ЛЬВІВСЬКЕ БРАТСТВО (1439–1788)
національно-релігійна громадська організація православних, а згодом – греко-католицьких українських міщан м. Львів

 БРАТСТВА (16 ст.–)
релігійно-громадські організації при церковних парафіях

 НІЖИНСЬКЕ ГРЕЦЬКЕ БРАТСТВО (1675, за ін. даними 1696 – ХІХ ст. )
об'єднання грецьких переселенців Ніжина для захисту своїх релігійних прав і свобод, яке мало орган самоврядування (т. зв. компромісну розправу), магістрат (із 1785 року), власний суд, привілеї безмитної торгівлі; члени братства займалися торгівлею, ремеслом, збереженням грецької культурної традиції та благодійністю, зокрема розбудовою та благоустроєм м. Ніжин

 СТАВРОПІГІЙСЬКИЙ ІНСТИТУТ У ЛЬВОВІ (1788–1939)
культурно-освітня установа, що об’єднувала світську інтелігенцію греко-католицького обряду

 ГАЛИЦЬКО-РУСЬКА МАТИЦЯ (1840–1930)
культурно-освітнє товариство в Галичині

 НАРОДНИЙ ДІМ У ЛЬВОВІ (1849–1939)
культурно-освітня установа у Галичині

 ПОЛТАВСЬКА ГРОМАДА (1850-ті–1862)
культурно-освітня організація, що діяла в м. Полтава; налічувала понад 60 чол., її очолював інженер В.В. Лобода; робота членів огранізації зосереджувалась в недільних школах – в губернії вдалося відкрити близько 25 шкіл, для яких було написано авторські підручники – "Азбука", "Українські прописи", "Арифметика, або щотниця"; помітною акцією полтавських громадівців стало посадження в травні 1861 р. Тарасового дуба, що став першим пам’ятником Кобзареві

 СТАРА ГРОМАДА (1859–1876)
організація української інтелігенції у м. Київ, котра займалася громадською, культурною та просвітницькою діяльністю

 РУСЬКА БЕСІДА (1861–1939)
українське товариство клубного типу у м. Львів

 ПРОСВІТА (1868–)
українська громадська організація культурно-освітнього спрямування

 ТОВАРИСТВО ІМЕНІ МИХАЙЛА КАЧКОВСЬКОГО (1874–1939)
галицьке москвофільське товариство засноване на противагу українофільському товариству "Просвіта"

 ОДЕСЬКА ГРОМАДА (1876–1917)
літературно-політичне угрупування одеської інтелігенції, основною метою якого було створення програми національного українського відродження; до його середовища належали упорядники "Словаря росийсько-українського", об'єднані колективним псевдонімом – Спілка Адеська

 ІСТОРИЧНІ НАУКОВІ ТОВАРИСТВА (187?–)
одна з форм організації історичної науки; виникнення пов'язане з утвердженням наприкінці XVIII ст. академічного статусу історичних досліджень

 УКРАЇНСЬКЕ ПЕДАГОГІЧНЕ ТОВАРИСТВО (1881–1939)
освітньо-виховне товариство, засноване 1881 р. у м. Львів

 АКАДЕМІЧНЕ БРАТСТВО (1882–)
організація, що поєднувала функції читальні й самодопомогового товариства; мала філософський, музичний та статистично-етнографічний гуртки, "мандрівний комітет", який організовував народознавчі подорожі по Галичині та Буковині; члени братства брали участь в організації віч на підтримку вживання української мови та створення кафедри української історії при Львівському університеті

 КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ КРАЄЗНАВЧИЙ МУЗЕЙ (1883–)
обласний краєзнавчий музей у місті Кропивницький, найбільше зібрання матеріалів і документів з історії, етнографії і культури Кіровоградщини; у складі музею діють філії: Музей-заповідник І.Тобілевича "Хутір Надія" та Меморіальний музей М. Л. Кропивницького

 КРУЖОК УКРАЇНСЬКИХ ДІВЧАТ (1898–1904)
таємне дівоче товариство при Чернівецькій жіночій вчительській семінарії; основною метою товариства учасницями визначались самоосвіта та роботу над собою; однією з форм роботи стали організація доповідей з пиатнь історії, літератури, культури

 УКРАЇНСЬКИЙ НАРОДНИЙ ДІМ У ЧЕРНІВЦЯХ (1899–)
центр культурного, громадського і політичного життя українських національних громад у Буковині

 ГРОМАДИ (19 ст.–)
напівлегальні об'єднання української інтелігенції, діяльність яких мала культурницьке і суспільно-політичне спрямування

 ТРУД, ЖІНОЧИЙ ПРОМИСЛОВИЙ КООПЕРАТИВ (ЛЬВІВ) (1901–1944)
об'єднання кравчинь міжвоєнного Львова, активами якого були майстерні з виготовлення швейних виробів, фахово-виробнича школа та магазин галантерейних товарів