ОДЕСЬКЕ ТОВАРИСТВО ІСТОРІЇ ТА СТАРОЖИТНОСТЕЙ (1839–1922)
перше на півдні України наукове товариство, що займалося вивченням історії та охороною пам'яток майже на всьому європейському півдні Російської імперії

 АРХЕОЛОГІЧНІ З'ЇЗДИ (1869–1911)
зібрання вчених та діячів культури, що проводилися з ініціативи Московського археологічного товариства; всього відбулося 15 археологічних з'їздів, 6 з них пройшли в українських містах: Києві (1874, 1899), Одесі (1884), Харкові (1902), Катеринославі (1905; нині Дніпро), Чернігові (1908); фундаментальне видання археологічних з'їздів – "Труды"; усього видано 37 томів, із них 16 присвячено з'їздам, що відбувалися в Україні – вміщували праці загальнотеоретичного характеру, підсумки археологічних розкопок та історико-етнографічних експедицій, наукові розвідки про різноманітні пам'ятки, звіти про хід обговорень на з'їздах доповідей і рефератів; арехологічні з'їзди сприяли реставрації багатьох пам'яток архітектури, збору рукописів, стародруків, історичних документів, древніх ікон та інших церковних пам'яток, картин, монет тощо, що дало можливість поповнити новими експонатами багато музеїв, а також створити нові музеї

 ІСТОРИЧНЕ ТОВАРИСТВО ІМЕНІ НЕСТОРА-ЛІТОПИСЦЯ (1872–1931)
київське наукове товариство з вивчення історії

 НАУКОВЕ ТОВАРИСТВО ІМЕНІ ШЕВЧЕНКА (НТШ) (1873– )
всесвітня українська академічна організація, багатопрофільна академія наук українського народу, рушійна сила формування та розвитку української науки кінця 19 – першої половини 20 ст.

 УКРАЇНСЬКЕ ГЕОГРАФІЧНЕ ТОВАРИСТВО (1873–)
всеукраїнська наукова громадська організація в галузі географії та суміжних з нею наук; створена з метою сприяння організації, розвитку, підвищенню ефективності та координації географічних досліджень

 ХАРКІВСЬКЕ ІСТОРИКО-ФІЛОЛОГІЧНЕ ТОВАРИСТВО (1876–1919, 1991–)
наукове об'єднання при Харківському університеті; діяльність товариства була спрямована на розвиток досліджень з класичної філології, порівняльного мовознавства, історії та к-ри Лівобережної України й Слобідської України, на розповсюдження історико-філологічних знань серед учнівської і студентської молоді та населення

 УКРАЇНСЬКЕ ЮРИДИЧНЕ ТОВАРИСТВО (1877–1917, 1917–1920, 1999–)
громадська організація створена активізаціъ зусиль у сфері сприяння побудові правової держави, розвитку української правової школи, проведення політико-правових досліджень, сприяння розвиткові співробітництва між юристами-практиками і представниками юридичної науки

 ІСТОРИЧНІ НАУКОВІ ТОВАРИСТВА (187?–)
одна з форм організації історичної науки; виникнення пов'язане з утвердженням наприкінці XVIII ст. академічного статусу історичних досліджень

 ІСТОРИЧНО-ФІЛОСОФІЧНА СЕКЦІЯ НАУКОВОГО ТОВАРИСТВА ІМЕНІ ШЕВЧЕНКА (1893–1947)
установа, cтворена для розвитку науково-дослідної роботи з питань вивчення філософії українців та слов'ян, історії України-Руси, збирання й зберігання пам'яток старовини, матеріалів і документів минулого

 ІСТОРИКО-ФІЛОЛОГІЧНЕ ТОВАРИСТВО У НІЖИНІ (1894–1919)
наукове об'єднання викладачів Історико-філологічного інституту князя Безбородька створене з метою розробки й поширення історико-філологічних і педагогічних знань

 ТОВАРИСТВО ДОСЛІДНИКІВ КУБАНІ (1896–1932)
товариство краєзнавчого характеру, яке діяло у 1896–1917 роках в місті Катеринодар (нині – Краснодар, Росія); займалося вивченням проблем археології, етнографіі, військової та цивільної історії Кубані; загальне число учасників становило 112–372 особи: вчителі, чиновники, представники військової адміністрації, священники та діячі культури; співпрацювали з іншими науковими товариствами Москви, Харкова, Києва та Львова

 УКРАЇНСЬКЕ НАУКОВЕ ТОВАРИСТВО (1907–1921)
засноване 1907 р. у м. Київ з ініціативи професора Михайла Грушевського за зразком Наукового Товариства імені Шевченка у м. Львів з метою організації наукової праці й її популяризації українською мовою

 НАЦІОНАЛЬНА СПІЛКА АРХІТЕКТОРІВ УКРАЇНИ (1918–)
громадська творча організація в Україні; об'єднує архітекторів та інших фахівців, діяльність яких пов'язана з архітектурою

 ПОЛТАВСЬКЕ ТОВАРИСТВО ЛЮБИТЕЛІВ ПРИРОДИ (1918–1919)
громадська культурно-просвітницька, наукова і природоохоронна організація стоворена з ініціативи В.І. Вернадського у м. Полтава

 УКРАЇНСЬКИЙ СОЦІОЛОГІЧНИЙ ІНСТИТУТ У ВІДНІ (1919–1924) - Австрія, Швейцарія, Чехія (Чеська Республіка)
наукова установа заснована М.С. Грушевським у Відні; головними напрямки роботи інституції було визначено: вивчення за світових соціальних процесів і закордонних соціологічних дослідженньта популяризувати їх серед українців; представляти українців у інтернаціональних і національних організаціях, які виражають собою соціальний рух; інформувати світову та українську громадськість про український соціальний рух та українську наукову літературу

 УКРАЇНСЬКИЙ ГРОМАДСЬКИЙ КОМІТЕТ У ЧЕХОСЛОВАЧЧИНІ (1921–1925) - Чехословаччина
головний осередок культурно-національного життя українських емігрантів 1921–1925 рр.; створений з ініціативи громадсько-політичних діячів із Наддніпрянської України і Галичини в Празі

 ТОВАРИСТВО ДОСЛІДНИКІВ УКРАЇНСЬКОЇ ІСТОРІЇ, ПИСЕМНОСТІ ТА МОВИ В ЛЕНІНГРАДІ (1921–1933)
історично-наукова, культурно-просвітницька та науково-дослідна громадська установа; об’єднувала літературознавців, фольклористів, етнографів, мовознавців, істориків, археологів, мистецтвознавців для дослідження української історії, мови та літератури й поширення в Росії знань з україніки

 УКРАЇНСЬКЕ ІСТОРИЧНО-ФІЛОЛОГІЧНЕ ТОВАРИСТВО В ПРАЗІ (1923–1945) - Чехословаччина
наукове товариство українських емігрантів у м.Прага; головна форма роботи – наукові засідання, зачитування рефератів, їхнє обговорення, наукові дискусії; за час існування товариства проведено понад 500 наукових засідань, виголошено близько 750 доповідей; сприяло організації 2 українських наукових з’їздів (1926 та 1932), видало 5 томів "Праць Українського історично-філологічного товариства"; товариство відіграло важливу роль у збереженні традицій вітчизняної історичної науки, примноженні її здобутків і неперервності історіографічного процесу

 УКРАЇНСЬКИЙ АКАДЕМІЧНИЙ КОМІТЕТ (1924–1940) - Чехословаччина
наукова установа української еміграції; заснований як автономний орган Українського історично-філологічного товариства у Празі вченими із числа міжвоєнної еміграції в Чехословаччині з метою об’єднання українських наукових діячів та участі їх у міжнародній інтелектуальній співпраці; серед завдань комітету було визначено: поширення зносин із зарубіжними вченими та науковими установами, допомога наявним науковими установам та створення нових, організація наукових з’їздів, здійснення видавничої діяльності тощо

 УКРАЇНСЬКЕ БОТАНІЧНЕ ТОВАРИСТВО (1925–)
загальнонаціональне об’єднання учених-ботаніків, що веде науково-дослідницьку й популяризаторську роботу