Повний текст доступний у читальному залі "Фонду Президентів України"

Досліджено постулати гуманістичного прагматизму, соціальні та філософські концепції якого розглянуто в контексті їх актуальності в процесі демократичних перетворень, консолідації суспільства та побудови гармонійного суспільного консенсусу в сучасній Україні. Розглянуто, що основою сучасного плюралістичного світогляду є пошук компромісу та знаряддя перешкод для вирішення конфлікту. Проаналізовано основні способи взаємодії в тріаді "людина - влада - суспільство", в контексті якої проходить процес динамічного взаємопроникнення її елементів. Досліджено специфіку, цілі та потенціал розвитку соціально значущої особистості в сучасному глобальному суспільстві. Зазначено, що зміни в культурі комунікації модифікують формат і зміст соціокультурного обміну та сприяють розповсюдженності плюралістичного світогляду, що має значний позитивний вплив на процес гармонізації суспільства.

Кл.слова:
соціальне пізнання -- поняття "істина"

  Повний текст доступний у читальному залі "Фонду Президентів України"

Книга Переломный момент посвящена механизмам возникновения и развития социальных эпидемий. Автор исследует феномены молвы, молодежной моды, преступности, эпидемий самоубийств и анализирует факторы, лежащие в их основе. Социальные эпидемии начинаются с накопления незначительных изменений, каждое из которых в отдельности может быть проигнорировано, но вместе они приводят к переломному моменту критической точке, с которой начинается неконтролируемое развитие событий. В книге сформулированы правила возникновения эпидемий, выделены законы развития эпидемий, а также описаны типажи личностей переломного момента, выступающие катализаторами масштабных социальных перемен. Книга будет интересна психологам, социологам, социальным работникам, вообще всем специалистам, имеющим дело с человеческим фактором, а также всем пытливым читателям.

Кл.слова:
соціальна епідемія -- мода -- каталізація змін

  Повний текст доступний у читальному залі "Фонду Президентів України"

Автори колективної монографії, випущеної за редакції Євгена Андроса, розуміють позитивне та неґативне в людському єстві та світі культури у досить широкому діяпазоні. Як позитивне трактовано чималі досягнення в науці, техніці, освіті тощо. Що ж стосується неґативних вимірів людського буття в культурі, то XX століття представило достатньо проявів деструктивного й неґативного, що загалом спричинило гуманітарну катастрофу, знецінення засадничих цінностей, а відтак і самого людського життя. На це вказує Андрос у вступі: «Масштаби деструктивного у XX ст. призвели до геноциду цілих народів, зокрема голодомору в Україні 1932–1933 рр., безперервних впродовж всього минулого сторіччя війн, із яких дві були загальносвітовими». Окреслена проблематика вимагає філософського осмислення, аби виявити антропокультурні причини неґативного у людському бутті, а також віднайти способи змінімізувати його вплив. Монографія складається з десяти розділів, у яких автори розглядають різні аспекти співвідношення позитивного та неґативного вимірів у бутті людини. Євген Андрос досліджує бівалентність людського єства та її зв’язок із проблемою метафізичного зла. Геннадій Шалашенко звертає увагу на проблему антропологічного виміру трансцендентального арґументу в аспекті провокації тотальної людяности. Валерій Загороднюк розглядає позитивні та неґативні аспекти антропології пізнання. Назіп Хамітов аналізує філософську антропологію у її проблемному полі, звертаючися до концептів Еросу і Танатосу. Андрій Дондюк звертається до досвіду психології та психіятрії і намагається з’ясувати наявність у ньому позитивного та неґативного вимірів антропокультурного. Тарас Лютий досліджує феномен марґінальности в людському бутті. Інші розділи присвячені позитивно-неґативним аспектам реальности як принципам антропогенезу (Леонід Солонько), проблемі толерантности в конфлікті (Галина Ковадло), позитивним і неґативним аспектам масової культури, а також її впливові на сучасну релігію (Олег Ярош), часові історії та культуростворюваним формам комунікації (Костянтин Малєєв). Загалом усі дослідження, представлені у монографії, об’єднує загальне прагнення віднайти модель своєрідного соціяльного оптимізму, яка склала би передумову для життєствердного і творчого в людському бутті, а відтак наповнювала б це буття ознаками повноцінности.

Кл.слова:
онтологія -- антропологія -- маргінальність -- толерантність -- трансцендування

Поняття людиноцентризму сповнене глибокого філософського змісту. Терміном людиноцентризм позначаються різноманітні й водночас концептуально спрямовані відтінки філософської думки, об’єктом яких є людина. Тілесність, обдарованість, духовність, освіченість, моральність, егоїзм, розумність, цілеспрямованість – усе це є фрагментами постійно змінюваної картини буття людини, які розкривають її нові аспекти, але не вичерпують нескінченого змісту.

Кл.слова:
педагогіка -- персоналізм -- праксеологія освіти -- інтелігентність