Повний текст доступний у читальному залі "Фонду Президентів України"

Проблеми філософсько-естетичної спадщини І. Канта не втрачають свого значення і зараз. Сьогодні нам особливо близькі думки філософа про гуманістичному зміст естетичного ідеалу, про красу як «символ моральності» і «вільної гри» душевних сил людини як основі естетичної насолоди, про роль людського спілкування у пробудженні інтересу до прекрасного, про моральний значенні естетичного сприйняття природи та ін . Не маючи перекладів творів Канта на українську мову, ми маємо тим не менше свідчення досить широкого засвоєння його ідей діячами української культури. Вже з самого початку XIX ст. естетику в Харківському університеті викладають професора, близько знайомі з поглядами Канта. Так, явний вплив кантівської естетики простежується в підручнику харківського професора Л. Якоба. Почавшись у період становлення в Україні естетики як самостійної галузі філософських знань та академічної дисципліни, знайомство з Кантом залишається і далі необхідним елементом освіченості. Серед тих, хто висловлює оригінальні судження щодо кантівської філософії, не тільки фахівці-філософи, а й письменники, громадські діячі - І. Я. Франка, П. А. Грабовський.

Кл.слова:
філософія

  Повний текст доступний у читальному залі "Фонду Президентів України"

Настоящее пособие рассчитано на студентов педагогических институтов и филологических факультетов университетов. Подбор материала как по характеру, так и по объему делает пособие полезным для специалистов и других дисциплин. Задачи и упражнения составлены применительно к вузовскому курсу традиционной формальной логики с некоторыми элементами математической — в соответствии с программой. Наряду с упражнениями пособие содержит ответы и некоторые теоретические сведения, необходимые для решения задач.

Кл.слова:
судження -- закон логіки -- індукція -- дедукція

  Повний текст доступний у читальному залі "Фонду Президентів України"

Підручник підготовлений з метою забезпечення первинної філософської просвіти у царині політики. Він знайомить читача з історичним розвитком філософських вчень про політику, вводить його у змістовний контекст таких опорних понять, як «буття політичного», «політична влада», «політична система», «суб'єкт політичної діяльності», «політична духовність», «політична гносеологія» тощо. Одночасно, він аналізує реальні політичні процеси, що здійснюються в Україні і світі. При цьому, автори аж ніяк не намагаються нав'язати читачеві свої політичні оцінки і переконання. Навпаки, вони формують методику і методологію дискурсу, завдяки якому кожен має можливість «наблизитись до себе», сформувати власне судження, оцінку, переконання. Матеріал, що подається підручником, і є цим своєрідним теоретичним і філософським підґрунтям.

Кл.слова:
політична влада -- політична система -- політична духовність

  Повний текст доступний у читальному залі "Фонду Президентів України"

Данная небольшая работа, принадлежащая перу известного датского мыслителя Гаральда Геффдинга, находится на стыке двух гуманитарных наук - философии и психологии. По мнению автора, логическое исследование рассуждений, дающее ясные формулировки и построения, зачастую не согласуется с реальными рассуждениями, поскольку логика заменяет богатый язык повседневной жизни выражениями сжатыми и более точными. Поэтому логические формы и условия должны иметь психологическую основу, изучение которой, как полагает Г. Геффдинг, представляет огромный интерес для теории познания. Проводя психологическое исследование процесса суждения, автор небезуспешно пытается выяснить как реальную связь между логикой и психологией, так и различие их точек зрения на рассуждение.

Кл.слова:
судження -- логіка

  Повний текст доступний у читальному залі "Фонду Президентів України"

У посібнику викладено основи загальної логіки, а також елементи математичної (символічної) логіки. Він написаний відповідно до навчальних програм з курсу логіки для юридичних і економічних спеціальностей. Основна мета навчального курсу — ознайомити студентів з операціями правильного мислення, навчити їх використовувати теоретичні знання на практиці. Вміння логічно мислити й чітко висловлювати свої думки — це ознака не лише загальної, а й професійної освіченості спеціаліста. Логічна культура є необхідною передумовою успішної роботи юриста, економіста, управлінця, науковця. Для молодших спеціалістів ("базова середня освіта”) і бакалаврів.

Кл.слова:
мислення -- судження

  Повний текст доступний у читальному залі "Фонду Президентів України"

Французский словарь «Робер» датирует первое употребление слова «идеология» 1796 г., а слово «идеолог» впервые было произнесено в 1800 г. Первым употребил термин «идеология» граф Дестют де Траси. Он разъяснил его 20 июня 1796 г. в докладе «Проект идеологии », прочитанном в Национальном институте наук и искусств, а затем в книге «Основы идеологии ». Дестют де Траси принадлежал к «идеологам» — философской школе, объединившей последователей Локка и Кондильяка и ставшей связующей нитью между философией XVIII в. и позитивизмом. Идеи Деспота де Траси изложены в работе «Основы идеологии». В этом сочинении, написанном в связи с задачей реорганизации системы образования, обосновывалось значение идеологии (в широком смысле) как системы идей, призванной восстановить единство наук. В работе идеология рассматривается как наука об идеях. Наука идеология представляет собой анализ человеческих способностей, опирающийся на концепцию Кондильяка. Дестют де Траси выделяет четыре способности человека, участвующие в формировании идей: чувства, память, способность суждения, воля. Издание адресуется студентам и преподавателям гуманитарных специальностей вузов, а также всем интересующимся проблемами становления и развития социогуманитарного знания.

Кл.слова:
політичні ідеї -- судження -- соціогуманітарне знання

  Повний текст доступний у читальному залі "Фонду Президентів України"

Если человеку, который смотрит на уходящие вдаль рельсы железной дороги, кажется, что они сходятся на горизонте в одной точке, то он ошибается. Ошибается тот, кому кажется, что падение одного зерна на землю не производит ни малейшего шума, что пушинка не имеет веса и т. д. Можно ли назвать эти ошибки логическими? Нет. Они связаны с обманом зрения, слуха и т. д., это ошибки чувственного восприятия. Логические же ошибки относятся к мыслям. Мыслить можно и о предметах, которых в данный момент не видишь, не слышишь, не осязаешь, то есть чувственно не воспринимаешь.

Кл.слова:
помилка -- похибка -- логіка -- судження