До 100-річчя Національної академії наук України та Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського




Біографістика  





Краєзнавство  



Джерелознавство  

Історія  


Політологія  

Держава і право  

Пам’яткознавство  

Заклади культури та історичної пам’яті  

Культура. Мистецтвознавство  













Природознавство  






Сортувати знайдені документи за: назвою датою
СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНІ РУХИ
...
1.

 ШІСТДЕСЯТНИЦТВО (1953-1970-ті)
назва покоління радянської та української національної інтелігенції, що ввійшла у культуру та політику в СРСР в другій половині 1950-х - у період "хрущовської відлиги" і найповніше себе творчо виявила на початку та в середині 1960-х рр.

2.

 ХЛОПОМАНСТВО (1850-ті–1860-ті)
народницько-культурницька течія інтелігенції в Правобережній Україні; виникла в середовищі освіченої молоді, зокрема студентів Університету Святого Володимира, які належали до польських або давно сполонізованих українських шляхетських родин – внаслідок народницького світогляду почали відмовлятися від соціальної й культурної солідарності зі своїм станом і намагалися зблизитися з українським селянством; учасники руху переходили в православ’я, починали говорити й писати по-українськи, брати участь у селянських святах, вдягалися в народний одяг, вживали селянську їжу, вели селянський спосіб життя; хлопоманство знайшло також відгук серед молоді Лівобережної України, зокрема в Полтаві, Чернігові, перекинулося до Харкова, Одеси й інших міст; після польського повстання 1863–64 та виходу Валуєвського циркуляру припинили свою діяльність, взявши участь у створенні Київської громади

3.

 УКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛ-КОМУНІЗМ (1917–1920)
національно орієнтований напрям у комуністичному русі, що виник 1917–20 рр. серед частини недержавних народів колишньої Російської імперії; його прибічники вважали, що комунізм потрібно не уніфікувати за російським зразком, а пристосовувати до специфічних національних умов

4.

 УКРАЇНСЬКИЙ ЖІНОЧИЙ РУХ
прагнення до встановлення рівних можливостей для жінок у сфері освіти та зайнятості; особливісттю українського жиночого руху є тісний зв'язок з національно-визвольною боротьбою

5.

 УКРАЇНСЬКИЙ ВІСНИК, ЖУРНАЛ (1970–1972; 1987–1989)
періодичний позацензурний суспільно-політичний часопис, заснований у Львові; ставив за мету вміщувати на сторінках журналу інформацію про порушення свободи слова та прав, гарантованих Конституцією СРСР, про політичних репресії в Україні, становище українських політв’язнів, акції протесту проти існуючого режиму; часопис друкував літературні твори, полемічні нариси, авторами яких були І. Дзюба, В. Мороз, І. Калинець, Є. Сверстюк, І. Світличний, В. Симоненко, І. Сокульський, В. Стус, С. Караванський

6.

 УКРАЇНСЬКИЙ ВИЗВОЛЬНИЙ РУХ
національно-визвольний рух на етнічних українських землях, який мав за мету поновлення української незалежної держави

7.

 УКРАЇНСЬКЕ НАЦІОНАЛЬНЕ ВІДРОДЖЕННЯ (18–19 ст.)
соціальний та політичний рух на території Російської та Австро-Угорської імперій, що виступав за національно-культурне відродження й становлення української нації

8.

 УКРАЇНСЬКА КАТОЛИЦЬКА НАРОДНА ПАРТІЯ (1930–1939)
політична партія, заснована у м. Львів; стояла на засадах католицького клерикалізму, вимагала автономії для українських земель в межах Польської держави; видавала газету "Нова Зоря"; на виборах до вищих законодавчих органів Польщі у 1935 і 1938 рр. партія за домовленістю з проводом Українського національно-демократичного об'єднання висувала по одному кандидатові на посла сейму та сенатора

9.

 СТАЛІНІЗМ

10.

 РЕФОРМАЦІЯ (16–17 ст.)
церковно-релігійна і політично-соціальна течія почалася яка тривала кілька століть у Західній Європі пробудивши національну свідомість і розвиток культури окремих народів та створивши низку протестантських церков; в Україні окремі ідеї Реформації вплинули на православні братства, полемічну літературу, на розвиток політичної та богословської думки, активізували міжконфесійну боротьбу; пришвидшили Берестейську церковну унію та контрреформаційні процеси

11.

 РАШИЗМ - Росія
різновид тоталітарної ідеології, симбіоз основних засад фашизму і сталінізму, а також великодержавного шовінізму, ностальгії за радянським минулим і спотвореного розуміння православ'я; держ. теорія, політика й соціальна практика влади Росії кін. XX – поч. XXI ст., що базується на культі сили, тоталітарного "вождя" та "особливої цивілізаційної місії" росіян

12.

 ПРОМЕТЕЇЗМ (1921–) - Польща
очолюваний міжвоєнною Польщею рух діаспорних політичних організацій народів колишньої Російської імперії задля спільної боротьби проти СРСР за створення своїх національних держав; значною мірою виник завдяки діяльності Уряду УНР у вигнанні

13.

 ПАНСЛАВІЗМ (17??–)
культурна й політична течія, поширена в державах, населених слов'янськими народами, в основі якої лежать ідеї про потребу їх політичного об'єднання на основі етнічної, культурної та мовної спільності

14.

 ОТАМАНІЯ (1918–1923)
термін, що вперше був запропонований з метою опису історії Української Республіки 1918–1923 років В.К. Винниченком; маючи перед собою багатьох противників, Директорія УНР не спромоглася створити вертикаль влади і тому не контролювала становища навіть у регіонах, які знаходилися під її юрисдикцією; виникає велика кількість партизанських загонів на чолі зі своїми отаманами (командирами), що виступали фактичною військовою і політичною владою в умовах відсутності чи недостатньої міці централізованого апарату державної влади

15.

 НАЦІОНАЛІЗМ (188?–)
політичний рух, що проголошує своїми цілями боротьбу за політичну незалежність, збереження й розвиток української етнічної та культурної ідентичності

16.

 НАЦИЗМ (1919–1945) - Німеччина
політ. тоталітарний рух, який оформився у Німеччині та Австрії після І світ. війни й реалізувався в діяльності Націонал-соціаліст. робітн. партії Німеччини (НСДАП, 1919–1945), очоленої А.Гітлером; ґрунтувався на ідеях герм. експансіонізму та реваншизму, вождизму (фюрерства), екстремістського націоналізму, ксенофобії, антисемітизму та вищості "арійської раси"; окрім воєнної агресії, до злочинів націоналізму зараховують порушення норм міжнар. права щодо військовополонених, акти геноциду євреїв (Голокост), циган, знищення мирного населення окупованих країн

17.

 НАРОДОВЦІ (19–20 ст.)
суспільно-політична течія серед західноукраїнської інтелігенції ліберального напрямку, що виникла у 1860-х в Королівстві Галичини та Володимирії, Герцогстві Буковина та Закарпатті

18.

 НАРОДНИКИ (19 ст.)
діячі опозиційного суспільного руху патріотичної інтелігенції, студентства та учнівської молоді, окремі представники селянства й робітництва, які об'єднувалися загальнодемократичною спрямованістю свого світогляду, тією чи іншою мірою поділяли етичні, соціальні та політичні ідеали селянського демократизму й соціалізму, пов'язуючи з ними історичну перспективу оновлення життя широких народних мас

19.

 НАРОДНИЙ РУХ УКРАЇНИ (1993–)
сучасна політична партія в Україні, яка веде свою історію від заснованої 1989 громадсько-політичної організації "Народний рух України за перебудову"

20.

 МОСКВОФІЛЬСТВО (19–20 ст.)
національно-культурна і суспільно-політична течія серед українського населення Галичини, Буковини, Закарпатської України та українських емігрантів у Північній Америці у 2-й пол. 19 ст. – 30-х рр. 20 ст.

...
 

Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського