Простийпошук |
Розширений пошук |
ПОКАЖЧИКИ
|
||
| Бібліотека Інституту зоології НАН України | ||||
Електронний каталог - результати пошуку
|
|
| Сортувати за: | автором | назвою | роком видання | ||
| Формат документів: | повний| | стислий | ||
|
Загальна кількість знайдених документів : 28 Представлено документи з 1 до 20 |
||||||
| ||||||
| 1. | Перейти: Відомості про Бенедик / information about Benedyk Дод. точки доступу: Акімов, Ігор Андрійович (рук. работы.); (науковий керівник); Akimov Igor Andreevich | |||||
| 2. | Дод. точки доступу: Benedyk S.V. | |||||
| 3. |
| |||||
| 4. | Шифр журнала: В841393/2009/43/1 Кл.слова: Тетраніховиї кліщі -- Київ | |||||
| 5. | Кл.слова: Фауна України -- Ссавці -- Комахоїдні -- Кажани Анотація: ПЕРЕДМОВА. Фауна України налічує понад 20 тис. видів різних тварин. Усі вони, починаючи від найдрібніших і кінчаючи найкрупнішими, відіграють велику роль в житті людини. Так, свійські і багато диких тварин є важливим джерелом продуктів харчування; вони дають хутро, сировину для легкої промисловості та ін. Разом з тим чимало диких тварин завдає значної шкоди сільському, лісовому і міському господарству, є перенощиками і збудниками хвороб людей і свійських тварин. Багато тварин, що населяють наши ліси, сади, парки, луки і поля, не приносить особливої користі і не завдає шкоди, але відіграє певну роль в угрупованнях рослин і тварин (біоценозах) та має декоративне значення і оживляє наші угіддя. Значення багатьох видів тварин нашої фауни ще не з'ясоване, а їх життя та поширення на території України не вивчені. Це у великій мірі перешкоджає перетворенню фауни, спрямованому на збільшення корисного значення однієї її частини і знешкодження другої. Відношення між самими тваринами (біоценотичні взаємовідношення) в процесі перетворення фауни змінюються: чисельність одних видів надмірно збільшується, а інших зменшується, навіть до повного зникнення. Щоб зрозуміти ці важливі зміни, що відбуваються в складі фауни, необхідно її глибоко вивчати. Велику роботу по вивченню фауни України провели колектив Інституту зоології Академії наук Української РСР і зоологи вищих учбових закладів та інших біологічних установ України. В результаті вивчення тваринного світу України стало можливим розпочати видання "Фауни України". Перші томи "Фауни України" присвячені описові найвище організованих тварин - хребетних, наступні - описові безхребетних. У двох заключних томах цього видання буде висвітлена історія фауни України, подана зоогеографічна характеристика фауни та показана історія її дослідження. У зв'зку з цим історія фауни та історія її дослідження в інших томах не наводяться. У першому випуску першого тома "Фауни України", який містить загальну характеристику класу ссавців і опис двох рядів цього класу: комахоїдних і кажанів, загальна характеристика класу ссавців написана І.Г.Підоплічком, розділ "Комахоїдні" - В.І.Абелєнцевим та І.Г. Підоплічком, розділ "Кажани" - В.І. Абелєнцевим та Б.М. Поповим. При складанні цього тома використана численна література. Щоб не переобтяжувати текст частими посиланнями на літературні джерела, найбільш загальні відомості не супроводжуються посиляннями на ті чи інші праці, але в тих випадках, коли відомості належать лише одному автору і є оригінальними, такі посилання є. Літературні джерела, на які зроблені посилання, наведені в кінці описів окремих видів або рядів. "Фауна України" має своєю метою узагальнити знання про фауну республіки, здобуті в результаті попередніх досліджень і особливо досліджень, проведених в радянський період. Разом з тим це видання повинно показати, які групи тварин або які сторони життя окремих представників фауни не вивчені, які питання, що стосуються фауни, є спірними, неясними або недоопрацьованими. "Фауна України" є не тільки посібником для спеціалістів-зоологів, а й довідником для всіх біологів, які працюють в наукових, загальних учбових, медичних, сільськогосподарських та інших закладах, а також для всіх, хто цікавиться сучасними відомостями про нашу фауну. Дод. точки доступу: Підоплічко, І.Г.; Попов, Б.М.; (Редактор тома доктор біологічних наук, проф.) | |||||
| 6. | Анотація: У монографії, присвяченій питанням екології, поширення і господарського використання куницевих - цінних хутрових звірів фауни України, наведено загальну характеристику родини, діагнози родів та повні описи видів, вказано ворогів і паразитів куницевих та їх хвороби; даються рекомендації по регулюванню промислу і збільшенню чисельності корисних видів. Розрахована на спеціалістів - зоологів, біологів, що працюють у наукових, загальних учбових, сільськогосподарських та інших закладах, а також всіх, хто цікавиться сучасними відомостями про фауну України. ПЕРЕДМОВА. Куницеві - стародавня, біологічно дуже цікава родина хижих ссавців, які пристосувалися до найрізноманітніших умов існування і відіграють важливу роль у біоценозах. Представники фауни УРСР - цінні хутрові звірі, що мають велике промислове значення. Такі з них, як норка, соболь та куниці, є об'єктами кліткового і вольєрного звірівництва. Крім того, куницеві, особливо ласки, горностаї та тхори, приносять велику користь, знищуючи мишовидних гризунів і комах - небезпечних шкідників сільського і лісового господарства. Види, що населяють ліси, розповсюджують насіння деревних і чагарникових рослин, чим сприяють лісовідновленню. Борсук крім цілющого жиру має смачне висококалорійне м'ясо.Тхори та куниці можуть завдавати збитків дрібному тваринництву і мисливським господарствам. Отже, вивчення куницевих цікаве як в науковому, так і в практичному відношенні. Слід, проте, зазначити, що в масштабі всієї республіки систематичне дослідження родини не провадилось. Лише куницевих західних районів УРСР вивчала Н.А. Полушина. Деякі відомості про них знаходимо в працях В.Г.Аверіна, О.О. Мигуліна, О.П.Корнєєва, І.Г.Підоплічка, К.А. Татаринова та ін. У третьому випуску першого тома "Фауни України" підсумовано всі дані про куницевих і наведено опис видів, що населяють територію республіки. Для цього автором використано власні оригінальні матеріали, зібрані за останні 20 років під час польових екологічних досліджень, літературні і архівні джерела, а також колекційні матеріали зоологічних установ України, Москви та Ленінграда. Опрацьовані ним матеріали з куницевих зберігаються у Зоологічному музеї та відділі хребетних Інституту зоології АН УРСР. У монографії наведено коротку характеристику родини, висвітлено систематику і філогенію, вміщено таблиці для визначення підродин, родів і видів, поширених на території УРСР. В описах видів подано морфо-анатомічну характеристику, сучасне і минуле поширення; систематику, екологічні особливости та річний цикл життя; розмноження, відомості про ворогів, паразитів і хвороби, живлення, чисельність, промисел і господарське значення, а також найголовнішу літературу. Більшість ілюстрацій оригінальна і виконана автором. У таблицях для визначення і описах усіх таксономічних категорій використано як зовнішні, досить добре помітні, так і внутрішні (краніологічні та скелетні) ознаки. Щоб не переобтяжувати текст, автор наводить посилання лише на деякі літературні джерела, присвячені безпосередньо фауні України, або на ті, що містят оригінальні, дискусійні та не встановлені для звірів УРСР дані. Літературні джерела типу монографій, посібників і визначників, які стосуються родини, підродин і родів, вміщено в кінці книги; праці, присвячені окремим видам або комплексу видів певного регіону, наведено в кінці описів видів. Якщо в тексті при описі виду є посилання на джерело, а в списку літератури останнє відсутнє, то слід шукати його в списках літератури близьких видів або в загальному списку в кінці книги. Автор з вдячністю відзначає, що ця книга була написана з ініціативи І.Г. Підоплічка, який, крим того, взяв на себе труд редактора, чим сприяв виходу її у світ. Автор висловлює також подяку всім співробітникам та колегам за консультації, поради і допомогу під час складання цієї праці. Дод. точки доступу: Підоплічко, І.Г.; (Редактор тома академік АН УРСР) | |||||
| 7. | Кл.слова: ФАУНА УКРАЇНИ -- ЗЕМНОВОДНІ ТА ПЛАЗУНИ Анотація: ВІД АВТОРА.Сьомий том "Фауни України" присвячений опису земноводних та плазунів.Загальна характеристика класів і рядів написана з врахуванням по можливості найновіших вітчизняних та іноземних літературних даних. Відомості про біологію і поширення окремих видів подані на основі матеріалів, зібраних автором і співробітниками Інституту зоології АН УРСР та інших наукових установ України, а також літератури про герпето- та батрахофауну республіки.Для зручності користування книгою і з метою скорочення її обсягу посилання в тексті на літературні джерела зроблені лише в окремих випадках, а саме: коли якийсь факт є особливо важливим і новим або коли у автора є сумніви щодо правильності визначення, наведеного місця знахідки, поширення і т. п. В тексті відзначені усні повідомлення і наведені прізвища осіб, від яких ці повідомлення одержані.В кінці кожної частини книги подано списки літератури (перший - для земноводних, другий - для плазунів), в які включені по можливості всі праці, що стосуються фауни амфібій та рептилій України.Окремих списків після опису кожного виду або роду не наведено, щоб уникнути багаторазового повторення джерел, в більшості яких розглядається не один, а принаймні кілька видів, найчастіше земноводні і плазуни разом. Дод. точки доступу: Підоплічко, І.Г.; (Редактор тома, доктор біологічних наук, проф.) | |||||
| 8. | Кл.слова: ФАУНА -- УКРАЇНИ -- ЩИТНИКИ Анотація: ПЕРЕДМОВА. Щитники - одна з найбільш відомих груп напівтвердокрилих, до якої належать шкідники сільськогосподарських рослин, зокрема щитники-черепашки. В багатьох сучасних геміптерологічних працях огляд напівтвердокрилих починають з опису водних форм (гребляків) і завершують описом щитників. Проте зворотний порядок, який був прийнятий раніше, зручніший, оскільки увага читача фіксується відразу на практично важливих представниках ряду. Відповідно до загального плану видання "Фауна УРСР" автор не ставив своїм завданням дати в цьому випуску повний опис всіх основних відмін видів, а також вищих таксономічних груп, як це прийнято у випусках "Фауна СССР". В цій праці не подано опису підродин, триб і більшості родів (за винятком великих - роди Sсіосоrіs, Аelіа та ін.), а також опису форм в межах виду. Описи видів та дані про їх поширення наводяться в стислій формі. Переопис видів зроблено по колекційних матеріалах Інституту зоології АН УРСР. Визначальні таблиці і описи всіх таксономічних категорій наведені по імагінальній і личинковій фазах. Личинки багатьох видів описуються вперше; не описані лише личинки деяких видів з родів Sehіrиs, Sсіосоrіs, Аеlіа, Еиrudета. На відміну від роздільного опису личинок по стадіях розвитку, дуже громіздкого і важкого для користування, в цій праці прийнято порядок зведеного опису личинкової фази. Зведені описи личинок більшості видів зроблено по всіх або по II-V стадіях, рідше лише по старших стадіях, про що завжди відмічається в тексті. Визначальні таблиці личинкової фази призначені переважно для визначення лише личинок середньої і старших стадій.??У визначальних таблицях личинкової фази, як і у визначальних таблицях імаго, використовувались лише ознаки, досить добре помітні під лупою із 20-кратним збільшенням. Розміри личинок не вказуються, але їх можна приблизно визначити за довжиною тіла імаго, використовуючи таке співвідношення: І : II : III : IV : V : / = 0,15 : 0,25 : 0,35 : 0,50 : : 0,70-0,80: 1,0. Римські цифри означають відповідні стадії личинок, а буква I - імаго, довжина тіла якого прийнята за одиницю. Поряд з описом личинкової фази, в цій праці наведена розгорнута характеристика екології видів надродини. В цьому розділі використані -літературні дані про життя видів, поширених на Україні. Ці дані критично переглянуто і перевірено в місцевих умовах. Особливу увагу приділено виявленню кормових зв'язків щитників, для більшості видів зовсім невідомих або встановлених лише для дорослої фази і нерідко зовсім не характерних для виду. При написанні цього тома "Фауни України" використана численна література. Щоб уникнути переобтяжування тексту, автор наводить посилання лише на деякі праці, які присвячені безпосередньо фауні України або містять оригінальні та дискусійні дані. Значно скорочені посилання на праці суто систематичного характеру. Ці праці вказані лише біля назв відповідної таксономічної категорії і не внесені до списку літератури.Більшість рисунків оригінальні і виконані Л. В. Пучковою. ПРЕДИСЛОВИЕ. Щитники - одна из наиболее известных групп полужесткокрылых, к которой принадлежат вредители сельскохозяйственных растений, в частности щитника-ракушки. Во многих современных гемиптерологических работах обзор полужесткокрылых начинают из описания водных форм (гребляков) и завершают описанием щитников. Тем не менее обратный порядок, который был принят раньше, удобнее, поскольку внимание читателя фиксируется сразу на практически важных представителях ряда. Соответственно общему плану издания "Фауна УССР" автор не ставил своей задачей дать в этом выпуске полное описание всех основных отличий видов, а также высших таксономических групп, как это принято в выпусках "Фауна СССР". В этой работе не представлено описание подсемейств, триб и большинства родов (за исключением больших - роды Sсіосоrіs, Аelіа и др.), а также описания форм в пределах вида. Описания видов и данные об их распространении приводятся в краткой форме. Перепись видов сделана по коллекционным материалам Института зоологии АН УССР. Определительные таблицы и описания всех таксономических категорий приведены по имагинальной и личиночной фазам. Личинки многих видов описываются впервые; не описаны лишь личинки некоторых видов из родов Sehіrиs, Sсіосоrіs, Аеlіа, Еиrudета. В отличие от раздельного описания личинок по стадиям развития, очень громоздкого и трудного для пользования, в этой работе принят порядок сведенного описания личиночной фазы. Сведенные описания личинок большинства видов сделаны по всем или по II-V стадиям, реже лишь по старшим стадиям, о чем всегда отмечается в тексте. Определяющие таблицы личиночной фазы предназначенные преимущественно для определения лишь личинок средней и старших стадий. В определительных таблицах личиночной фазы, как и в определительных таблицах имаго, использовались лишь признаки, довольно хорошо заметные под лупой 20-кратного увеличения. Размеры личинок не указываются, но их можно приблизительно определить по длине тела имаго, используя такое соотношение: І : II : III : IV : V : / = 0,15:0,25:0,35:0,50 : : 0,70-0,80:1,0. Римские цифры означают соответствующие стадии личинок, а буква I - имаго, длина тела которого принята за единицу. Рядом с описанием личиночной фазы, в этой работе приведена развернутая характеристика экологии видов надсемейства. В этом разделе использованы литературные данные о жизни видов, распространенных на Украине. Эти данные критически пересмотрены и проверены в местных условиях. Особое внимание уделено выявлению кормовых связей щитников, для большинства видов совсем неизвестных или установленных лишь для взрослой фазы и нередко совсем не характерных для вида. При написании этого тома "Фауны Украины" использована многочисленная литература. Во избежание перезагрузки текста, автор приводит ссылки лишь на некоторые работы, которые посвящены непосредственно фауне Украины или содержат оригинальные и дискуссионные данные. Значительно сокращены ссылки на работы сугубо систематического характера. Эти работы указаны лишь возле названий соответствующей таксономической категории и не внесены в список литературы.Большинство рисунков носят оригинальный характер и выполнены Л. В. Пучковой. Дод. точки доступу: Маркевич, О.П.; (Редактор тома академік АН УРСР) | |||||
| 9. | Кл.слова: ФАУНА -- УКРАЇНИ -- ІКСОДОВІ -- КЛІЩІ Анотація: ПЕРЕДМОВА.У першому випуску 25 тома "Фауни України" подано опис іксодових кліщів - Іхосіісіае, які належать до ряду паразитоформних кліщів - Рагаzіtifогmеs Z а с h v., 1952. Вивчення цих кліщів має велике практичне значення, оскільки вони завдають багато збитків народному господарству, особливо тваринництву. Кліщі, паразитуючи на тваринах, дуже їх виснажують. Крім того, вони є специфічними перенощиками збудникровопаразитарних захворювань сільськогосподарських тварин (піроплазмоз, нуталіоз, бабезієльоз та ін.) та багатьох трансмісивних захворювань людини (кліщовий енцефаліт, кліщові гарячки, туляремія, чума та ін.). Успішну боротьбу з кліщами та профілактичні заходи проти хвороб, що поширюються ними, можна здійснити лише на основі глибокого вивчення їх біології та особливостей поширення на певній території. В цій праці подано морфологічну та екологічну характеристику всіх і: фаз розвитку іксодових кліщів, показано їх поширення, епідеміологічне та епізоотологічне значення в умовах Української РСР. Для цього використані матеріали, зібрані автором протягом післявоєнних років на всій території республіки. Особливо цінний матеріал зібраний комплексними експедиціями Академії наук УРСР, в яких брали участь мамаліологі, орнітологи та ботаніки. Крім того, опрацьовані колекції кліщів обласних, районних санітарно-епідеміологічних та ветеринарних лабораторій. Проведені порівняльно-екологічні спостереження та дослідження строків розвитку окремих видів кліщів на стаціонарних пунктах. Використана численна література про іксодових кліщів. Автором та попередніми дослідниками на території УРСР зареєстровано 26 видів іксодових кліщів, які належать до таких родів: Іхоdеs L., Наетарhуsalіs К о с h, Воорhilиs С u г., Dеrтасепtоr Косh, Rhірісерhаlus К о с h, Нуаlотта К о с h.На підставі вивчення біології окремих видів і їх взаємозв'язків умовами середовища встановлено закономірності поширення кліщів по ландшафтних зонах України, виявлені вогнища масового розмноження, сезонна динаміка їх активності, з'ясовано характер їх зв'язків з тваринами-живителями і висвітлено роль диких тварин в розмноженні та поширенні кліщів. Опрацьовані матеріали зберігаються в колекціях Іституту зоології Академії наук УРСР. ПРЕДИСЛОВИЕ. В первом выпуске 25 тома "Фауны Украины" представлено описание иксодовых клещей - Іхосіісіае, которые принадлежат к ряду паразитоформных клещей - Рагаzіtifогmеs Z а с h v., 1952. Изучение этих клещей имеет большое практическое значение, поскольку они наносят много убытков народному хозяйству, особенно животноводству. Клещи, паразитируя на животных, очень их истощают. Кроме того, они являются специфическими перенощиками возбудителей кровепаразитарных заболеваний сельскохозяйственных животных (пироплазмоз, нуталиоз, бабезиельоз и др.) и многих трансмисивных заболеваний человека (клещевой энцефалит, клещевые горячки, туляремия, чума и др.). Успешную борьбу с клещами и профилактические мероприятия против болезней, которые распространяются ими, можно осуществить лишь на основе глубокого изучения их биологии и особенностей распространения на определенной территории. В этой работе представлена морфологическая и экологическая характеристика всех фаз развития иксодовых клещей, показано их распространение, эпидемиологическое и епизоотологическое значение в условиях Украинской ССР. Для этого использованны материалы, собранные автором на протяжении послевоенных лет на всей территории республики. Особенно ценный материал собран комплексными экспедициями Академии наук УССР, в которых принимали участие мамалиологи, орнитологи и ботаники. Кроме того, обработанны коллекции клещей областных, районных санитарно-эпидемиологических и ветеринарных лабораторий. Проведены сравнительно-экологические наблюдения и исследования сроков развития отдельных видов клещей на стационарных пунктах. Использована многочисленная литература об иксодовых клещах. Автором и предыдущими исследователями на территории УССР зарегистрировано 26 видов иксодових клещей, которые принадлежат к таким родам: Іхоdеs L., Наетарhуsalіs К о с h, Воорhilиs С u г., Dеrтасепtоr Косh, Rhірісерhаlus К о с h, Нуаlотта К о с h. На основании изучения биологии отдельных видов и их взаимосвязей с условиями среды установлены закономерности распространения клещей в ландшафтных зонах Украины, выявлены очаги массового размножения, сезонная динамика их активности, выяснен характер их связей с животными-живителями и освещена роль диких животных в размножении и распространении клещей. Обработанные материалы сохраняются в коллекциях Иститута зоологии Академии наук УССР. Дод. точки доступу: Маркевич, Олександр Прокофьевич; (Редактор тома академік АН УРСР) | |||||
| 10. | Кл.слова: ФАУНА -- УКРАИНЫ -- КЛЕЩИ -- НИЗШИЕ -- ОРИБАТИДЫ Анотація: В монографии даны сведения о внешнем строении панцирных клещей (орибатид), их экологических особенностях (местообитание, численность, миграции в субстрате, размножение и развитие, питание), географическом распространении, современных взглядах на систематику и родственные связи. Описаны низшие орибатиды подотряда Агсhoribatsda фауны Украины. Дополнены и уточнены известные описания, сделан ряд таксономических замечаний. Приведены определительные таблицы всех таксонов. Для акарологов, паразитологов, ветеринарных работников, преподавателей и студентов. В монографії наведено відомості про зовнішню будову панцирних кліщів (орибатид),'іх екологічні особливості (місцеперебування, чисельність, міграції в субстраті, розмноження та розвиток, живлення), географічне розповсюдження, сучасні погляди на систематику та родинні зв'язки. Описані нижчі орибатиди підряда Агсhoribatsda фауни України. Доповнені та уточнені відомі описи, зроблено ряд таксономічних зауважень. Наведено таблиці для визначення всіх таксонів. Для акарологів, паразитологів, ветеринарних працівників, викладачів та студентів. Дод. точки доступу: Акимов, Игорь Андреевич; (Редактор выпуска) | |||||
| 11. | Дод. точки доступу: Nebohatkin I.V. | |||||
| 12. | Перейти: Відомості про Небогаткіна / information about Nebohatkin, Перейти: Відомості про Небогаткіна / information about Nebohatkin, Перейти: Відомості про Небогаткіна / information about Nebohatkin, Перейти: Відомості про Небогаткіна / information about Nebohatkin, Перейти: Відомості про Небогаткіна / information about Nebohatkin Дод. точки доступу: Акімов, Ігор Андрійович (рук. работы.); (науковий керівник); Nebohatkin I.V. | |||||
| 13. | Рубрики: Кліщі Дод. точки доступу: Шевченко, Александра Сергеевна | |||||
| 14. | Рубрики: Бібліотечна справа--Україна Кл.слова: бібліотеки України -- библиотеки Украины Анотація: Інформує про бібліотеки України із значними книжковими зібраннями, а також окремі невеликі книгозбірні, фонди яких являють інтерес для населення, містить відомості про умови користування ними. Дод. точки доступу: Артемюк, О.Ф. (уклад.); Слєпцова, Т.М. (уклад.); Корнієнко, А.П. (ред.) | |||||
| 15. | Перейти: Відомості про Погребняка / information about Pogrebnyak, Перейти: Відомості про Погребняка / information about Pogrebnyak, Перейти: Відомості про Погребняка / information about Pogrebnyak, Перейти: Відомості про Погребняка / information about Pogrebnyak, Перейти: Відомості про Погребняка, Перейти: Відомості про Погребняка, Перейти: Відомості про Погребняка, Перейти: Відомості про Погребняка, Перейти: Відомості про Погребняка Дод. точки доступу: Акімов, Ігор Андрійович (доктор біологічних наук, професор, член-кореспондент НАН України) (рук. работы.); (науковий керівник); Колодочка, Леонід Олександрович (рук. работы.); Погребняк Святослав Григорьевич, Pogrebnyak S.G., Svyatoslav (Slava) Pogrebnyak, «Pogrebnyak» | |||||
| 16. | Перейти: Відомості про Грабовську / information about Grabovska, Перейти: Відомості про Грабовську / information about Grabovska, Перейти: Відомості про Грабовську / information about Grabovska, Перейти: Відомості про Грабовську / information about Grabovska Дод. точки доступу: Колодочка, Леонід Олександрович (доктор біологічних наук ) (рук. работы.); (науковий керівник); SL Grabovska | |||||
| 17. | Кл.слова: Перейти: Відомості про Грабовську / information about Grabovska, Перейти: Відомості про Грабовську / information about Grabovska Дод. точки доступу: Колодочка, Леонід Олександрович (доктор біологічних наук, провідний науковий співробітник ) (рук. работы.); (науковий керівник); Grabovska S.L. | |||||
| 18. | ||||||
| 19. | Шифр журнала: -529056 Рубрики: Жуки Кл.слова: Mesostigmata, Laelapidae, Gaeolaelaps, Ukraine, beetles, Coleoptera. Анотація: Th ree New Unusual Beetle-Associated Species of the Genus Gaeolaelaps (Acari, Mesostigmata, Laelapidae) from Ukraine. Trach, V. A. — Th ree new species of mesostigmatic mites from Ukraine are??described: Gaeolaelaps heteroceri Trach, sp. n. associated with Heterocerus sp. (Coleoptera, Heteroceridae)??from Odessa, Mykolaiv and Kherson Regions; G. khaustovi Trach, sp. n., associated with Bembidion sp. (Coleoptera, Carabidae) from Crimea; G. sevastianovi Trach, sp. n. associated with Heterocerus sp.(Coleoptera, Heteroceridae) from Lugansk Region. Th ese three species are characterised by a number of??unique characters: very short peritremes and peritrematal shields, elongated dorsal shield, abnormal for Laelapidae leg chaetotaxy. A key to the species of Gaeolaelaps with extra short peritremes is presented. З України описано три нових види мезостигматичних??кліщів: Gaeolaelaps heteroceri Trach, sp. n. з Heterocerus sp. (Coleoptera, Heteroceridae) з Одеської,??Миколаївської та Херсонської областей; G. khaustovi Trach, sp. n. з Bembidion sp. (Coleoptera,??Carabidae) з Криму; G. sevastianovi Trach, sp. n. з Heterocerus sp. (Coleoptera, Heteroceridae)??з Луганської області. Види характеризуються рядом унікальних ознак: дуже короткими??перитремами та перитремальними щитами, подовженим дорсальним щитом, нетиповим для??родини Laelapidae хетомом ніг. Наведено ключ для визначення видів роду Gaeolaelaps з дуже??короткими перитремами. Держатели документа: Інститут зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАН УкраїниІнститут зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАН України : в. Б. Хмельницького, б. 15, Київ, Україна, 01030 Дод. точки доступу: Трач В. А. | |||||
| 20. | Шифр журнала: В841393/2016/50/2 Кл.слова: ticks, city, tick-borne infection, urban landscapes. Анотація: У дослідженні викладено результати аналізу контенету опублікованих робіт, присвячених??іксодовим кліщам в умовах міста, з метою встановлення видової різноманітності та напрямів??інтересів досліджень на різних етапах. Відомості про іксодових кліщів в містах до 1980-х рр.??мали випадковий і навіть ексклюзивний характер, після — це цілеспрямовані дослідження в??урбаністичниих ландшафтах. На території міст згадується 106 видів, що складає 15 % світової??фауни, серед них наймасовіші — 26 видів (3,7 %), з яких 23 можуть нападати на людину (88,5 %),??а 12 видів максимально пристосовані до урбаністичних ландшафтів: Ixodes ricinus, I. persulcatus,??Dermacentor reticulatus, D. marginatus, I. pavlovskyi, I. scapularis (dammini), Amlyomma cajennense,??Haemaphysalis longicornis, I. hexagonus, Hyalomma marginatum, Am. americanum та??Rhipicephalus sanguineus. Встановлено, що найімовірнішими причинами зростання кількості??публікацій щодо іксодид міських ландшафтів можуть слугувати: прискорена глобальна урбанізація,??розвиток рекреаційних зон, розвиток зеленого туризму, зростання престижності відпочинку на??природі, створення нових, особливо ландшафтних парків та тенденція до збереження корінних??ландшафтів у містах, значне збільшення щільності популяцій іксодових кліщів, пристосованих??до життя в урбаністичному оточенні. Вектори подальших робіт в урбаністичних ландшафтах??будуть направлені на чітке планування моніторингових досліджень іксодид та пов’язаних з ними??кліщових інфекцій. Th is??study presents the results of content analysis of published works on ixodid ticks in urban conditions in??order to determine the species diversity, the vectors of research interests at various stages. Information??about ticks in the cities up to the 1980s is incidental, to the point of exclusive, aft er this point there??is targeted research in urban landscapes. Th ere are 106 or 15 % of hard ticks of the world fauna??registered in the urban territory, 26 species or 3.7 % being the most abundant. Of the urban hard tick??species, 23 (88.5 %) can attack humans, and 12 species are the most adapted to the urban landscape:??Ixodes ricinus, I. persulcatus, Dermacentor reticulatus, D. marginatus, I. pavlovskyi, I. scapularis??(dammini), Amblyomma cajennense, Haemaphysalis longicornis, I. hexagonus, Hyalomma marginatum,??Am. americanum, and Rhipicephalus sanguineus. It was determined that the most likely causes of the??growing number of publications on ixodids urban landscapes are: global accelerating urbanization,??the development of recreational areas, the development of green tourism, the growth of the prestige of??outdoor recreation, the creation of new, especially of the landscape parks and a tendency to preserve the??native landscape in the cities, a signifi cant increase in the density of populations of common species of??hard ticks adapted to living in urban environment. Th e vectors of further work in urban landscapes will be??directed to exact planning of monitoring studies of ixodids and associated tick-borne infections. Дод. точки доступу: Nebogatkin, I. V. | |||||
| ||||||
Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського