Монографію присвячено дослідженню актуальних проблем розвитку інформаційного суспільства та інформаційної безпеки, визначенню особливостей буття людини як суб’єкта й об’єкта інформаційної діяльності, з’ясуванню проблем взаємозв’язку людини, суспільства і держави в умовах глобалізації. Важливе місце в роботі приділено онтологічним проблемам права в сучасних соціокультурних умовах. Особливістю монографії є те, що її автори розглядають проблеми сучасного суспільства, людини і права у філософському, філософсько-правовому та правовиховному аспектах.

Для студентів, аспірантів, викладачів юридичних закладів вищої освіти, працівників органів державного управління та місцевого самоврядування.

Кл.слова:
суспільство та держава -- глобалізація -- право

Монографію присвячено дослідженню актуальних проблем інформаційного етапу розвитку суспільства, визначенню особливостей буття людини в сучасному інформаційному просторі, з’ясуванню взаємозв’язку правового суспільства, держави та людини в Україні. Важливе місце в роботі приділено проблемам розуміння та здійснення права в сучасних соціокультурних умовах. Особливістю монографії є те, що її автори розглядають проблеми сучасного суспільства у філософському, філософсько-правовому та правовиховному аспектах.

Для студентів, аспірантів, викладачів вищих юридичних навчальних закладів, працівників органів державного управління та місцевого самоврядування.

Кл.слова:
комунікації в інформаційному суспільстві -- правове суспільство -- глобалізація права

Монографію присвячено дослідженню актуальних проблем інформаційного етапу розвитку суспільства, визначенню особливостей буття людини в сучасному інформаційному просторі, з’ясуванню взаємозв’язку правового суспільства, держави та людини в Україні. Важливе місце в роботі приділено проблемам розуміння та здійснення права в сучасних соціокультурних умовах. Особливістю монографії є те, що її автори розглядають проблеми сучасного суспільства у філософському, філософсько-правовому та правовиховному аспектах.

Для студентів, аспірантів, викладачів вищих юридичних навчальних закладів, працівників органів державного управління та місцевого самоврядування.

Кл.слова:
розвиток суспільства -- буття людини в сучасному інформаційному просторі -- правове суСпільство

Серед важливих проблем нашого суспільства, є питання зростання та розвитку інтелектуального, духовного та фізичного компонентів людини та безпосередньо молоді. Питання виховання гідної людини стоїть перед різними соціальними інститутами та структурами такими, як сім'я, школа, держава, церква та інші. Тому, краще розуміння сутності головних людських чеснот дозволить ефективніше формувати особистiсть в цілях підготовки її до участі в суспільному і культурному житті. Для визначення основних та допоміжних якостей Людини з великої літери був проведений контент-аналіз чеснот людини по темам сім'я; школа; держава; церква та в Iнтернетi. Книга може бути настiльною книгою самовиховання для кожної людини, яка бажає стати бiльш досконалою. Особливо книга буде корисна викладачам української мови та лїтератури, етики, психологiї та школярам i студентам при вивченнi цих предметiв.

Кл.слова:
мораль -- релігія -- психологія особистості -- езотерика

У монографії досліджено проблему здібностей в контексті пріоритету духовного над матеріальним. В основу покладено ідею чотирьох рівнів розвитку людських здібностей. Робота має міждисциплінарний характер, у ній органічно поєднано дослідження з методології, філософії, психології, педагогіки, нейрофізіології та сформульовано умови розвитку здібностей людини. Обґрунтовано філософсько-методологічні, психологічні й педагогічні основи нової школи. Книгу призначено для вчених-гуманітаріїв, керівників вищої школи, професорсько-викладацького складу, учителів, аспірантів, магістрантів, студентів, а також усіх, хто бажає самостійно формувати методологічну культуру мислення й розвивати власні здібності до особистісного рівня.

Кл.слова:
діяльнісна здібність індивіда -- методологія професійної діяльності -- особиста наукова картина світу

  Повний текст доступний у читальному залі "Фонду Президентів України"

Звернення до філософської спадщини І.Шинкарука в контексті реалій сучасного глобалізованого світу та тих суспільних трансформацій, що мали місце у ХХІ столітті, змушує нас значно уважніше ставитися до тих фундаментальних категоріально-філософських антропологічно- екзистенційних новацій, що були запропоновані цим непересічним філософом та видатним вітчизняним мислителем в частині осмислення та переосмислення соціального буття індивіда. У цьому контексті, особливий інтерес становить аналіз специфіки ідеологічного дискурсу, запропонований І.Шинкаруком у ході вивчення та теоретичного виявлення основних закономірностей і властивостей суспільного буття. З цього погляду, філософія І.Шинкарука апелює не лише до «вічних цінностей істини, добра і краси» та вічних філософських проблем, але й до сучасності, до тих актуальних і нагальних питань існування людини у світі (враховуючи те, що світ, який оточує людину є соціальним світом та є носієм антропологічних та екзистенцій них сенсів), які постають у другій половині ХХ століття і зберігають свою актуальність до сьогоднішнього дня. Одним з таких питань, яке визначає складний та багатовимірний пласт існування людини у світі та у соціумі, є проблематика ідеології. Причому, сьогодні вона пов’язана не лише з проясненням базових філософських понять і категорій, а з виявленням її фундаментальних зв’язків з сучасними глобалізаційними викликами.

Кл.слова:
аксіологія -- філософська антропологія -- екзистенціалізм -- комунікативний простір

  Повний текст доступний у читальному залі "Фонду Президентів України"

В монографии осуществляется детальный анализ философского мировоззрения Ф. Достоевского, при этом главное внимание обращается на понимание писателем сущности человека, его отношений с Богом, миром и другими людьми, а также перспектив исторического развития человечества. В первой части монографии показано, что уже в своем раннем творчестве Достоевский ставил и решал сложные философские проблемы и пришел к пониманию того, что человеческая личность является центром мироздания. Во второй части рассматривается окончательная система философских представлений Достоевского, которые были выражены в его главных романах и особенно в романе «Братья Карамазовы». Показано, что новаторская метафизика человека, сформулированная Достоевским, во многом основывается на идеях поздней философской системы И. Фихте и направлена на «восстановление» подлинного смысла учения Иисуса Христа. Основная часть монографии была написана в рамках проекта «Философское мировоззрение Ф. Достоевского: истоки, основные принципы.

Кл.слова:
літературознавство -- антропософія -- гуманізм -- метафізика людини

  Повний текст доступний у читальному залі "Фонду Президентів України"

Курс лекцій створено на основі освітньо-професійної програми підготовки бакалаврів за напрямом „Комп’ютерні науки” .

Кл.слова:
наука -- діяльність -- підготовка

  Повний текст доступний у читальному залі "Фонду Президентів України"

Презентоване видання – перша в українській та зарубжній науці монографія, присвячена творчості польсько-українського вченого Яна Лятоса (1539 – 1608 рр.) – найбільш послідовного критика календарної реформи папи Григорія ХІІІ. Емігрувавши в 1597 році до Острога, Ян Лятос продовжував роботу над астрономічними, астрологічними та математичними дослідженнями, які викликали резонанс у Речі Посполитій та далеко за її межами. У монографії висвітлено специфіку наукових поглядів Яна Лятоса, простежено їхній зв’язок із творчим доробком інших ренесансних авторів. У якості додатку представлено критичне видання та переклад твору “Прогностикон” (1594 р.). Видання орієнтоване на науковців, богословів, викладачів, студентів, а також усіх, хто цікавиться визначними здобутками українського Ренесансу.

Кл.слова:
видатна людина -- вчений -- астрономія -- математичне дослідження

  Повний текст доступний у читальному залі "Фонду Президентів України"

Мета посібника - розкрити філософський дискурс ідеї сталого розвитку як імперативу гідного життя людства в умовах глобалізаційної інтеграції. Вивчення курсу дасть змогу студентам сформувати цілісне розуміння сучасного глобалізованого й динамічного світу, спонукатиме до роздумів над межовими проблемами людського бутгя: призначення людини та перспектив розвитку людства. Посібник містить оригінальні тексти видатних мислителів XX ст., які підготували світову думку до сприйняття ідеї сталого розвитку. Вони є своєрідним літописом становлення концепції сталого розвитку: від зародження ідеї до ухвалення Самітом Землі стратегії виживання людства - декларації "Порядок денний для XXI століття". Навчально-методичний посібник розрахований на студентів, аспірантів, викладачів Львівського національного університету імені Івана Франка, широкого загалу економістів, екологів, юристів, керівників усіх рангів.

Кл.слова:
цивілізація -- глобалізація -- трансформації суспільства

  Повний текст доступний у читальному залі "Фонду Президентів України"

У дослідженні запропоновано концепцію світоглядної культури особистості, що топологічно належить свідомості людини, позначає організаційні рівні, подає морфологічний устрій і наділяє її низкою оригінальних властивостей щодо світорозуміння і самовизначення людини у соціальному світі на основі отримання і переробки смислів як з підвалин Фізичного Всесвіту або психосфери, так і з глибин Семантичного Всесвіту або ноосфери, має властивість створювати й утримувати власне смислове поле. Визначено наукові підходи та методологічну базу щодо дослідження параметричних характеристик явища, проаналізовано його природу, сутність, зміст, форми буття, елементну базу, структуру та рівні, досліджено морфологію механізму збудження, продукти смислового і культурологічного простору смислової сфери особистості, виділено її механізми та функції, обґрунтовано критерій якості її сформованості, проведена перевірка стану та зрілості світоглядної культури особистості в умовах українського суспільства.

Кл.слова:
світорозуміння -- самовизначення людини

  Повний текст доступний у читальному залі "Фонду Президентів України"

Для соціальної психології недостатньою є просто констатація певної кількості людей або навіть виділення в її межах яких-небудь стосунків. Соціальна психологія досліджує насамперед закономірності поведінки та діяльності людей, зумовлені їх належністю до реальних соціальних груп. Наголошується на аналізі змістової характеристики груп, виявленні специфіки впливу на особистість конкретної соціальної групи. Значущість групи для особистості полягає передусім у тому, що група є певною системою діяльності, її суб'єктом, включеним у систему суспільних відносин. Єдність змісту й форм діяльності породжує спільність психологічних рис групи, передовсім «групової свідомості». Такими рисами можна вважати групові інтереси, потреби, норми, цінності, цілі. Кожний член групи усвідомлює свою належність до групи завдяки привласненню цих характеристик, усвідомленню психологічної спільності з іншими членами цієї соціальної групи. Тому універсальним принципом входження до певної спільноти є формування усвідомлення почуття «ми», що засвідчує належність до певної групи (хоча іноді цей феномен може бути й неусвідомлений). Саме тут виявляється специфіка соціально-психологічного аналізу групи, що визначає риси, які роблять групу психологічною спільнотою і дають змогу кожному членові ідентифікувати себе з групою. Соціальна діяльність, її конкретні види та форми є основним інтегруючим фактором і головною ознакою соціальної групи. Участь членів групи в спільній діяльності зумовлює формування психологічної спільності між ними. Саме в цьому разі група стає об'єктом соціально-психологічного аналізу.

Кл.слова:
соціальна психологія -- спілкування

  Повний текст доступний у читальному залі "Фонду Президентів України"

Автори колективної монографії, випущеної за редакції Євгена Андроса, розуміють позитивне та неґативне в людському єстві та світі культури у досить широкому діяпазоні. Як позитивне трактовано чималі досягнення в науці, техніці, освіті тощо. Що ж стосується неґативних вимірів людського буття в культурі, то XX століття представило достатньо проявів деструктивного й неґативного, що загалом спричинило гуманітарну катастрофу, знецінення засадничих цінностей, а відтак і самого людського життя. На це вказує Андрос у вступі: «Масштаби деструктивного у XX ст. призвели до геноциду цілих народів, зокрема голодомору в Україні 1932–1933 рр., безперервних впродовж всього минулого сторіччя війн, із яких дві були загальносвітовими». Окреслена проблематика вимагає філософського осмислення, аби виявити антропокультурні причини неґативного у людському бутті, а також віднайти способи змінімізувати його вплив. Монографія складається з десяти розділів, у яких автори розглядають різні аспекти співвідношення позитивного та неґативного вимірів у бутті людини. Євген Андрос досліджує бівалентність людського єства та її зв’язок із проблемою метафізичного зла. Геннадій Шалашенко звертає увагу на проблему антропологічного виміру трансцендентального арґументу в аспекті провокації тотальної людяности. Валерій Загороднюк розглядає позитивні та неґативні аспекти антропології пізнання. Назіп Хамітов аналізує філософську антропологію у її проблемному полі, звертаючися до концептів Еросу і Танатосу. Андрій Дондюк звертається до досвіду психології та психіятрії і намагається з’ясувати наявність у ньому позитивного та неґативного вимірів антропокультурного. Тарас Лютий досліджує феномен марґінальности в людському бутті. Інші розділи присвячені позитивно-неґативним аспектам реальности як принципам антропогенезу (Леонід Солонько), проблемі толерантности в конфлікті (Галина Ковадло), позитивним і неґативним аспектам масової культури, а також її впливові на сучасну релігію (Олег Ярош), часові історії та культуростворюваним формам комунікації (Костянтин Малєєв). Загалом усі дослідження, представлені у монографії, об’єднує загальне прагнення віднайти модель своєрідного соціяльного оптимізму, яка склала би передумову для життєствердного і творчого в людському бутті, а відтак наповнювала б це буття ознаками повноцінности.

Кл.слова:
онтологія -- антропологія -- маргінальність -- толерантність -- трансцендування

  Повний текст доступний у читальному залі "Фонду Президентів України"

Збірник, вихід якого у світ приурочений до 80-річчя з дня народження директора Інституту філософії імені Г.С.Сковороди HAH України, академіка Мирослава Поповича, містить його публіцистичні статті, інтерв'ю, коментарі, опубліковані за часів незалежної України у засобах масової інформації, а також розміщених в Інтернеті. Не забуваючи про філософсько-культурологічний сенс, автор аналізує суспільно-політичні події у нерозривному сполученні ретроспекції та актуальності. Видання призначене для науковців, викладачів соціо-гуманітарних дисциплін, студентів та широкого загалу.

Кл.слова:
філософія -- онтологія -- культурологія

  Повний текст доступний у читальному залі "Фонду Президентів України"

Підручник охоплює повний курс традиційної логіки і скорочений - сучасної (класичної, некласичної). Засвоєння викладеного в ньому матеріалу дасть змогу студентам пізнати основні закони і форми мислення, схеми побудови правильних міркувань, сформувати навички ефективного відстоювання своїх поглядів і спростування хибних міркувань опонентів, ознайомитися з деякими тенденціями розвитку сучасної логіки. Систематизації й актуалізації знань сприятиме робота над уміщеними в підручнику запитаннями, вправами, задачами і зразками їх розв'язання. Опануванню термінологічної системи логіки допоможе короткий термінологічний словник.

Кл.слова:
мислення -- методи -- класична логіка

  Повний текст доступний у читальному залі "Фонду Президентів України"

Головна відмінність людини від тварин – її прагнення до пізнання й перетворення природи. З’явившись один раз на певному етапі еволюції, ця слабка істота, що не мала ні крил, ні іклів, ні пазурів, ні смертоносного жала, ні густого шерстяного покриву – загалом, нічого з того арсеналу захисних засобів, яким володіли його більш “щасливі” сусіди, змогла не тільки вижити в жорстких умовах природного відбору, але й диктувати природі свої умови, активно перетворюючи навколишнє середовище. Активність мислення, що керується інстинктом самозбереження, за всіх часів змушувала людину винаходити все нові інструменти, будь то сокира, колесо або комп’ютер. Підкоряючи нові вершини пізнання, людина бачила перед собою усе ширші обрії, все сміливіші мрії вабили її, усе повнішими ставали її знання про світ. Тисячоліттями людина йшла по шляху пізнання, проникаючи усе далі в таємниці природи, і, мабуть, не буде кінця цьому шляху...

Кл.слова:
наукова діяльність -- технічне обладнання -- методологія науки

  Повний текст доступний у читальному залі "Фонду Президентів України"

В книге представлены материалы Всемирного дня философии в России «Философия в диалоге культур» (16—19 ноября 2009 г., Москва — Санкт-Петербург). Философское осмысление диалога культур в самых разных контекстах формирует содержание книги - от приветственных слов и пленарных докладов до текстов участников круглых столов: «Освобождаясь от стереотипов в истории философии»; «Диалоги рациональностей»; «Культурное самосознание в эпоху глобализации»; «Философские образы человека»; «Технологические вызовы XXI века»; «Ценности и диалог культур»; «Философия для детей»; «Преподавание философии в поликультурном мире».

Кл.слова:
ідеалізм -- самопізнання -- людина

  Повний текст доступний у читальному залі "Фонду Президентів України"

  Повний текст доступний у читальному залі "Фонду Президентів України"

Грецьке слово "філософія" означає любов до мудрості, любомудрів. Любомудр, чи філософ, шукає шляхи, як пізнати світ (по-грецьки - космос) і людське буття, намагається встановити взаємозв'язок усіх речей, усього, що існує, щоб дати свій загальний погляд на світ, відповісти на безліч "чому" і "як". Філософію Григорій Сковорода вважав тією міфічною провідною ниткою Аріадни, що допомагає людині вийти із найскладнішого становища в житті. За ним "філософія чи любомудріє спрямовує усе коло справ своїх до того, щоб дати життя духу нашому, благородство серцю, якість думкам, яко голові всього".

Кл.слова:
філософія -- мораль

  Повний текст доступний у читальному залі "Фонду Президентів України"

Досліджено постулати гуманістичного прагматизму, соціальні та філософські концепції якого розглянуто в контексті їх актуальності в процесі демократичних перетворень, консолідації суспільства та побудови гармонійного суспільного консенсусу в сучасній Україні. Розглянуто, що основою сучасного плюралістичного світогляду є пошук компромісу та знаряддя перешкод для вирішення конфлікту. Проаналізовано основні способи взаємодії в тріаді "людина - влада - суспільство", в контексті якої проходить процес динамічного взаємопроникнення її елементів. Досліджено специфіку, цілі та потенціал розвитку соціально значущої особистості в сучасному глобальному суспільстві. Зазначено, що зміни в культурі комунікації модифікують формат і зміст соціокультурного обміну та сприяють розповсюдженності плюралістичного світогляду, що має значний позитивний вплив на процес гармонізації суспільства.

Кл.слова:
соціальне пізнання -- поняття "істина"