| СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНІ РУХИ
|
|
1. | | ШІСТДЕСЯТНИЦТВО (1953-1970-ті)
назва покоління радянської та української національної інтелігенції, що ввійшла у культуру та політику в СРСР в другій половині 1950-х - у період "хрущовської відлиги" і найповніше себе творчо виявила на початку та в середині 1960-х рр. |
2. | | ХЛОПОМАНСТВО (1850-ті–1860-ті)
народницько-культурницька течія інтелігенції в Правобережній Україні; виникла в середовищі освіченої молоді, зокрема студентів Університету Святого Володимира, які належали до польських або давно сполонізованих українських шляхетських родин – внаслідок народницького світогляду почали відмовлятися від соціальної й культурної солідарності зі своїм станом і намагалися зблизитися з українським селянством; учасники руху переходили в православ’я, починали говорити й писати по-українськи, брати участь у селянських святах, вдягалися в народний одяг, вживали селянську їжу, вели селянський спосіб життя; хлопоманство знайшло також відгук серед молоді Лівобережної України, зокрема в Полтаві, Чернігові, перекинулося до Харкова, Одеси й інших міст; після польського повстання 1863–64 та виходу Валуєвського циркуляру припинили свою діяльність, взявши участь у створенні Київської громади |
3. | | УКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛ-КОМУНІЗМ (1917–1920)
національно орієнтований напрям у комуністичному русі, що виник 1917–20 рр. серед частини недержавних народів колишньої Російської імперії; його прибічники вважали, що комунізм потрібно не уніфікувати за російським зразком, а пристосовувати до специфічних національних умов |
4. | | УКРАЇНСЬКИЙ ЖІНОЧИЙ РУХ
прагнення до встановлення рівних можливостей для жінок у сфері освіти та зайнятості; особливісттю українського жиночого руху є тісний зв'язок з національно-визвольною боротьбою |
5. | | УКРАЇНСЬКИЙ ВІСНИК, ЖУРНАЛ (1970–1972; 1987–1989)
періодичний позацензурний суспільно-політичний часопис, заснований у Львові; ставив за мету вміщувати на сторінках журналу інформацію про порушення свободи слова та прав, гарантованих Конституцією СРСР, про політичних репресії в Україні, становище українських політв’язнів, акції протесту проти існуючого режиму; часопис друкував літературні твори, полемічні нариси, авторами яких були І. Дзюба, В. Мороз, І. Калинець, Є. Сверстюк, І. Світличний, В. Симоненко, І. Сокульський, В. Стус, С. Караванський |
6. | | УКРАЇНСЬКИЙ ВИЗВОЛЬНИЙ РУХ
національно-визвольний рух на етнічних українських землях, який мав за мету поновлення української незалежної держави |
7. | | УКРАЇНСЬКЕ НАЦІОНАЛЬНЕ ВІДРОДЖЕННЯ (18–19 ст.)
соціальний та політичний рух на території Російської та Австро-Угорської імперій, що виступав за національно-культурне відродження й становлення української нації |
8. | | УКРАЇНСЬКА КАТОЛИЦЬКА НАРОДНА ПАРТІЯ (1930–1939)
політична партія, заснована у м. Львів; стояла на засадах католицького клерикалізму, вимагала автономії для українських земель в межах Польської держави; видавала газету "Нова Зоря"; на виборах до вищих законодавчих органів Польщі у 1935 і 1938 рр. партія за домовленістю з проводом Українського національно-демократичного об'єднання висувала по одному кандидатові на посла сейму та сенатора |
9. | | СТАЛІНІЗМ
|
10. | | РЕФОРМАЦІЯ (16–17 ст.)
церковно-релігійна і політично-соціальна течія почалася яка тривала кілька століть у Західній Європі пробудивши національну свідомість і розвиток культури окремих народів та створивши низку протестантських церков; в Україні окремі ідеї Реформації вплинули на православні братства, полемічну літературу, на розвиток політичної та богословської думки, активізували міжконфесійну боротьбу; пришвидшили Берестейську церковну унію та контрреформаційні процеси |
11. | | РАШИЗМ - Росія
різновид тоталітарної ідеології, симбіоз основних засад фашизму і сталінізму, а також великодержавного шовінізму, ностальгії за радянським минулим і спотвореного розуміння православ'я; держ. теорія, політика й соціальна практика влади Росії кін. XX – поч. XXI ст., що базується на культі сили, тоталітарного "вождя" та "особливої цивілізаційної місії" росіян |
12. | | ПРОМЕТЕЇЗМ (1921–) - Польща
очолюваний міжвоєнною Польщею рух діаспорних політичних організацій народів колишньої Російської імперії задля спільної боротьби проти СРСР за створення своїх національних держав; значною мірою виник завдяки діяльності Уряду УНР у вигнанні |
13. | | ПАНСЛАВІЗМ (17??–)
культурна й політична течія, поширена в державах, населених слов'янськими народами, в основі якої лежать ідеї про потребу їх політичного об'єднання на основі етнічної, культурної та мовної спільності |
14. | | ОТАМАНІЯ (1918–1923)
термін, що вперше був запропонований з метою опису історії Української Республіки 1918–1923 років В.К. Винниченком; маючи перед собою багатьох противників, Директорія УНР не спромоглася створити вертикаль влади і тому не контролювала становища навіть у регіонах, які знаходилися під її юрисдикцією; виникає велика кількість партизанських загонів на чолі зі своїми отаманами (командирами), що виступали фактичною військовою і політичною владою в умовах відсутності чи недостатньої міці централізованого апарату державної влади |
15. | | НАЦІОНАЛІЗМ (188?–)
політичний рух, що проголошує своїми цілями боротьбу за політичну незалежність, збереження й розвиток української етнічної та культурної ідентичності |
16. | | НАЦИЗМ (1919–1945) - Німеччина
політ. тоталітарний рух, який оформився у Німеччині та Австрії після І світ. війни й реалізувався в діяльності Націонал-соціаліст. робітн. партії Німеччини (НСДАП, 1919–1945), очоленої А.Гітлером; ґрунтувався на ідеях герм. експансіонізму та реваншизму, вождизму (фюрерства), екстремістського націоналізму, ксенофобії, антисемітизму та вищості "арійської раси"; окрім воєнної агресії, до злочинів націоналізму зараховують порушення норм міжнар. права щодо військовополонених, акти геноциду євреїв (Голокост), циган, знищення мирного населення окупованих країн |
17. | | НАРОДОВЦІ (19–20 ст.)
суспільно-політична течія серед західноукраїнської інтелігенції ліберального напрямку, що виникла у 1860-х в Королівстві Галичини та Володимирії, Герцогстві Буковина та Закарпатті |
18. | | НАРОДНИКИ (19 ст.)
діячі опозиційного суспільного руху патріотичної інтелігенції, студентства та учнівської молоді, окремі представники селянства й робітництва, які об'єднувалися загальнодемократичною спрямованістю свого світогляду, тією чи іншою мірою поділяли етичні, соціальні та політичні ідеали селянського демократизму й соціалізму, пов'язуючи з ними історичну перспективу оновлення життя широких народних мас |
19. | | НАРОДНИЙ РУХ УКРАЇНИ (1993–)
сучасна політична партія в Україні, яка веде свою історію від заснованої 1989 громадсько-політичної організації "Народний рух України за перебудову" |
20. | | МОСКВОФІЛЬСТВО (19–20 ст.)
національно-культурна і суспільно-політична течія серед українського населення Галичини, Буковини, Закарпатської України та українських емігрантів у Північній Америці у 2-й пол. 19 ст. – 30-х рр. 20 ст. |
|