Простийпошук |
Розширений пошук |
ПОКАЖЧИКИ
|
||
| Бібліотека Інституту зоології НАН України | ||||
Електронний каталог - результати пошуку
|
|
| Сортувати за: | автором | назвою | роком видання | ||
| Формат документів: | повний| | стислий | ||
|
Загальна кількість знайдених документів : 71 Представлено документи з 1 до 20 |
||||||
| ||||||
| 1. | Кл.слова: Плаунець заплавний -- Вудсія альпійська -- Сальвінія плаваюча -- Сосна крейдова -- Цибуля лінійна -- Еремурус показний -- Брандушка різнобарвна -- пізноцвіт різнобарвний -- Гіацинтик Палласів -- Рястка Буше -- Шафран сітчастий -- Косарики тонкі -- Півники борові -- Рябчик руський -- Рід Тюльпан -- Рябчик малий -- Плодоріжка блощична -- зозулинець блощичний -- Плодоріжка болотна -- зозулинець болотний -- Зозулині черевички справжні -- Зозульки м’ясочервоні -- пальчатокорінник м’ясочервоний -- Гніздівка звичайна -- Любка дволиста -- Пирій ковилолистий -- Рід Ковила -- Морківниця прибережна -- Деревій голий -- Полин суцільнобілий -- Волошка несправжньоблідолускова -- Громовик донський -- Катран морський -- Левкой крихкий -- Шиверекія подільська -- Клеома птахоніжкоподібна -- Астрагал Геннінга -- Астрагал сарептський -- Калофака волзька -- Карагана скіфська -- Дрік скіфський -- Франкенія припорошена -- Грабельки Бекетова -- Гісоп крейдовий -- Шоломниця крейдова -- Повстянка дніпровська -- Півонія тонколиста -- Горицвіт весняний -- Горицвіт волзький -- Дельфіній яскраво-червоний -- Сон розкритий -- Сон лучний (с. чорніючий, с. богемський) -- Ранник донецький -- Тамарикс стрункий Анотація: Атлас включає відомості про 50 видів рослин, поширених на території Донецької області, що потребують охорони, та актуальні відомості про їх поширення. Атлас розрахований на зацікавлених школярів, вчителів, студентів, краєзнавців та інших жителів Донецької області, що бажають вивчати природу рідного краю. Для включення у це видання відібрані лише такі види рослин, що можуть бути достовірно впізнані школярами. За задумом авторів, поширення інформації про рідкісні види рослин, які легко упізнати, повинно зменшити кількість випадків їх знищення, а також долучити широке коло громадськості до збору наукових відомостей про поширення зникаючих видів рослин. Дод. точки доступу: Перегрим, М.; Василюк, О.; Бронсков , О.; Бронскова , О.; Ширяєва , Д.; Спінова, Ю.; Коломицев , Г.; Марущак , О.; Оскирко , О. | |||||
| 2. | Шифр журнала: В841393/2016/50/2 Кл.слова: ticks, city, tick-borne infection, urban landscapes. Анотація: У дослідженні викладено результати аналізу контенету опублікованих робіт, присвячених??іксодовим кліщам в умовах міста, з метою встановлення видової різноманітності та напрямів??інтересів досліджень на різних етапах. Відомості про іксодових кліщів в містах до 1980-х рр.??мали випадковий і навіть ексклюзивний характер, після — це цілеспрямовані дослідження в??урбаністичниих ландшафтах. На території міст згадується 106 видів, що складає 15 % світової??фауни, серед них наймасовіші — 26 видів (3,7 %), з яких 23 можуть нападати на людину (88,5 %),??а 12 видів максимально пристосовані до урбаністичних ландшафтів: Ixodes ricinus, I. persulcatus,??Dermacentor reticulatus, D. marginatus, I. pavlovskyi, I. scapularis (dammini), Amlyomma cajennense,??Haemaphysalis longicornis, I. hexagonus, Hyalomma marginatum, Am. americanum та??Rhipicephalus sanguineus. Встановлено, що найімовірнішими причинами зростання кількості??публікацій щодо іксодид міських ландшафтів можуть слугувати: прискорена глобальна урбанізація,??розвиток рекреаційних зон, розвиток зеленого туризму, зростання престижності відпочинку на??природі, створення нових, особливо ландшафтних парків та тенденція до збереження корінних??ландшафтів у містах, значне збільшення щільності популяцій іксодових кліщів, пристосованих??до життя в урбаністичному оточенні. Вектори подальших робіт в урбаністичних ландшафтах??будуть направлені на чітке планування моніторингових досліджень іксодид та пов’язаних з ними??кліщових інфекцій. Th is??study presents the results of content analysis of published works on ixodid ticks in urban conditions in??order to determine the species diversity, the vectors of research interests at various stages. Information??about ticks in the cities up to the 1980s is incidental, to the point of exclusive, aft er this point there??is targeted research in urban landscapes. Th ere are 106 or 15 % of hard ticks of the world fauna??registered in the urban territory, 26 species or 3.7 % being the most abundant. Of the urban hard tick??species, 23 (88.5 %) can attack humans, and 12 species are the most adapted to the urban landscape:??Ixodes ricinus, I. persulcatus, Dermacentor reticulatus, D. marginatus, I. pavlovskyi, I. scapularis??(dammini), Amblyomma cajennense, Haemaphysalis longicornis, I. hexagonus, Hyalomma marginatum,??Am. americanum, and Rhipicephalus sanguineus. It was determined that the most likely causes of the??growing number of publications on ixodids urban landscapes are: global accelerating urbanization,??the development of recreational areas, the development of green tourism, the growth of the prestige of??outdoor recreation, the creation of new, especially of the landscape parks and a tendency to preserve the??native landscape in the cities, a signifi cant increase in the density of populations of common species of??hard ticks adapted to living in urban environment. Th e vectors of further work in urban landscapes will be??directed to exact planning of monitoring studies of ixodids and associated tick-borne infections. Дод. точки доступу: Nebogatkin, I. V. | |||||
| 3. | Шифр журнала: -529056 Рубрики: Молі Кл.слова: Lepidoptera, Yponomeutidae, Argyresthiidae, Ypsolophidae, Plutellidae, Ukraine, Russia,Mongolia. Анотація: New Records of Yponomeutoid Moths (Lepidoptera, Yponomeutidae, Argyresthiidae, Ypsolophidae, Plutellidae) from the Palaearctic Region. Gershenson, Z. S. - Th e following four species of moths are recorded for the fi rst time: Kessleria saxifragae (Stainton, 1868) and Paradoxus osyridellus Stainton, 1869 (Yponomeutidae) - from Ukraine; Argyresthia communana Moriuti, 1969 (Argyresthiidae) - from Russia; Ypsolopha albiramella (Mann, 1861) (Ypsolophidae) - from Mongolia. For two rare species which are Argyresthia kurenzovi Gershenson, 1988 (Argyresthiidae) and Pseudoplutella porrectella (Linnaeus,1758) (Plutellidae) new finds in Russia are noted. Чотири види молей відзначено вперше: Kessleria saxifragae (Stainton, 1868) та Paradoxus osyridellus Stainton, 1869 (Yponomeutidae) для фауни України; Argyresthia communana Moriuti, 1869 (Argyresthiidae) для фауни Росії; Ypsolopha albiramella (Mann,1861) (Ypsolophidae) для фауни Монголії. Для двох рідкiсних видів, а саме: Argyresthia kurenzovi Gershenson, 1988 (Argyresthiidae) і Pseudoplutella porrectella (Linnaeus, 1758) (Plutellidae) наведено відомості щодо нових місцевостей поширення на території Росії. Держатели документа: Інститут зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАН України : в. Б. Хмельницького, б. 15, Київ, Україна, 01030 Дод. точки доступу: Гершензон З. С. | |||||
| 4. | Шифр журнала: В841393/2016/50/2 Кл.слова: urban ecology, community ecology, population densities, population trends. Анотація: Th ereis a lack of data on the population densities of birds breeding in a mosaic of typical urbanized habitats. Th isstudy was undertaken to partly fulfi l this gap in our knowledge. Counts were conducted in 2008 by means of??simplifi ed territory mapping method in a fragment (1197 ha) of a large Central European city (Wrocіaw, SW??Poland). In total, 50 bird species were breeding in the study area in 2008. Th e House Sparrow Passer domesticus,??Common Swift Apus apus and Rock Dove comprised about 3/5 of all breeding pairs. Th e other group of species,??each one with a density between 6 and 13 pairs per 100 ha, included seven species, namely the Starling, Sturnus??vulgaris, Greenfi nch, Carduelis chloris, House Martin, Delichon urbica, Tree Sparrow, Passer montanus, Great??Tit, Parus major, Blue Tit, Parus caeruleus, and Jackdaw, Corvus monedula. Th ey comprised together about 1/5.??Th e remaining 40 species nested in a density between 0.1 and 3.5 pairs per 100 ha. Th e most numerous feeding??guild were granivores (53.8%) and insectivores (37.9 %). Birds nesting on buildings comprised together 74 % ofall breeding pairs. For a few species (Luscinia megarhynchos, Saxicola torquata, Corvus cornix and Turdus pilaris)??an increase in their numbers in the last three decades has been evidenced. Існує брак даних щодо щільності популяцій птахів, які розмножуються в типово мозаїчних урбанізованих ареалах. Це дослідження мало на меті часткове заповнення цієї прогалини в наших знаннях. Підрахунки проведено в 2008 році за допомогою спрощеного методу??картування території на фрагменті (1197 га) великого центральноєвропейського міста (Вроцлава,??SW Польща). В цілому 50 видів птахів гніздилися в районі досліджень у 2008 році. Горобець??хатній, Passer domesticus, стриж чорний, Apus apus, і голуб сизий складали приблизно 3/5 всіх??гніздових пар. Інша група видів, кожен з яких з щільністю від 6 до 13 пар на 100 га, включала сім??видів, а саме: шпак звичайний, Sturnus vulgaris, зеленяк, Carduelis chloris, ластівка міська, Delichon??urbica, горобець польовий, Passer montanus, синиця велика, Parus major, синиця блакитна, Parus??caeruleus, та галка, Corvus monedula. Разом вони складали близько 1/5 частини видів. Решта 40??видів гніздувалися зі щільністю між 0,1 і 3,5 пар на 100 га. Найчисельнішою групою за способом??живлення були зерноїдні (53,8 %) і комахоїдні (37,9 %). Птахи, що гніздяться на будівлях, склали??разом 74 % всіх гніздових пар. Для кількох видів (Luscinia megarhynchos, Saxicola torquata, Corvus??cornix and Turdus pilaris) є свідчення про збільшення їхньої чисельності в останні три десятиліття. | |||||
| 5. | Шифр журнала: -529056 Рубрики: Carnivora Кл.слова: Biological signal fi eld; Bialowieza National park; Chornobyl Exclusion Zone; wolf behavior. Анотація: Th e main goal of the current??research includes studying the biological signal fi eld (BSF) characteristics of the wolf (Canis lupus lupus??Linnaeus, 1758) at diff erent values of anthropogenic load on territories with conservation (Biaіowieїa??National park (Poland)) and hunting status of the species (Chornobyl Exclusion Zone (Ukraine)). Th e??research in Biaіowieїa Primeval Forest was conducted in two stages: study of the BSF characteristics of??the wolf and fi nding correlation between data acquired from Ukraine (the fi rst stage), and over-time??study of intensity of the biological signal fi eld (the second stage). In result of the fi rst stage, there was no??signifi cant dependence on the characteristics of the territory and the diff erences between the behavior??of wolves in the Biaіowieїa Primeval Forest (conservation status of the species) and the Exclusion Zone??(game status). During the second stage it was determined that provided variance of the intensity between??territory groups was insuffi cient, the degree of signifi cance to animals of area categories varied with the??stages of the pack’s life. It was found that the main factors which govern the character of wolf activity are??not the level of the anthropic load and hunting pressure, but periods of the life cycle and spatial structure??of groups. Головна мета цього дослідження включає вивчення характери-??стик біологічного сигнального поля вовка (Canis lupus lupus Linnaeus, 1758) при різних рівнях ан-??тропогенного навантаження на територіях з охоронним (Біловезький національний парк, Поль-??ща) і мисливським статусом виду (Чорнобильська Зона відчуження, Україна). У Біловезькій??Пущі дослідження було проведено в дві стадії: для дослідження властивостей БСП вовка і по-??шуку кореляції з даними з України (перша стадія) і дослідження динаміки зміни напруженості??сигнального поля тварин (друга стадія). В результаті першої стадії дослідження не було вияв-??лено достовірної залежності між характеристиками території і різницею в поведінці вовків??Біловезької Пущі (охоронний статус виду) і Зони відчуження (мисливський статус виду). Ре-??зультати другої стадії показали, що при незначній різниці напруженості між групами територій,??представленість категорій об’єктів, що мають значення для тварин, змінюється на різних етапах??життя зграй. Встановлено, що основними факторами, які регулюють характер активності вовка,??є не рівень антропогенного навантаження і мисливський прес, а періоди життєвого циклу і про-??сторова структура груп. Дод. точки доступу: Yakovlev, Ye. B. ; Шквиря М. Г. | |||||
| 6. | Кл.слова: fish fauna -- Early Devonian -- Podolia -- collection Анотація: П'ятий випуск серії "Наукові колекції Державного природознавчого музею" присвячено результатам наукового опрацювання девонської частини колекції "Викопні риби" основного фонду музею, зібраної майже виключно на території заходу України. Для палеонтологів, геологів, працівників природничих та краєзнавчих музеїв. Дод. точки доступу: Chernobay, Y.M. (editor-in-chief.) | |||||
| 7. | Кл.слова: ФАУНА -- УКРАЇНИ -- ІКСОДОВІ -- КЛІЩІ Анотація: ПЕРЕДМОВА.У першому випуску 25 тома "Фауни України" подано опис іксодових кліщів - Іхосіісіае, які належать до ряду паразитоформних кліщів - Рагаzіtifогmеs Z а с h v., 1952. Вивчення цих кліщів має велике практичне значення, оскільки вони завдають багато збитків народному господарству, особливо тваринництву. Кліщі, паразитуючи на тваринах, дуже їх виснажують. Крім того, вони є специфічними перенощиками збудникровопаразитарних захворювань сільськогосподарських тварин (піроплазмоз, нуталіоз, бабезієльоз та ін.) та багатьох трансмісивних захворювань людини (кліщовий енцефаліт, кліщові гарячки, туляремія, чума та ін.). Успішну боротьбу з кліщами та профілактичні заходи проти хвороб, що поширюються ними, можна здійснити лише на основі глибокого вивчення їх біології та особливостей поширення на певній території. В цій праці подано морфологічну та екологічну характеристику всіх і: фаз розвитку іксодових кліщів, показано їх поширення, епідеміологічне та епізоотологічне значення в умовах Української РСР. Для цього використані матеріали, зібрані автором протягом післявоєнних років на всій території республіки. Особливо цінний матеріал зібраний комплексними експедиціями Академії наук УРСР, в яких брали участь мамаліологі, орнітологи та ботаніки. Крім того, опрацьовані колекції кліщів обласних, районних санітарно-епідеміологічних та ветеринарних лабораторій. Проведені порівняльно-екологічні спостереження та дослідження строків розвитку окремих видів кліщів на стаціонарних пунктах. Використана численна література про іксодових кліщів. Автором та попередніми дослідниками на території УРСР зареєстровано 26 видів іксодових кліщів, які належать до таких родів: Іхоdеs L., Наетарhуsalіs К о с h, Воорhilиs С u г., Dеrтасепtоr Косh, Rhірісерhаlus К о с h, Нуаlотта К о с h.На підставі вивчення біології окремих видів і їх взаємозв'язків умовами середовища встановлено закономірності поширення кліщів по ландшафтних зонах України, виявлені вогнища масового розмноження, сезонна динаміка їх активності, з'ясовано характер їх зв'язків з тваринами-живителями і висвітлено роль диких тварин в розмноженні та поширенні кліщів. Опрацьовані матеріали зберігаються в колекціях Іституту зоології Академії наук УРСР. ПРЕДИСЛОВИЕ. В первом выпуске 25 тома "Фауны Украины" представлено описание иксодовых клещей - Іхосіісіае, которые принадлежат к ряду паразитоформных клещей - Рагаzіtifогmеs Z а с h v., 1952. Изучение этих клещей имеет большое практическое значение, поскольку они наносят много убытков народному хозяйству, особенно животноводству. Клещи, паразитируя на животных, очень их истощают. Кроме того, они являются специфическими перенощиками возбудителей кровепаразитарных заболеваний сельскохозяйственных животных (пироплазмоз, нуталиоз, бабезиельоз и др.) и многих трансмисивных заболеваний человека (клещевой энцефалит, клещевые горячки, туляремия, чума и др.). Успешную борьбу с клещами и профилактические мероприятия против болезней, которые распространяются ими, можно осуществить лишь на основе глубокого изучения их биологии и особенностей распространения на определенной территории. В этой работе представлена морфологическая и экологическая характеристика всех фаз развития иксодовых клещей, показано их распространение, эпидемиологическое и епизоотологическое значение в условиях Украинской ССР. Для этого использованны материалы, собранные автором на протяжении послевоенных лет на всей территории республики. Особенно ценный материал собран комплексными экспедициями Академии наук УССР, в которых принимали участие мамалиологи, орнитологи и ботаники. Кроме того, обработанны коллекции клещей областных, районных санитарно-эпидемиологических и ветеринарных лабораторий. Проведены сравнительно-экологические наблюдения и исследования сроков развития отдельных видов клещей на стационарных пунктах. Использована многочисленная литература об иксодовых клещах. Автором и предыдущими исследователями на территории УССР зарегистрировано 26 видов иксодових клещей, которые принадлежат к таким родам: Іхоdеs L., Наетарhуsalіs К о с h, Воорhilиs С u г., Dеrтасепtоr Косh, Rhірісерhаlus К о с h, Нуаlотта К о с h. На основании изучения биологии отдельных видов и их взаимосвязей с условиями среды установлены закономерности распространения клещей в ландшафтных зонах Украины, выявлены очаги массового размножения, сезонная динамика их активности, выяснен характер их связей с животными-живителями и освещена роль диких животных в размножении и распространении клещей. Обработанные материалы сохраняются в коллекциях Иститута зоологии Академии наук УССР. Дод. точки доступу: Маркевич, Олександр Прокофьевич; (Редактор тома академік АН УРСР) | |||||
| 8. | Кл.слова: Фауна України -- Ссавці -- Комахоїдні -- Кажани Анотація: ПЕРЕДМОВА. Фауна України налічує понад 20 тис. видів різних тварин. Усі вони, починаючи від найдрібніших і кінчаючи найкрупнішими, відіграють велику роль в житті людини. Так, свійські і багато диких тварин є важливим джерелом продуктів харчування; вони дають хутро, сировину для легкої промисловості та ін. Разом з тим чимало диких тварин завдає значної шкоди сільському, лісовому і міському господарству, є перенощиками і збудниками хвороб людей і свійських тварин. Багато тварин, що населяють наши ліси, сади, парки, луки і поля, не приносить особливої користі і не завдає шкоди, але відіграє певну роль в угрупованнях рослин і тварин (біоценозах) та має декоративне значення і оживляє наші угіддя. Значення багатьох видів тварин нашої фауни ще не з'ясоване, а їх життя та поширення на території України не вивчені. Це у великій мірі перешкоджає перетворенню фауни, спрямованому на збільшення корисного значення однієї її частини і знешкодження другої. Відношення між самими тваринами (біоценотичні взаємовідношення) в процесі перетворення фауни змінюються: чисельність одних видів надмірно збільшується, а інших зменшується, навіть до повного зникнення. Щоб зрозуміти ці важливі зміни, що відбуваються в складі фауни, необхідно її глибоко вивчати. Велику роботу по вивченню фауни України провели колектив Інституту зоології Академії наук Української РСР і зоологи вищих учбових закладів та інших біологічних установ України. В результаті вивчення тваринного світу України стало можливим розпочати видання "Фауни України". Перші томи "Фауни України" присвячені описові найвище організованих тварин - хребетних, наступні - описові безхребетних. У двох заключних томах цього видання буде висвітлена історія фауни України, подана зоогеографічна характеристика фауни та показана історія її дослідження. У зв'зку з цим історія фауни та історія її дослідження в інших томах не наводяться. У першому випуску першого тома "Фауни України", який містить загальну характеристику класу ссавців і опис двох рядів цього класу: комахоїдних і кажанів, загальна характеристика класу ссавців написана І.Г.Підоплічком, розділ "Комахоїдні" - В.І.Абелєнцевим та І.Г. Підоплічком, розділ "Кажани" - В.І. Абелєнцевим та Б.М. Поповим. При складанні цього тома використана численна література. Щоб не переобтяжувати текст частими посиланнями на літературні джерела, найбільш загальні відомості не супроводжуються посиляннями на ті чи інші праці, але в тих випадках, коли відомості належать лише одному автору і є оригінальними, такі посилання є. Літературні джерела, на які зроблені посилання, наведені в кінці описів окремих видів або рядів. "Фауна України" має своєю метою узагальнити знання про фауну республіки, здобуті в результаті попередніх досліджень і особливо досліджень, проведених в радянський період. Разом з тим це видання повинно показати, які групи тварин або які сторони життя окремих представників фауни не вивчені, які питання, що стосуються фауни, є спірними, неясними або недоопрацьованими. "Фауна України" є не тільки посібником для спеціалістів-зоологів, а й довідником для всіх біологів, які працюють в наукових, загальних учбових, медичних, сільськогосподарських та інших закладах, а також для всіх, хто цікавиться сучасними відомостями про нашу фауну. Дод. точки доступу: Підоплічко, І.Г.; Попов, Б.М.; (Редактор тома доктор біологічних наук, проф.) | |||||
| 9. | Анотація: У монографії, присвяченій питанням екології, поширення і господарського використання куницевих - цінних хутрових звірів фауни України, наведено загальну характеристику родини, діагнози родів та повні описи видів, вказано ворогів і паразитів куницевих та їх хвороби; даються рекомендації по регулюванню промислу і збільшенню чисельності корисних видів. Розрахована на спеціалістів - зоологів, біологів, що працюють у наукових, загальних учбових, сільськогосподарських та інших закладах, а також всіх, хто цікавиться сучасними відомостями про фауну України. ПЕРЕДМОВА. Куницеві - стародавня, біологічно дуже цікава родина хижих ссавців, які пристосувалися до найрізноманітніших умов існування і відіграють важливу роль у біоценозах. Представники фауни УРСР - цінні хутрові звірі, що мають велике промислове значення. Такі з них, як норка, соболь та куниці, є об'єктами кліткового і вольєрного звірівництва. Крім того, куницеві, особливо ласки, горностаї та тхори, приносять велику користь, знищуючи мишовидних гризунів і комах - небезпечних шкідників сільського і лісового господарства. Види, що населяють ліси, розповсюджують насіння деревних і чагарникових рослин, чим сприяють лісовідновленню. Борсук крім цілющого жиру має смачне висококалорійне м'ясо.Тхори та куниці можуть завдавати збитків дрібному тваринництву і мисливським господарствам. Отже, вивчення куницевих цікаве як в науковому, так і в практичному відношенні. Слід, проте, зазначити, що в масштабі всієї республіки систематичне дослідження родини не провадилось. Лише куницевих західних районів УРСР вивчала Н.А. Полушина. Деякі відомості про них знаходимо в працях В.Г.Аверіна, О.О. Мигуліна, О.П.Корнєєва, І.Г.Підоплічка, К.А. Татаринова та ін. У третьому випуску першого тома "Фауни України" підсумовано всі дані про куницевих і наведено опис видів, що населяють територію республіки. Для цього автором використано власні оригінальні матеріали, зібрані за останні 20 років під час польових екологічних досліджень, літературні і архівні джерела, а також колекційні матеріали зоологічних установ України, Москви та Ленінграда. Опрацьовані ним матеріали з куницевих зберігаються у Зоологічному музеї та відділі хребетних Інституту зоології АН УРСР. У монографії наведено коротку характеристику родини, висвітлено систематику і філогенію, вміщено таблиці для визначення підродин, родів і видів, поширених на території УРСР. В описах видів подано морфо-анатомічну характеристику, сучасне і минуле поширення; систематику, екологічні особливости та річний цикл життя; розмноження, відомості про ворогів, паразитів і хвороби, живлення, чисельність, промисел і господарське значення, а також найголовнішу літературу. Більшість ілюстрацій оригінальна і виконана автором. У таблицях для визначення і описах усіх таксономічних категорій використано як зовнішні, досить добре помітні, так і внутрішні (краніологічні та скелетні) ознаки. Щоб не переобтяжувати текст, автор наводить посилання лише на деякі літературні джерела, присвячені безпосередньо фауні України, або на ті, що містят оригінальні, дискусійні та не встановлені для звірів УРСР дані. Літературні джерела типу монографій, посібників і визначників, які стосуються родини, підродин і родів, вміщено в кінці книги; праці, присвячені окремим видам або комплексу видів певного регіону, наведено в кінці описів видів. Якщо в тексті при описі виду є посилання на джерело, а в списку літератури останнє відсутнє, то слід шукати його в списках літератури близьких видів або в загальному списку в кінці книги. Автор з вдячністю відзначає, що ця книга була написана з ініціативи І.Г. Підоплічка, який, крим того, взяв на себе труд редактора, чим сприяв виходу її у світ. Автор висловлює також подяку всім співробітникам та колегам за консультації, поради і допомогу під час складання цієї праці. Дод. точки доступу: Підоплічко, І.Г.; (Редактор тома академік АН УРСР) | |||||
| 10. | Дод. точки доступу: Атамась Наталя Сергіївна, Natalia Atamas | |||||
| 11. | Перейти: Відомості про Атамась / information about Atamas, Перейти: Відомості про Атамась / information about Atamas, Перейти: Відомості про Атамась / information about Atamas, Перейти: Відомості про Атамась / information about Atamas, Перейти: Відомості про Атамась / information about Atamas, Перейти: Відомості про Атамась / information about Atamas, Перейти: Відомості про Атамась / information about Atamas, Перейти: Відомості про Атамась / information about Atamas, Перейти: Відомості про Атамась / information about Atamas, Перейти: Відомості про Атамась / information about Atamas, Перейти: Відомості про Атамась / information about Atamas, Перейти: Відомості про Атамась / information about Atamas, Перейти: Відомості про Атамась / information about Atamas, Перейти: Відомості про Атамась / information about Atamas, Перейти: Відомості про Атамась / information about Atamas Дод. точки доступу: Ємельянов, І.Г. (чл.-кор. НАН України, доктор биологических наук) (рук. работы.); (науковий керівник); Атамась Наталя Сергіївна, Natalia Atamas | |||||
| 12. | Дод. точки доступу: Атемасов, А.А. | |||||
| 13. | ||||||
| 14. | Дод. точки доступу: Коломійчук, В.П.; Онищеко, В.А.; Перегрим, М.М. | |||||
| 15. |
| |||||
| 16. | Перейти: Відомості про Гриба / information about Gryb, Перейти: Відомості про Гриба / information about Gryb, Перейти: Відомості про Гриба / information about Gryb Дод. точки доступу: V.Gryb | |||||
| 17. | Перейти: Відомості про Грищенка / information about Grishchenko, Перейти: Відомості про Грищенка / information about Grishchenko, Перейти: Відомості про Грищенка / information about Grishchenko, Перейти: Відомості про Грищенка / information about Grishchenko, Перейти: Відомості про Грищенка / information about Grishchenko, Перейти: Відомості про Грищенка / information about Grishchenko, Перейти: Відомості про Грищенка / information about Grishchenko, Перейти: Відомості про Грищенка / information about Grishchenko, Перейти: Відомості про Грищенка / information about Grishchenko, Перейти: Відомості про Грищенка / information about Grishchenko, Перейти: Відомості про Грищенка / information about Grishchenko, Перейти: Відомості про Грищенка / information about Grishchenko, Перейти: Відомості про Грищенка / information about Grishchenko Дод. точки доступу: Grishchenko Vitaly, Grischenko Vitaly, Grischtschenko Vytalij | |||||
| 18. | Перейти: Відомості про Грищенка / information about Grishchenko, Перейти: Відомості про Грищенка / information about Grishchenko, Перейти: Відомості про Грищенка / information about Grishchenko, Перейти: Відомості про Грищенка / information about Grishchenko, Перейти: Відомості про Грищенка / information about Grishchenko, Перейти: Відомості про Грищенка / information about Grishchenko, Перейти: Відомості про Грищенка / information about Grishchenko, Перейти: Відомості про Грищенка / information about Grishchenko, Перейти: Відомості про Грищенка / information about Grishchenko, Перейти: Відомості про Грищенка / information about Grishchenko, Перейти: Відомості про Грищенка / information about Grishchenko, Перейти: Відомості про Грищенка / information about Grishchenko, Перейти: Відомості про Грищенка / information about Grishchenko Дод. точки доступу: Серебряков , Валентин Валентинович (11.06.1952, Антонівка, Черкаська область -) (рук. работы.); (науковий керівник); Serebrykov Valentin V.; Grishchenko Vitaly, Grischenko Vitaly, Grischtschenko Vytalij | |||||
| 19. | Рубрики: історія--Україна Анотація: У третьому томі висвітлюється історія Галичини та Волині від утворення тут держави князя Романа Мстиславовича до загарбання значної частини території Польським королівством, а також становище Наддніпрянщини за умов панування золотоординських ханів. Перейти:  ПОВНИЙ ТЕКСТ (html), Перейти: ПОВНИЙ ТЕКСТ | |||||
| 20. | ||||||
| ||||||
Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського