Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Реферативна база даних (1) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>AT=Щеглов Досвід лікування хворих із$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 2 Представлено документи з 1 до 2 |
|||
| 1. | 
Щеглов Д. В. Досвід лікування хворих із посттравматичними артеріовенозними сполуками склепіння черепа [Електронний ресурс] / Д. В. Щеглов, О. Є. Свиридюк, І. І. Аль-Кашкиш // Ендоваскулярна нейрорентгенохірургія. - 2017. - № 4. - С. 69-75 . - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/evnh_2017_4_10 Мета роботи - поліпшити результати лікування хворих з артеріовенозними мальформаціями склепіння черепа. Проаналізовано результати лікування трьох хворих (двох чоловіків віком 27 і 36 років та однієї жінки віком 32 роки) із посттравматичними артеріовенозними сполуками склепіння черепа. Основним методом верифікації діагнозу була селективна церебральна ангіографія (ЦАГ). В двох випадках застосовано комбіноване лікування - ендоваскулярну емболізацію (ЕЕ) та видалення сполуки, в одному - лише ЕЕ. В усіх випадках появі клінічних виявів передувала локальна травма з пошкодженням м'яких тканин склепіння черепа. В усіх пацієнтів сполука локалізувалася по середній лінії в проекції пересічення сагітального та коронарного швів. Тривалість періоду між появою клінічних симптомів і проведенням оперативного втручання: в двох випадках - 3 роки, в одному - 30 років. При ЦАГ в усіх випадках переважним джерелом заповнення співустя була поверхнева скронева артерія, яка утворювала анастомози з контралатеральною поверхневою скроневою і середньою менінгеальною артерією, а також з менінгеальними гілками очної артерії. В двох випадках співустя було представлене аномально розширеною ангіоматозною сіткою з дрібних артерій без видимого прямого артеріовенозного дренажу, в одному випадку це був прямий артеріовенозний шунт. У всіх випадках проведено ЕЕ співустя, в двох випадках - видалення співустя. Ускладнень під час виконання втручання не було. Досягнуто повного роз'єднання співустя з гарним косметичним ефектом. Зроблено висновки, що посттравматичні артеріовенозні сполуки склепіння черепа є гетерогенними за будовою. Вибір оптимальної тактики лікування залежить від типу будови сполуки. У разі прямих артеріовенозних шунтів методом вибору має бути ендоваскулярне роз'єднання, за наявності розгалуженої ангіоматозної сітки емболізацію необхідно доповнювати видаленням сполуки. | ||
| 2. |
Щеглов Д. В. Досвід лікування хворих із фузиформними аневризмами судин головного мозку [Електронний ресурс] / Д. В. Щеглов, Я. Е. Кудельський, О. А. Пастушин, О. Є. Свиридюк, О. М. Гончарук // Ендоваскулярна нейрорентгенохірургія. - 2019. - № 4. - С. 23-30. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/evnh_2019_4_5 Мета роботи - поліпшити результати лікування хворих з артеріовенозними мальформаціями склепіння черепа. Проаналізовано результати лікування трьох хворих (двох чоловіків віком 27 і 36 років та однієї жінки віком 32 роки) із посттравматичними артеріовенозними сполуками склепіння черепа. Основним методом верифікації діагнозу була селективна церебральна ангіографія (ЦАГ). В двох випадках застосовано комбіноване лікування - ендоваскулярну емболізацію (ЕЕ) та видалення сполуки, в одному - лише ЕЕ. В усіх випадках появі клінічних виявів передувала локальна травма з пошкодженням м'яких тканин склепіння черепа. В усіх пацієнтів сполука локалізувалася по середній лінії в проекції пересічення сагітального та коронарного швів. Тривалість періоду між появою клінічних симптомів і проведенням оперативного втручання: в двох випадках - 3 роки, в одному - 30 років. При ЦАГ в усіх випадках переважним джерелом заповнення співустя була поверхнева скронева артерія, яка утворювала анастомози з контралатеральною поверхневою скроневою і середньою менінгеальною артерією, а також з менінгеальними гілками очної артерії. В двох випадках співустя було представлене аномально розширеною ангіоматозною сіткою з дрібних артерій без видимого прямого артеріовенозного дренажу, в одному випадку це був прямий артеріовенозний шунт. У всіх випадках проведено ЕЕ співустя, в двох випадках - видалення співустя. Ускладнень під час виконання втручання не було. Досягнуто повного роз'єднання співустя з гарним косметичним ефектом. Зроблено висновки, що посттравматичні артеріовенозні сполуки склепіння черепа є гетерогенними за будовою. Вибір оптимальної тактики лікування залежить від типу будови сполуки. У разі прямих артеріовенозних шунтів методом вибору має бути ендоваскулярне роз'єднання, за наявності розгалуженої ангіоматозної сітки емболізацію необхідно доповнювати видаленням сполуки. | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ інформаційно-комунікаційних технологій |
 Пам`ятка користувача |