БІОСФЕРНИЙ ЗАПОВІДНИК АСКАНІЯ-НОВА ІМЕНІ Ф. Е. ФАЛЬЦ-ФЕЙНА (1898-)
науково-дослідна установа в системі Національної академії аграрних наук України, державний заповідник, заснований в 1898 році Фрідріхом Фальц-Фейном; розташований біля смт. Асканія-Нова Чаплинського району Херсонської області

 КРИМСЬКИЙ ПРИРОДНИЙ ЗАПОВІДНИК (1923–)
природоохоронна науково-дослідна установа загальнодержавного значення; один з найбільших та один з найстарших в Україні заповідників; у заповіднику охороняються найцінніші в Криму дубові, букові й кримськососнові ліси, унікальні реліктові угруповання тиса ягідного, ялівцю високого, а також місця оселення водоплавних і водно-болотних птахів

 ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЗАПОВІДНИК У КАНЕВІ (1925–)
перший в Україні історико-культурний заповідник, удостоєний статусу національного; комплекс містить могилу Т.Г. Шевченка та музей присячений його життю та творчості

 НАЦІОНАЛЬНИЙ КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКИЙ ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНИЙ ЗАПОВІДНИК (1926–)
один з найбільших музеїв-заповідників в Україні, культурно-просвітницька і науково-дослідна установа, що вивчає та популяризує унікальний комплекс споруд Києво-Печерської лаври та інші пам'ятки, пов'язані з історією Лаври та заповідника

 ХОМУТОВСЬКИЙ СТЕП (1926–)
відділення Українського державного степового заповідника НАН України, розташоване в Бойківському районі Донецької області, на кордоні з Ростовською областю Росії, за 20 км від узбережжя Азовського моря; Хомутовський степ – єдина збережена ділянка різнотравно-типчаково-ковилових степів Приазов'я; всього в заповіднику налічується близько 550 видів рослин, серед яких 50 рідкісних

 ЧОРНОМОРСЬКИЙ БІОСФЕРНИЙ ЗАПОВІДНИК (1927–)
заповідник на території та акваторії Херсонської та частково Миколаївської областей України; підпорядкований НАН України; географічно заповідник розташований на північному узбережжі Чорного моря і охоплює акваторію та дрібні острови у Тендрівській і Ягорлицькій затоках

 НАЦІОНАЛЬНИЙ ЗАПОВІДНИК СОФІЯ КИЇВСЬКА (1934–)
історико-архітектурний заповідник національного значення в Україні, заснований на території Софійського монастиря; у 1994 році отримав статус національного

 УКРАЇНСЬКИЙ СТЕПОВИЙ ПРИРОДНИЙ ЗАПОВІДНИК (1961–)
природоохоронна територія в Україні. Заповідник перебуває у віданні Національної академії наук України, а науково-методичне і господарське управління здійснюється Інститутом ботаніки ім. М. Г. Холодного НАН України

 НАЦІОНАЛЬНИЙ ЗАПОВІДНИК ХОРТИЦЯ (1965–)
комплексна історико-культурна та природна пам’ятка в Україні, що охоплює період історії людства від доби палеоліту до сьогодення; включений до державного реєстру нерухомих пам’яток України як пам’ятка національного значення; а його території нараховується понад 100 пам’яток археології та історії

 НАЦІОНАЛЬНИЙ ІСТОРИКО-МЕМОРІАЛЬНИЙ ЗАПОВІДНИК ПОЛЕ БЕРЕСТЕЦЬКОЇ БИТВИ (1966–)
комплекс пам'яток в с. Пляшева Рівненської області, місце вшанування пам'яті козаків і селян, що брали участь у Берестецькій битві 1651 року під час національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького

 ДУНАЙСЬКИЙ БІОСФЕРНИЙ ЗАПОВІДНИК (1967–)
заповідник у північно-східній частині дельти Дунаю в околицях м. Вилкове, Ізмаїльського району Одеської області; площа складає майже 50 тисяч гектарів, вважається найбільшим болотистим заповідником Європи; рішенням Міжнародного координаційного комітету програми ЮНЕСКО від 9 грудня 1998 р. заповідник включений до складу світової мережі біосферних резерватів у складі білатерального румунсько-українського біосферного резервату "Дельта Дунаю"

 КАРПАТСЬКИЙ БІОСФЕРНИЙ ЗАПОВІДНИК (1968–)
природоохоронна територія в Україні, біосферний заповідник міжнародного значення. Розташований у межах Рахівського, Тячівського, Хустського та Берегівськог районів Закарпатської області; створено з метою збереження унікальних для Європи ділянок дикої природи, серед яких особливо цінні букові праліси; завданням заповідника є охорона і відновлення флори та фауни що зникають, в тому числі ендеміків української частини Карпат

 ПОЛІСЬКИЙ ПРИРОДНИЙ ЗАПОВІДНИК (1968–)
природно-заповідний об'єкт загальнодержавного значення; розташований в Олевському та Овруцькому районах Житомирської області

 ДУБ Т. Г. ШЕВЧЕНКА (УРОЧИЩЕ МИХАЙЛОВА ГОРА) (1972–)
ботанічна пам'ятка природи місцевого значення; об'єкт розташований на території с. Прохорівка Канівського району Черкаської області, в урочищі "Михайлова Гора"; площа – 0,2 га, статус отриманий у 1972 р.

 МИХАЙЛОВА ГОРА (1972–)
урочище, що знаходиться на території с. Прохорівка Черкаського району; назва відома ще з кінця XIX століття – на честь першого ректора київського Університету М.О. Максимовича; історик прожив тут 30 своїх останніх років, і був похований в урочищі; парк-пам'ятка природи місцевого значення

 ЛІСОВИЙ ЗАКАЗНИК ЗАГАЛЬНОДЕРЖАВНОГО ЗНАЧЕННЯ ВЕЛИКОАНАДОЛЬСКИЙ (1974–)
лісовий заказник загальнодержавного значення; знаходиться у Волноваському районі Донецької області

 НАЦІОНАЛЬНИЙ ІСТОРИКО-АРХІТЕКТУРНИЙ ЗАПОВІДНИК КАМ'ЯНЕЦЬ (1977–)
історико-культурний заповідник у м. Кам’янець-Подільський; розташований на території Національного природного парку "Подільські Товтри";

 КАРАДАЗЬКИЙ ПРИРОДНИЙ ЗАПОВІДНИК (1979–)
заповідник, розташований у південно-східній частині Кримського півострова за 36 км на південний захід від м. Феодосія; з 2001 р. рослинно-тваринний комплекс Карадазького природного заповідника та фонд стародруків (17–19 ст.) його бібліотеки визнано національним надбанням України

 НАЦІОНАЛЬНИЙ ІСТОРИКО-ЕТНОГРАФІЧНИЙ ЗАПОВІДНИК ПЕРЕЯСЛАВ (1979–)
один з найбільших заповідників України; до його складу входять території міста Переяслава-Хмельницького, його околиць та Переяслав-Хмельницького району, навколо яких визначені охоронні зони

 КАРПАТСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПРИРОДНИЙ ПАРК (1980–)
національний парк в Україні, на території Івано-Франківської області; творений для збереження унікальних лісових екосистем Центральної Європи; перший і один з найбільших в Україні національних природних парків