| ДЕКОРАТИВНО-УЖИТКОВЕ МИСТЕЦТВО
|
|
1. | | ЧОБОТАРСТВО
ремесло, що займається виробництвом і ремонтом взуття; тісно пов'язане з побутом, від назви професії походять українські прізвища Швець, Шевчук, Шевченко, Шевців, Шевчишин, Чоботаренко, російські Сапожников і Швецов, німецьке Шумахер; залишило тривкі сліди в топонімічних назвах |
2. | | ЧИНБАРСТВО
оброблювання сировини в розчині дубильних речовин; майстер, який займався цим промислом, звався чинбар, гарбар, дубильник, кожум'яка, мнець; чинбарі дубили ("чинили") шкури тварин, виробляючи з них шкіри; згодом з чинбарства виділилися окремі промисли – кушнірство і лимарство |
3. | | ФЛЯНДРІВКА
поширений в Україні прийом оформлення кераміки, техніка розпису по глині ангобами в українських народних гончарних промислах |
4. | | ТКАЦТВО
виготовлення текстильних тканин на ткацькому верстаті шляхом їх взаємного переплетення; одне з найдавніших ремесел |
5. | | СОЛОМОПЛЕТІННЯ
виготовлення господарсько-побутових та мистецько-художніх виробів із соломи різних видів рослин; одне із найдревніших народних ремесел |
6. | | СКЛЯНІ ВИРОБИ
виготовлення виробів із скла, що відоме в Україні понад тисячу років |
7. | | РІЗЬБЛЕННЯ
вид декоративно-вжиткового мистецтва, один із видів художньої обробки дерева |
8. | | РІЗЬБА ПО КОСТІ ТА РОГУ
декоративно-прикладне мистецтво; різьба по кості майстрів Київської Русі здобула широке міжнародне визнання; особливо славились різьблені шкатулки, руків’я ножів, ложки та шахові фігури |
9. | | ПРИКРАСИ
предмети, що відіграють функцію естетичної орнаментації тіла людини |
10. | | ПОРЦЕЛЯНА
один із видів тонкої кераміки — білий матеріал; слово походить від староіталійського "porcellana", назви молюска вигляд мушлі якого подібний до справжньої порцеляни; вперше отримана в 620 році у Китаї; в Україні випуск порцеляни організовано наприкінці 18 ст.; розвитку фаянсової й порцелянової справи сприяли великі поклади каоліну на Волині та Чернігівщині де було побудувано низку заводів |
11. | | ПЛЕТІННЯ
одне з найдавніших ремесел, вид декоративно-ужиткового мистецтва; для плетіння використовували гнучкі легкодоступні матеріали: лозу, кору певних дерев, насамперед молодої липи (лико) та берези (береста, луб), верболоз, хвойну та дубову скіпку, коріння ялини, сосни тощо; у художньому плетінні широко застосовують стебла соломи із жита і пшениці, а також трав'янисті рослини які ростуть у воді, на берегах водойм і болотах (рогіз, ситник) |
12. | | ПИСАНКАРСТВО
мистецтво декорування яєць традиційними символами, які наносять за допомогою воску й барвників |
13. | | ПЕТРИКІВСЬКИЙ РОЗПИС
українське декоративно-орнаментальне народне малярство, яке сформувалося в селищі Петриківка Дніпропетровської області, звідки й походить назва цього виду мистецтва |
14. | | МОТАНКА
зроблена з тканини вузликова лялька; в основному призначалися для гри, інколи виконували функцію сакрального оберега; майструвалася з домотканого полотна, пофарбованого соком буряка, бузини, пасльону тощо; хустку наповнювали ганчір'ям, мотком ниток, крупою або травою; етнографи зацікавилися мотанками наприкінці XIX – початку XX ст. – колекція М. Грушевського зібрана в с. Суботові Чигиринського повіту збереглася понині |
15. | | ЛІЖНИКАРСТВО
домашнє виготовлення ліжників (товстих вовняних виробів з об’ємною поверхнею і довгим пухнастим двостороннім ворсом ) і ліжникових виробів ручним способом, важлива галузь ткацтва |
16. | | ЛИМАРСТВО
промисел виробництва з вичиненої шкіри ("сириці", "сирівцю", "сировиці", "лимарщини") упряжі для коней, ременів тощо; альтернативна назва – римарство; за кількістю ремісників та обсягом виробництва значно поступалося чинбарству, шевству й кушнірству; майстрів, що займалися лимарством, називали лимарями, шорниками |
17. | | КУШНІРСТВО
традиційне ремесло (промисел), яке включало вичинку шкіри з хутром і пошиття з неї різного одягу; вичинка шкурок (овечих, хутрових звірів) для пошиття верхнього зимового одягу (кожухів, кептарів), головних уборів; альтернативна назва – кожухарство |
18. | | КОВАЛЬСТВО
обробка металiв способом холодного або гарячого кування; на землях сучасної України вiдоме з часiв трипiльської культури, що значною мірою було зумовлене багатими покладами червоного і бурого залізняка та болотяних руд; високого технологічного i художнього розвитку досягло у перiод Київської Русі |
19. | | КИЛИМАРСТВО
стародавній художній промисел; виробництво килимів і килимових доріжок, гобеленів, виготовлених ручним способом на вертикальних рамах-кроснах або горизонтальних верстатах із використанням лляної чи конопляної пряжі-основи та вовняної пряжі для візерунків |
20. | | КАХЛІ
різновид художньої кераміки, художньо-декоративна плитка, що використовується для оздоблення печей, стін осель і палаців, фонтанів тощо |
|