дифтерійний токсин, на відміну від рекомбінантних токсоїдів - CRM197 та субодиниці B, взаємодіяв з HB-EGF миші з дуже низькою афінністю. При цьому HB-EGF людини з однаково високою афінністю зв'язував як токсоїди, так і нативний дифтерійний токсин. Отже, досліджені рекомбінантні аналоги токсину, що їх одержано у клітинах E. сoli, не відтворювали повною мірою рецепторної специфічності природного токсину, що слід враховувати у разі використання цих протеїнів як біотехнологічних продуктів. | ||
| 4. |
Manoilov K. Yu. Enhancement of internalization of diphtheria toxin recombinant fragments in sensitive cells mediated by toxin’s T-domain [Електронний ресурс] / K. Yu. Manoilov, A. J. Labyntsev, N. V. Korotkevych, D. V. Kolybo // The Ukrainian Biochemical Journal. - 2017. - Vol. 89, № 5. - С. 96-105. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/BioChem_2017_89_5_13 Субодиниця В дифтерійного токсину (ДТ) та її R-домен відрізняються наявністю або відсутністю Т-домена. Мета роботи - проаналізувати взаємодію цих фрагментів токсину з клітинами ссавців для виявлення впливу Т-домену на ендоцитоз у резистентних клітинах. Інтерналізацію рекомбінантних флуоресцентних похідних субодиниці В і R- домену охарактеризовано в резистентних клітинах L929, що походять із сполучної тканини миші, та токсинчутливих клітинах Vero з нирок африканської зеленої мавпи. Встановлено, що в процесі інкубації клітин за одночасної присутності субодиниці В і R-домену в культуральному середовищі, клітини Vero інтерналізували більше молекул субодиниці В, ніж R-домену. За таких самих умов клітини L929 інтерналізували більше молекул R-домену, ніж субодиниці В. Колокалізація флуоресцентних субодиниці В та R-домену в клітинах L929 була швидкою та відбувалась практично повністю на ранніх стадіях інкубації у порівнянні з клітинами Vero, в яких вона була повільною та відбувалась поступово. Одержані дані вказують на те, що Т-домен впливає на інтерналізацію та ендосомальний транспорт ДТ у клітинах відповідно до їх чутливості до токсину. Дійшли висновку, що лише в токсинчутливих клітинах Т-домен бере участь у внутрішньоклітинному ендосомальному транспорті та сортуванні ДТ шляхом підсилення інтерналізації молекул токсину. | ||
| 5. |
Manoilov K. Y. Necessity of translocation domain for realisation of cytostatic effect of non-toxic derivatives of diphtheria toxin [Електронний ресурс] / K. Y. Manoilov, O. I. Krynina, A. Ju. Labyntsev, S. I. Romaniuk, D. V. Kolybo // Biotechnologia Acta. - 2018. - Vol. 11, № 2. - С. 64-71. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/biot_2018_11_2_9 Мета роботи - оцінити in vitro цитостатичну дію рекомбінантних фрагментів нетоксичного точкового мутанту дифтерійного токсину - CRM197, який було запропоновано як потенційний препарат для лікування трійчасто-негативного раку грудної залози. Із цією метою з використанням методу метало-афінної хроматографії на Ni-NTA агарозі виділили рекомбінантні похідні дифтерійного токсину - CRM197, SbB (субодиницю B) і рецепторний домен Rd та дослідили їх вплив на ріст поодиноких колоній клітин трійчасто-негативного раку грудної залози людини MDA-MB-231 за такими показниками, як площа, периметр та індекс циркулярності. Одержані результати показали, що CRM197 і SbB, які містили у складі молекули транслокаційний домен Td, однаковою мірою виявляли цитостатичний ефект стосовно клітин MDA-MB-231, зменшуючи площу та периметр поодиноких колоній. Протеїн Rd не впливав на останні два параметри, які характеризують розмір колоній, однак змінював форму їх краю, про що свідчить підвищення індексу циркулярності. Ймовірно, що Td може брати участь у реалізації цитостатичної дії через притаманну йому пороутворювальну активність щодо ліпідних мембран. Зроблено висновок, що Rd і Td, на відміну від каталітичного домену дифтерійного токсину, відіграють важливу роль у реалізації цитотоксичних властивостей CRM197, а SbB, яка складається з Rd і Td, є структурним фрагментом дифтерійного токсину з найменшою молекулярною масою, і її можна використовувати як аналог CRM197. | ||
| 6. |
Krynina O. I. Influence of human HB-EGF secreted form on cells with different EGFR and ErbB4 quantity [Електронний ресурс] / O. I. Krynina, N. V. Korotkevych, A. J. Labyntsev, S. I. Romaniuk, D. V. Kolybo, S. V. Komisarenko // The Ukrainian Biochemical Journal. - 2019. - Vol. 91, № 5. - С. 25-33. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/BioChem_2019_91_5_6 | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ інформаційно-комунікаційних технологій |
 Пам`ятка користувача |