Простийпошук |
Розширений пошук |
ПОКАЖЧИКИ
|
||
| Бібліотека Інституту зоології НАН України | ||||
Електронний каталог - результати пошуку
|
|
| Сортувати за: | автором | назвою | роком видання | ||
| Формат документів: | повний| | стислий | ||
|
Загальна кількість знайдених документів : 46 Представлено документи з 1 до 20 |
||||
| ||||
| 1. | ||||
| 2. | Кл.слова: АВТОРЕФ | |||
| 3. | Перейти: Відомості про Гарбар/ information about Harbar, Перейти: Відомості про Гарбар/ information about Harbar, Перейти: Відомості про Гарбар/ information about Harbar, Перейти: Відомості про Гарбар/ information about Harbar Дод. точки доступу: Harbar Diana, Диана Анатольевна Гарбар | |||
| 4. | Анотація: У монографії, присвяченій питанням екології, поширення і господарського використання куницевих - цінних хутрових звірів фауни України, наведено загальну характеристику родини, діагнози родів та повні описи видів, вказано ворогів і паразитів куницевих та їх хвороби; даються рекомендації по регулюванню промислу і збільшенню чисельності корисних видів. Розрахована на спеціалістів - зоологів, біологів, що працюють у наукових, загальних учбових, сільськогосподарських та інших закладах, а також всіх, хто цікавиться сучасними відомостями про фауну України. ПЕРЕДМОВА. Куницеві - стародавня, біологічно дуже цікава родина хижих ссавців, які пристосувалися до найрізноманітніших умов існування і відіграють важливу роль у біоценозах. Представники фауни УРСР - цінні хутрові звірі, що мають велике промислове значення. Такі з них, як норка, соболь та куниці, є об'єктами кліткового і вольєрного звірівництва. Крім того, куницеві, особливо ласки, горностаї та тхори, приносять велику користь, знищуючи мишовидних гризунів і комах - небезпечних шкідників сільського і лісового господарства. Види, що населяють ліси, розповсюджують насіння деревних і чагарникових рослин, чим сприяють лісовідновленню. Борсук крім цілющого жиру має смачне висококалорійне м'ясо.Тхори та куниці можуть завдавати збитків дрібному тваринництву і мисливським господарствам. Отже, вивчення куницевих цікаве як в науковому, так і в практичному відношенні. Слід, проте, зазначити, що в масштабі всієї республіки систематичне дослідження родини не провадилось. Лише куницевих західних районів УРСР вивчала Н.А. Полушина. Деякі відомості про них знаходимо в працях В.Г.Аверіна, О.О. Мигуліна, О.П.Корнєєва, І.Г.Підоплічка, К.А. Татаринова та ін. У третьому випуску першого тома "Фауни України" підсумовано всі дані про куницевих і наведено опис видів, що населяють територію республіки. Для цього автором використано власні оригінальні матеріали, зібрані за останні 20 років під час польових екологічних досліджень, літературні і архівні джерела, а також колекційні матеріали зоологічних установ України, Москви та Ленінграда. Опрацьовані ним матеріали з куницевих зберігаються у Зоологічному музеї та відділі хребетних Інституту зоології АН УРСР. У монографії наведено коротку характеристику родини, висвітлено систематику і філогенію, вміщено таблиці для визначення підродин, родів і видів, поширених на території УРСР. В описах видів подано морфо-анатомічну характеристику, сучасне і минуле поширення; систематику, екологічні особливости та річний цикл життя; розмноження, відомості про ворогів, паразитів і хвороби, живлення, чисельність, промисел і господарське значення, а також найголовнішу літературу. Більшість ілюстрацій оригінальна і виконана автором. У таблицях для визначення і описах усіх таксономічних категорій використано як зовнішні, досить добре помітні, так і внутрішні (краніологічні та скелетні) ознаки. Щоб не переобтяжувати текст, автор наводить посилання лише на деякі літературні джерела, присвячені безпосередньо фауні України, або на ті, що містят оригінальні, дискусійні та не встановлені для звірів УРСР дані. Літературні джерела типу монографій, посібників і визначників, які стосуються родини, підродин і родів, вміщено в кінці книги; праці, присвячені окремим видам або комплексу видів певного регіону, наведено в кінці описів видів. Якщо в тексті при описі виду є посилання на джерело, а в списку літератури останнє відсутнє, то слід шукати його в списках літератури близьких видів або в загальному списку в кінці книги. Автор з вдячністю відзначає, що ця книга була написана з ініціативи І.Г. Підоплічка, який, крим того, взяв на себе труд редактора, чим сприяв виходу її у світ. Автор висловлює також подяку всім співробітникам та колегам за консультації, поради і допомогу під час складання цієї праці. Дод. точки доступу: Підоплічко, І.Г.; (Редактор тома академік АН УРСР) | |||
| 5. | Кл.слова: ФАУНА УКРАЇНИ -- МОЛІ ГОРНОСТАЄВІ -- ІПОНОМЕУТИДИ -- АРГІРЕСТИЇДИ -- YPONOMEUTIDAE -- ARGYRESTHIIDAE Анотація: У загальній частині монографії подано відомості, що характеризують морфологію, особливості біології, філогенетичні зв'язки, географічне поширення і господарське значення молей горностаєвих - іпономеутид і аргірестиїд (в тому числі ряду нових для фауни України та СРСР). У спеціальній частині вміщено таблиці для визначення родів і видів за зовнішніми ознаками імаго та геніталіями самців і самок, а також характеристики для кожного роду й виду молей горностаєвих фауни України, переважна більшість представників яких є шкідниками сільськогосподарських культур і лісових насаджень. Розрахована на ентомологів - фауністів і систематиків, а також на біологів, що працюють у галузі захисту рослин від шкідників. В общей части монографии представлены сведения, которые характеризуют морфологию, особенности биологии, филогенетические связи, географическое распространение и хозяйственное значение молей горностаевых - ипономеутид и аргирестиид (в том числе ряда новых для фауны Украины и СССР). В специальной части помещены таблицы для определения родов и видов по внешним признакам имаго и гениталиями самцов и самок, а также характеристики для каждого рода и вида молей горностаевых фауны Украины, подавляющее большинство представителей которых есть вредителями сельскохозяйственных культур и лесных насаждений. Рассчитана на энтомологов - фаунистов и систематиков, а также на биологов, которые работают в области защиты растений от вредителей. Дод. точки доступу: Пучков, В.Г.; (Редактор тому доктор біологічних наук); Загуляєв, О.К.; (Рецензент канд. біол. наук); Костюк, Ю.О. | |||
| 6. | Кл.слова: ФАУНА УКРАЇНИ -- ЛИСТОВІЙКИ -- ТОРТРИЦИНИ -- TORTRICINAE Анотація: В монографии приведен обзор четырех триб архаичного подсемейства, среди которых отмечены многие важные вредители сельского и лесного хозяйства. В общей части дана характеристика морфологических признаков преимагинальных и взрослых фаз развития, приведены особенности биологии и географического распространения, в специальной - определительные таблицы триб, родов и видов, характеристики 4 триб и 40 родов, а также описание 106 видов региональной фауны. Рассчитана на энтомологов - фаунистов и систематиков, специалистов, работающих в области защиты растений от вредителей, преподавателей и студентов вузов.Ил.:289. Список лит.:с.398-409. У монографії наведено огляд чотирьох триб архаїчної підродини, серед яких відзначені багато важливих шкідників сільського й лісового господарства. У загальній частині дана характеристика морфологічних ознак преімагінальних і дорослих фаз розвитку, наведені особливості біології й географічного поширення, у спеціальної - визначальні таблиці триб, пологів і видів, характеристики 4 триб й 40 пологів, а також опис 106 видів регіональної фауни. Розрахована на ентомологів - фауністів і систематиків, фахівців, що працюють в області захисту рослин від шкідників, викладачів і студентів вузів. Іл.:289. Список літ.: с.398-409. Дод. точки доступу: Долін, Володимир Гдалич; (Редактор випуску); Загуляєв, Олексій Костянтинович; (Рецензент); «Zagulajev»; Гершензон, Злата Сергіївна; Фалькович, Марк Ісаакович | |||
| 7. | Кл.слова: ФАУНА УКРАЇНИ -- СОВКИ КВАДРИФІНОЇДНОГО КОМПЛЕКСУ -- НІКТЕОЛІНИ -- ВУСАТКИ -- СТРІЧКАРКИ -- ОТРЕЇНИ -- ЕВТЕЛІЇНИ -- ПАНТЕЇНИ -- МЕТАЛОВИДКИ Анотація: В монографии обобщены результаты многолетних наблюдений автора, а также литературные данные. В общей части приведены данные о морфологии имагинальной и преимагинальных фаз, особенностях биологии, филогенетических связях, классификации, географическом распространении и хозяйственном значении семейства совок, в частности подсемейств квадрифиноидного комплекса. Приведены определительные таблицы по внешним признакам имаго и гениталиям самцов и самок, для вредных и многих обычных видов - определительные таблицы по наружным признакам яиц, гусениц и куколок. Среди совок квадрифиноидного комплекса есть много вредителей. Рассчитана на энтомологов -фаунистов и систематиков, специалистов, работающих в области защиты растений от вредителей, преподавателей и студентов -энтомологов и зоологов. Ил. 141. Табл. 6. Список лит.: с. 379-393. У монографії узагальнені результати багаторічних спостережень автора, а також літературні дані. У загальній частині наведені дані про морфологію імагінальної і преімагінальних фаз, особливостях біології, філогенетичних зв'язках, класифікації, географічному поширенні й господарському значенні сімейства совок, зокрема підродин квадріфіноїдного комплексу. Наведено визначальні таблиці по зовнішніх ознаках імаго й геніталіям самців і самок, для шкідливих і багатьох звичайних видів - означальні таблиці по зовнішніх ознаках яєць, гусениць і лялечок. Серед совок квадріфіноїдного комплексу є багато шкідників. Розрахована на ентомологів - фауністів і систематиків, фахівців, що працюють в області захисту рослин від шкідників, викладачів і студентів - ентомологів і зоологів. Іл. 141. Табл. 6. Список літ.: с. 379-393. Дод. точки доступу: Долін, Володимир Гдалич; (Редактор випуску); Єрмоленко, Валерій Михайлович; (Рецензент); Сухарева, І.Л. | |||
| 8. | Кл.слова: ФАУНА -- УКРАЇНИ -- ЩИТНИКИ Анотація: ПЕРЕДМОВА. Щитники - одна з найбільш відомих груп напівтвердокрилих, до якої належать шкідники сільськогосподарських рослин, зокрема щитники-черепашки. В багатьох сучасних геміптерологічних працях огляд напівтвердокрилих починають з опису водних форм (гребляків) і завершують описом щитників. Проте зворотний порядок, який був прийнятий раніше, зручніший, оскільки увага читача фіксується відразу на практично важливих представниках ряду. Відповідно до загального плану видання "Фауна УРСР" автор не ставив своїм завданням дати в цьому випуску повний опис всіх основних відмін видів, а також вищих таксономічних груп, як це прийнято у випусках "Фауна СССР". В цій праці не подано опису підродин, триб і більшості родів (за винятком великих - роди Sсіосоrіs, Аelіа та ін.), а також опису форм в межах виду. Описи видів та дані про їх поширення наводяться в стислій формі. Переопис видів зроблено по колекційних матеріалах Інституту зоології АН УРСР. Визначальні таблиці і описи всіх таксономічних категорій наведені по імагінальній і личинковій фазах. Личинки багатьох видів описуються вперше; не описані лише личинки деяких видів з родів Sehіrиs, Sсіосоrіs, Аеlіа, Еиrudета. На відміну від роздільного опису личинок по стадіях розвитку, дуже громіздкого і важкого для користування, в цій праці прийнято порядок зведеного опису личинкової фази. Зведені описи личинок більшості видів зроблено по всіх або по II-V стадіях, рідше лише по старших стадіях, про що завжди відмічається в тексті. Визначальні таблиці личинкової фази призначені переважно для визначення лише личинок середньої і старших стадій.??У визначальних таблицях личинкової фази, як і у визначальних таблицях імаго, використовувались лише ознаки, досить добре помітні під лупою із 20-кратним збільшенням. Розміри личинок не вказуються, але їх можна приблизно визначити за довжиною тіла імаго, використовуючи таке співвідношення: І : II : III : IV : V : / = 0,15 : 0,25 : 0,35 : 0,50 : : 0,70-0,80: 1,0. Римські цифри означають відповідні стадії личинок, а буква I - імаго, довжина тіла якого прийнята за одиницю. Поряд з описом личинкової фази, в цій праці наведена розгорнута характеристика екології видів надродини. В цьому розділі використані -літературні дані про життя видів, поширених на Україні. Ці дані критично переглянуто і перевірено в місцевих умовах. Особливу увагу приділено виявленню кормових зв'язків щитників, для більшості видів зовсім невідомих або встановлених лише для дорослої фази і нерідко зовсім не характерних для виду. При написанні цього тома "Фауни України" використана численна література. Щоб уникнути переобтяжування тексту, автор наводить посилання лише на деякі праці, які присвячені безпосередньо фауні України або містять оригінальні та дискусійні дані. Значно скорочені посилання на праці суто систематичного характеру. Ці праці вказані лише біля назв відповідної таксономічної категорії і не внесені до списку літератури.Більшість рисунків оригінальні і виконані Л. В. Пучковою. ПРЕДИСЛОВИЕ. Щитники - одна из наиболее известных групп полужесткокрылых, к которой принадлежат вредители сельскохозяйственных растений, в частности щитника-ракушки. Во многих современных гемиптерологических работах обзор полужесткокрылых начинают из описания водных форм (гребляков) и завершают описанием щитников. Тем не менее обратный порядок, который был принят раньше, удобнее, поскольку внимание читателя фиксируется сразу на практически важных представителях ряда. Соответственно общему плану издания "Фауна УССР" автор не ставил своей задачей дать в этом выпуске полное описание всех основных отличий видов, а также высших таксономических групп, как это принято в выпусках "Фауна СССР". В этой работе не представлено описание подсемейств, триб и большинства родов (за исключением больших - роды Sсіосоrіs, Аelіа и др.), а также описания форм в пределах вида. Описания видов и данные об их распространении приводятся в краткой форме. Перепись видов сделана по коллекционным материалам Института зоологии АН УССР. Определительные таблицы и описания всех таксономических категорий приведены по имагинальной и личиночной фазам. Личинки многих видов описываются впервые; не описаны лишь личинки некоторых видов из родов Sehіrиs, Sсіосоrіs, Аеlіа, Еиrudета. В отличие от раздельного описания личинок по стадиям развития, очень громоздкого и трудного для пользования, в этой работе принят порядок сведенного описания личиночной фазы. Сведенные описания личинок большинства видов сделаны по всем или по II-V стадиям, реже лишь по старшим стадиям, о чем всегда отмечается в тексте. Определяющие таблицы личиночной фазы предназначенные преимущественно для определения лишь личинок средней и старших стадий. В определительных таблицах личиночной фазы, как и в определительных таблицах имаго, использовались лишь признаки, довольно хорошо заметные под лупой 20-кратного увеличения. Размеры личинок не указываются, но их можно приблизительно определить по длине тела имаго, используя такое соотношение: І : II : III : IV : V : / = 0,15:0,25:0,35:0,50 : : 0,70-0,80:1,0. Римские цифры означают соответствующие стадии личинок, а буква I - имаго, длина тела которого принята за единицу. Рядом с описанием личиночной фазы, в этой работе приведена развернутая характеристика экологии видов надсемейства. В этом разделе использованы литературные данные о жизни видов, распространенных на Украине. Эти данные критически пересмотрены и проверены в местных условиях. Особое внимание уделено выявлению кормовых связей щитников, для большинства видов совсем неизвестных или установленных лишь для взрослой фазы и нередко совсем не характерных для вида. При написании этого тома "Фауны Украины" использована многочисленная литература. Во избежание перезагрузки текста, автор приводит ссылки лишь на некоторые работы, которые посвящены непосредственно фауне Украины или содержат оригинальные и дискуссионные данные. Значительно сокращены ссылки на работы сугубо систематического характера. Эти работы указаны лишь возле названий соответствующей таксономической категории и не внесены в список литературы.Большинство рисунков носят оригинальный характер и выполнены Л. В. Пучковой. Дод. точки доступу: Маркевич, О.П.; (Редактор тома академік АН УРСР) | |||
| 9. | Кл.слова: Шовковичний шовкопряд | |||
| 10. | Шифр журнала: В841393/2015/49/5 Рубрики: Птицы Кл.слова: song thrush -- певчий дрозд -- співочий дрізд -- postembryonic growth -- постембріональний ріст -- постэмбриональный рост -- growth phases -- фазы роста -- фази росту -- developmental trends -- тренды изменчивости признаков -- тренди мінливості ознак -- multivariate analysis -- багатовимірний аналіз -- многомерный анализ Анотація: The paper explores the possibility of implementing the methods of multivariate statistics into studying the growth processes on the example of song thrushes, Turdus philomelos, Brehm, 1831, during their postnatal development as nestlings. The developmental trends in 12 morphometric traits in T. philomelos in the course of postembryogenesis is shown to be explained for 99.3 % by the first two principal components (PC). The major developmental trend (PC1 - 95.1 %) is defined by a highly correlative though irregular growth of linear forms of nestlings’ body parts, the two other trends relate to the body proportion formation (PC2 - 4.2 %). Th ere have been discovered the two growth stages: (1) of fast growth: from birth up to the 8th day with relative increment in growth of traits equal in average to 91.9 %, and (2) of slow growth: from the 8th to the 14th day, characterized by a reduction of an average growth increment being five times lower, and by intense feather cover development. There have been demonstrated that all the variables can be structured into the four groups or growth correlation pleiads (groups comprising similarly growing traits). The growth is shown to be most specific for the song thrush’s body, head and bill, being a part of a single pleiad. While still forming the three different growth pleiads the properties of the bird’s wing, leg, the 3rd and the 4th toes differ significantly less in respect to their growth characteristics На примере певчего дрозда, Turdus phillomelos, Brehm, 1831, анализируются возможности изучения ростовых процессов в постэмбриональном развитии птенцовых птиц с использованием методов многомерной статистики. Показано, что изменчивость 12 морфометрических признаков в постэмбриогенезе T. phillomelos на 99,3 % описывается первыми двумя главными компонентами (ГК). Основной тренд изменчивости признаков (ГК1 - 95,1 %) определяется высоко согласованным, но неравномерным увеличением линейных размеров частей тела птенцов, два других тренда связаны с формированием его пропорций (ГК2 - 4,2 %). Выявлены фаза интенсивного роста (с 0 до 8 суток, относительный прирост признаков в среднем составляет 91,9 %) и фаза замедленного роста (8-14 суток, характерно уменьшение величины среднего относительного прироста в 5 раз, интенсивное развитие перьевого покрова). Показано, что по величине суточного прироста и характеру динамики ростовых процессов все признаки объединяются в 4 группы или ростовые плеяды (группы одинаково растущих признаков). Наиболее специфично растут тело, голова и клюв, образующие единую плеяду. Признаки крыла, ноги, третьего и четвертого пальцев, хотя и образуют три отдельные ростовые плеяды, различаются по характеристикам ростовых процессов значительно меньше Держатели документа: Інститут зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАН України : в. Б. Хмельницького, б. 15, Київ, Україна, 01030 Дод. точки доступу: Franchuk, M. V.; Франчук М. В.; Atamas’, N. S.; Атамась Н. С.; Песков В. Н. | |||
| 11. | Анотація: Настощий "Практикум" рассчитан, прежде всего, на значительное расширение активности и самостоятельности студентов при выполнении лабораторных работ. Затратив некоторое время на ознакомление с предстоящим занятием, с его содержанием и задачами, студент может предварительно подготовиться к нему. | |||
| 12. | Дод. точки доступу: Барабаш- Никифоров, И. И. (ред.); Скуфьин, К. В. (ред.) | |||
| 13. | Анотація: В дисертації подано особливості морфології, поширення й екології борсука на заході України у контексті питань формування життєздатних популяцій та переходу від проблем охорони виду до його раціонального використання. Проаналізовано мінливість морфометричних ознак виду в порівнянні з популяціями, суміжними у просторі (схід України) й часі (плейстоцен). Подано характеристику сучасного поширення виду в регіоні і оцінку відносної чисельності та щільності популяції. Проведений аналіз впливу біотичних та абіотичних чинників на сезонну динаміку популяції борсука. Досліджено лісоекологічні особливості поширення та біотопного розміщення поселень виду. Проаналізовано спектр живлення борсука і з’ясовано особливості його живлення за сезонами і регіонами. Досліджено особливості норіння, структуру і будову поселень. Подано пропозиції до зміни охоронного статусу борсука відповідно до діючих категорій. Перейти: Відомості про Дикого / information about Dykyy, Перейти: Відомості про Дикого / information about Dykyy, Перейти: Відомості про Дикого / information about Dykyy, Перейти: Відомості про Дикого / information about Dykyy Дод. точки доступу: Ihor Dykyy, Дикий Игорь Васильевич | |||
| 14. | Анотація: Дисертація присвячена співвідношенню різних мінливості і морфологічного різноманіття сірих полівок на півдні України. Диссертация посвящена изучению групповой изменчивости и морфологического разнообразия серых полёвок юга Украины The thesis is devoted to the interrelation different forms of grou variability and morphological diversity individuals by the individuals of grey vole populations in Southern Ukraine. Дод. точки доступу: Synyavska | |||
| 15. | Шифр журнала: -529056 Рубрики: Жуки Кл.слова: Mesostigmata, Laelapidae, Gaeolaelaps, Ukraine, beetles, Coleoptera. Анотація: Th ree New Unusual Beetle-Associated Species of the Genus Gaeolaelaps (Acari, Mesostigmata, Laelapidae) from Ukraine. Trach, V. A. — Th ree new species of mesostigmatic mites from Ukraine are??described: Gaeolaelaps heteroceri Trach, sp. n. associated with Heterocerus sp. (Coleoptera, Heteroceridae)??from Odessa, Mykolaiv and Kherson Regions; G. khaustovi Trach, sp. n., associated with Bembidion sp. (Coleoptera, Carabidae) from Crimea; G. sevastianovi Trach, sp. n. associated with Heterocerus sp.(Coleoptera, Heteroceridae) from Lugansk Region. Th ese three species are characterised by a number of??unique characters: very short peritremes and peritrematal shields, elongated dorsal shield, abnormal for Laelapidae leg chaetotaxy. A key to the species of Gaeolaelaps with extra short peritremes is presented. З України описано три нових види мезостигматичних??кліщів: Gaeolaelaps heteroceri Trach, sp. n. з Heterocerus sp. (Coleoptera, Heteroceridae) з Одеської,??Миколаївської та Херсонської областей; G. khaustovi Trach, sp. n. з Bembidion sp. (Coleoptera,??Carabidae) з Криму; G. sevastianovi Trach, sp. n. з Heterocerus sp. (Coleoptera, Heteroceridae)??з Луганської області. Види характеризуються рядом унікальних ознак: дуже короткими??перитремами та перитремальними щитами, подовженим дорсальним щитом, нетиповим для??родини Laelapidae хетомом ніг. Наведено ключ для визначення видів роду Gaeolaelaps з дуже??короткими перитремами. Держатели документа: Інститут зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАН УкраїниІнститут зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАН України : в. Б. Хмельницького, б. 15, Київ, Україна, 01030 Дод. точки доступу: Трач В. А. | |||
| 16. | Шифр журнала: -529056 Рубрики: Coleoptera -- Ptinidae Кл.слова: Coleoptera, Ptinidae, Ptininae, Rovno amber, Baltic amber, Late Eocene, fossil beetles. Анотація: New Data on the Genus Sucinoptinus (Coleoptera, Ptinidae) from Rovno Amber. Bellйs, X.,??Perkovsky, E. E. — Study of fi ve examples of spider beetle inclusions from Rovno amber revealed??that at least three of these spider beetles belong to the genus Sucinoptinus Bellйs et Vitali, 2007, of??them, S. rovnoensis sp. n. (most probably from Klesov) and S. brevipennis sp. n. from Dubrovitsa are??described. S. rovnoensis is similar to the previously known S. bukejsi Alekseev in having the same??general structure of pronotum and elytra, diff ering from it by the morphology of pronotal sides, which??are only slightly rounded and practically not constricted near the base, whereas in S. bukejsi the sides??are well rounded leaving a slight but clear constriction near the base. S. brevipennis is similar to S.??bukejsi Alekseev and S. sucini Bellйs et Vitali in having the same general structure of the prothorax,??but diff ering from them in having much shorter elytra. Addition of these two new species to the two??previously known, S. sucini, from the eastern Baltic Sea coast, and S. bukejsi, from Kaliningrad Region,??indicates that the genus Sucinoptinus was much more diverse and widespread in Late Eocene forests??than former reports suggested. Вивчено 5 інклюзів птінін з ровенського бурштину. Принаймні три з??них виявилися такими, що належать до роду Sucinoptinus Belles et Vitali, 2007, і два — описано??як нові види: S. rovnoensis sp. n. (найімовірніше, з Клесова) і S. brevipennis sp. n. з Дубровиці.??S. rovnoensis відрізняють головним чином ознаки пронотума, бічні сторони якого слабо??заокруглені та практично не звужені біля основи; напівкругле вдавлення в задній третині диска??пронотума вкрите великими плоскими горбками. S. brevipennis характеризується головним чином??короткими надкрилами, які дещо довші подвоєної довжини пронотума. Два нових види, додані??до раніше відомих S. sucini Belles et Vitali зі східного узбережжя Балтики та S. bukejsi Alekseev з??Калінінградської області, вказують, що рід Sucinoptinus був різноманітнішим і поширенішим у??пізньоеоценових лісах, ніж вважалося раніше. Держатели документа: Інститут зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАН України : в. Б. Хмельницького, б. 15, Київ, Україна, 01030 Дод. точки доступу: Perkovsky, E. E. ; Перковський Є. Е.; Беллес К. | |||
| 17. | Шифр журнала: -529056 Рубрики: diptera Кл.слова: Diptera, Tephritidae, Tephritis, Trupanea, synonymy, lectotype, distribution, host plants. Анотація: While revising the Western Palaearctic species of Tephritis, the synonymy is revealed asfollows: T. conyzifoliae Merz, 1992 = T. academica Bassov & Tolstoguzova, 1994, syn. n. = T. nartshukoviBassov & Tolstoguzova, 1994, syn. n. = T. epicrepis Shcherbakov, 2001, syn. n. Tephritis angustipennis(Loew, 1844) is shown to be the senior synonym of T. ptarmicae Hering, 1935, syn. n. Examination of theholotype Tephritis kukunoria Hendel, 1927 shows it to belong in Trupanea Schrank, 1795, and the followingsynonymy is established: Trupanea kukunoria (Hendel, 1927), comb. n. = Trupanea pterostigma Wang,1996, syn. n. With new records from Kazakhstan and Kyrgyzstan, T. conyzifoliae is shown to be a widespreadspecies with distribution from West Europe to Siberia. T. angustipennis is recorded from Ukraine for the fi rsttime. Lectotypes of T. angustipennis (Loew, 1844) and T. ptarmicae Hering, 1935 are designated. У??межах ревізії західнопалеарктичних видів роду Tephritus встановлено таку синонімію: T. conyzifoliae??Merz, 1992 = T. academica Bassov & Tolstoguzova, 1994, syn. n. = T. nartshukovi Bassov & Tolstoguzova,??1994, syn. n. = T. epicrepis Shcherbakov, 2001, syn. n. Tephritis angustipennis (Loew, 1844) є старшим??синонімом T. ptarmicae Hering, 1935, syn. n. Вивчення голотипа Tephritis kukunoria Hendel, 1927??свідчить, що він належить до Trupanea Schrank, 1795; встановлюється наступна синонімія: Trupanea??kukunoria (Hendel, 1927) comb. n. = Trupanea pterostigma Wang, 1996, syn. n. З урахуванням знахідок??з Казахстану та Киргизстану Т. conyzifoliae є поширеним від Західної Європи до Сибіру. Вперше в??Україні знайдено Т. angustipennis. Ознаковано лектотипи Т. angustipennis (Loew, 1844) і T. ptarmicae??Hering, 1935. Держатели документа: Інститут зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАН України : в. Б. Хмельницького, б. 15, Київ, Україна, 01030 Дод. точки доступу: Корнєєв С. В. | |||
| 18. | Шифр журнала: -529056 Рубрики: Тюлени Кл.слова: Phocidae; early Middle Miocene; Badenian; Vienna Basin; Paratethys. Анотація: Th e Devinophoca emryi material from the early Badenian, early Middle??Miocene (16.26–14.89 Ma) presents mixed cranial and especially postcranial characters with the three??extant phocid subfamilies (Cystophorinae, Monachinae and Phocinae), as well as unique postcranial??characters not seen in any taxa. Th ese distinguishing characters (i. e. well-outlined, large oval facet on??greater tubercle of humerus; broader width between the head and lesser tubercle of humerus; femoral??proximal epiphysis larger than distal; thin innominate ilium that is excavated on ventral surface)??demonstrate that this material belongs to a recently described species (D. emryi). During ecomorphotype??analyses, fossil humerus and femur bones were directly associated with their corresponding mandible to??reveal associations based on Recent morphological analogues. Strong correlation between ecomorphotypes??and postcranial morphology supports placement of this material to D. emryi and not its sister taxon,??D. claytoni. Th e previously described skull, mandible and teeth and postcranial bones described herein??were discovered at the same locality during excavations at the base of the Malй Karpaty Mountains??(Slovakia), at the junction of the Morava and Danube rivers. Th e geological age of D. emryi and the??presence of mixed characters strongly suggest that this species was an early relative to the ancestor of seals,??possibly being a terminal branch of the phocid tree. Th is material allows for emended diagnoses of the??species, updated assessments of geographical distribution Матеріал по Devinophoca emryi з раннього??баденію (початок середнього міоцену, 16.26–14.89 млн р. т.) представляє набір ознак будо-??ви кісток черепа і особливо посткраніального скелета, характерних для представників трьох??нині існуючих підродин тюленів (Cystophorinae, Monachinae і Phocinae). У той же час він??характеризується наявністю унікальних рис будови посткраніума, яких немає у жодного з??них. Ці характерні ознаки (добре окреслена, велика овальна фасетка на великому горбку??97??плечової кістки; більша відстань між головкою і меншим горбком плечової кістки, прок-??симальний епіфіз стегнової кістки більше, ніж дистальний, тонка клубова кістка з виїмкою??на вентральній поверхні) показують, що цей матеріал належить до недавно описаного виду??(D. emryi). Під час аналізу екоморфотипу викопні плечова і стегнова кістки були безпосе-??редньо пов’язані з відповідною нижньою щелепою, щоб виявити зв’язок на основі останніх??морфологічних аналогів. Сильна кореляція між екоморфотипами і посткраніальною??морфологією підтверджує приналежність цього матеріалу до D. emryi, а не його сестринсь-??кого таксона, D. claytoni. Раніше описані череп, нижня щелепа, окремі зуби, а також описані??нами кістки посткраніального скелета були виявлені в тому ж місцезнаходженні під час??розкопок біля підніжжя Малих Карпат (Словаччина), у місці злиття річок Морава і Дунай.??Геологічний вік D. emryi і наявність змішаних ознак переконливо свідчать, що цей вид був??споріднений з предком тюленів, можливо, будучи термінальною гілкою дерева фоцид. Цей??матеріал дозволяє уточнити діагнози видів, географічний розподіл і надає додаткові відомості??для роз’яснення спірних філогенетичних зв’язків у межах Phocidae. Дод. точки доступу: Koretsky, I. | |||
| 19. | Шифр журнала: В841393/2016/50/2 Кл.слова: Diptera, Tephritidae, fruit fl ies, Iran, new records. Анотація: У результаті досліджень плодових мух в Ірані протягом??2013–2015 років два роди (Eurasimona Korneyev & White, 1991 і Inuromaesa Korneyev & White,??1991) та вісім видів: Eurasimona stigma (Loew, 1840) Inuromaesa maura (Frauenfeld, 1857), Myopites??inulaedyssentericae Blot, 1827, Oxyna fl avipennis (Loew, 1846), Terellia ermolenkoi Korneyev, 1985, T.??odontolophi Korneyev 1993, T. pseudovirens (Hering, 1940) та Euleia kovalevi (Korneyev 1991) відзначені??вперше для Ірану. Наведено відомості про рослини-хазяї, місця та дати знахідок, а також загальне??поширення і діагностичні ознаки. Детально переописано та ілюстровано T. еrmolenkoi, раніше??відомого тільки за голотипом самцем. Підтверджено наявність Noeeta pupillata (Fallen, 1814) у??фауні Ірану. As a result of studies on fruit fl ies in Iran during??2013–2015, two genera (Eurasimona Korneyev & White 1991 and Inuromaesa Korneyev & White 1991) and eight??species: Eurasimona stigma (Loew, 1840) Inuromaesa maura (Frauenfeld, 1857), Myopites inulaedyssentericae??Blot, 1827, Oxyna fl avipennis (Loew, 1846), Terellia ermolenkoi Korneyev, 1985, T. odontolophi Korneyev 1993,??T. pseudovirens (Hering, 1940), and Euleia kovalevi (Korneyev 1991), are recorded for the fi rst time from Iran.??Th e host plants, collection data as well as general distribution and diagnostic characters of them are given.??Detailed illustrated redescription for T. ermolenkoi previously known from a unique holotype male is provided.??Th e presence of Noeeta pupillata (Fallйn, 1814) in the fauna of Iran is confi rmed. Дод. точки доступу: Zarghani, E.; Khaghaninia, S.; Mohamadzade, Namin S. | |||
| 20. | Анотація: "Природа в широком смысле слова заключает основной материал всего воспитания" Стенли Холл Приплетено: 1. Артоболевский, В. М . Отчет по курсам для подготовки руководителей экскурсий с детьми в природу, I-LX / В.М . Артоболевский. - [Б.м. : Б.и.] 2. Белинг, Д. Е. Экскурсии для ознакомления с жизнью пресных вод, 1-17 / Д.Е. Белинг. - [Б.м. : Б.и.] 3. Казановскиий, В. И. Ботанические экскурсии, 17-27 / В.И. Казановскиий. - [Б.м. : Б.и.] 4. Троицкий, Н. А. Ботанические экскурсии в Голосеевском лесе, 27-34 / Н.А. Троицкий. - [Б.м. : Б.и.] 5. Шарлеман, Э. В. Зоологические экскурсии, 35-38 / Э.В. Шарлеман. - [Б.м. : Б.и.] 6. Шарлеман, Э. В. Экскурсии в зоологический сад, 38-41 / Э.В. Шарлеман. - [Б.м. : Б.и.] 7. Артоболевский, В. М . Экскурсии в Зоологический Музей Университета св. Владимира, 41-51 / В.М . Артоболевский. - [Б.м. : Б.и.] 8. Лучник, В. Н. Выставка экскурсионного дела, 52-57 / В.Н. Лучник. - [Б.м. : Б.и.] 9. Шарлеман, Э. В. Из жизни природы : Приложение, I-VII : 1-84 / Э.В. Шарлеман. - [Б.м. : Б.и.] Дод. точки доступу: Артоболевский, В.М . (под общей редакцией В.М. Артоболевского) (ред.) | |||
| ||||
Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського