ЦЕНТРАЛЬНИЙ КОМІТЕТ КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ УКРАЇНИ (1918–1991)
найвищий керівний колективний орган Комуністичної партії України, що підпорядковувався ЦК КПРС і в періоди між з'їздами КПУ керував парт. організацією УРСР, спрямовував і перевіряв діяльність обласних, міських, районних парт. організацій, систематично заслуховував звіти парт. комітетів і первинних організацій партії

 ЦЕНТРАЛЬНА РАДА (1917–1918)
представницький орган політичних, громадських, культурних та професійних організацій Украънської народної Республіки

 УПОВНОВАЖЕНИЙ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ З ПРАВ ЛЮДИНИ (1998–)
посадова особа, що здійснює парламентський контроль за додержанням конституційних прав та свободи людини і громадянина в Україні

 УКРАЇНСЬКИЙ ІНСТИТУТ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПАМ'ЯТІ (2006–)
центральний орган виконавчої влади у сфері відновлення та збереження національної пам'яті Українського народу, посилення уваги суспільства до історії України та здійснення заходів з увічнення пам'яті учасників національно-визвольної боротьби, жертв голодоморів та політичних репресій

 УКРАЇНСЬКЕ ДЕРЖАВНЕ ПРАВЛІННЯ (1941)
головний виконавчий орган самопроголошеного державного утворення, що існувало на території сучасної України з 30 червня по 12 липня 1941 р. зі столицею у м. Львів

 УКРАЇНСЬКА РАДА НАРОДНОГО ГОСПОДАРСТВА (1920–1932)
республіканський орган керівництва економікою УССР

 УКРАЇНСЬКА НАЦІОНАЛЬНА РАДА ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ (1918–1919)
вищий законодавчий орган Західно-Української Народної Республіки

 УКРАЇНСЬКА АСОЦІАЦІЯ НЕЙРОХІРУРГІВ (1993–)
незалежна самоврядна всеукраїнська громадська організація; об'єднує на добровільних засадах лікарів-нейрохірургів та лікарів суміжних спеціальностей, які займаються практичною діяльністю, а також науковою і педагогічною роботою

 ТРУДОВИЙ КОНГРЕС УКРАЇНИ (1919)
вищий тимчасовий законодавчий орган Української Народної Республіки періоду Директорії УНР; проходив у м. Київ 23–28 січня 1919 р.; у грудні 1918 р. на нараді членів Директорії з представниками політичних партій було запропоновано покласти в основу організації влади так званий трудовий принцип, за яким влада на місцях мала належати радам робітників, селян і трудової інтелігенції; окремою декларацією Директорія оголосила про скликання Трудового конгресу України як найвищого органу влади в УНР

 ТИМЧАСОВИЙ УРЯД (1917)
російський центральний орган державної влади після Лютневої революції; намагався втримати єдність Російської імперії, перетвореної на демократичну республіку

 СЛУЖБА БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ (1991–)
державний правоохоронний орган спеціального призначення, який забезпечує державну безпеку України

 РАДА НАРОДНИХ МІНІСТРІВ (1918–1920)
орган виконавчої влади, уряд Української Народної Республіки доби Української революції 1917–1921 рр. сформований Центральною радою

 РАДА НАРОДНИХ КОМІСАРІВ УРСР (1919–1946)
вищий орган виконавчої влади (уряд) Радянської України (УСРР, УРСР) у 1919–1946 роках, попередник Ради Міністрів УРСР

 ПРЕЗИДЕНТ УКРАЇНИ (1991–)
глава держави Україна

 НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ (1991–)
центральний банк України, особливий центральний орган державного управління

 НАЦІОНАЛЬНЕ АГЕНТСТВО УКРАЇНИ З ПИТАНЬ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ (2011–)
центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом, що забезпечує формування та реалізацію єдиної державної політики у сфері державної служби

 МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ (1990–)
центральний орган виконавчої влади України, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України

 МІНІСТЕРСТВО ФІНАНСІВ УКРАЇНИ (1991–)
головний орган у системі центральних органів виконавчої влади України з фінансових питань; місією Міністерства є формування оптимальної державної політики у сфері надходжень до бюджету та забезпечення виконання його видатків

 МІНІСТЕРСТВО СПОВІДАНЬ (1917–1921)
один з державних органів влади УНР часів Української революції 1917-1921 років, який опікувалося релігійними справами, міжконфесіональними справами, міжнародними справами церкви, українізацією всіх церковних справ, національно-культурним будівництвом, займався пам'яткоохоронною діяльністю, реєстрацією культових пам'яток, науковими дослідженнями, реставрацією української культурно-церковної спадщини і намагався здобути Автокефалію української православної церкви

 МІНІСТЕРСТВО СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ (2001–)
головний орган у системі центральних органів виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сферах: зайнятості населення та трудової міграції; трудових відносин, соціального захисту, соціального обслуговування населення; з питань сім'ї та дітей, оздоровлення та відпочинку дітей, а також захисту прав депортованих за національною ознакою осіб, які повернулися в Україну; спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, попередження насильства в сім'ї та з питань протидії торгівлі людьми; центральним органом виконавчої влади, до повноважень якого належать питання усиновлення та захисту прав дітей; спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань гуманітарної допомоги