ЯМНА КУЛЬТУРНО-ІСТОРИЧНА СПІЛЬНІСТЬ ( 3–2 тис. до н.е.)
репрезентує початок раннього бронзового віку на теренах Північного Причорномор’я; поширена в степовій та лісостеповій зонах Східної та Центральної Європи, від Приуралля на сході до Балканського півострова на заході; назва походить від типу поховальних споруд – ям під курганними насипами

 ШЕСТОВИЦЯ ( 9 ст.–)
комплекс археологічних пам’яток біля с. Шестовиця Чернігівської області на правому березі р. Десна за 18 км від Чернігова; складається з невеликого городища на стрілці мису Коровель, неукріпленого посаду, розташованого з напільного боку городища, та подолу, портових споруд і верфі (імовірно) в заплаві Десни, а також кількох груп підкурганних поховань

 ЧОРНОЛІСЬКА КУЛЬТУРА ( 12 ст. до н. е. –8 ст. до н. е.)
археологічна культура перехідного періоду від бронзового до раннього залізного віку; поширена в лісостеповій смузі Правобережної України між Дніпром і Дністром, окремі пам’ятки відомі на Лівобережжі в басейнах Ворскли та Орелі

 ЧОРНА МОГИЛА (10 ст.)
один з найбільших та найвідоміших курганів часів Київської Русі

 ЧЕРНЯХІВСЬКА КУЛЬТУРА ( 2–5 ст.) - Румунія - Молдова
одне з найяскравіших археологічних явищ пізньоримського часу; поширена на лісостеповій та степовій частинах України, Молдови та на значній частині Румунії

 ХОТІВСЬКЕ ГОРОДИЩЕ ( 6 ст. до н. е.–5 ст. до н. е.)
укріплене поселення розташовавне на південній околиці м. Київ; найпівнічніше з усіх городищ скіфського типу на українському Правобережжі

 ТРИПІЛЬСЬКА КУЛЬТУРА ( 5–4 тис. до н. е.) - Молдова - Румунія
археологічна культура доби мідно-кам’яного віку та початку бронзового віку, частина трипільсько-кукутенської спільності, пам’ятки якої відомі на території Молдови, Румунії та України; назва походить від назви села Трипілля на Київщині (у "розширеній" назві культури присутня ще назва румунського села Кукутень)

 ТРАХТЕМИРІВСЬКЕ ГОРОДИЩЕ ( 7 ст. до н. е. –)
поселення ранньоскіфського часу на високому правому березі Дніпра між с. Трахтемирів і с. Зарубинці

 ТОВСТА МОГИЛА ( 4 ст. до н. е.–)
скіфський курган, гробниця володаря скіфів

 СТЖИЖОВСЬКА КУЛЬТУРА ( 18–16 ст. до н.е.)
археологічна культура бронзового віку; поширена у східній Польщі і західній Україні (Волинь); назва – від поселення біля м. Стжижув (Підкарпатське воєводство, Польща)

 СОЛОХА ( 4 ст. до н. е.)
скіфське поховання; розташоване за 7 км від с. Велика Знам’янка Кам’янсько-Дніпровського району Запорізької області

 СОКОЛОВА МОГИЛА ( 1 ст.–)
поховання представниці вищої сарматської знаті доби бронзи; містило велику кількість коштовних прикрас, що свідчить про широкі зв’язки Північного Причорномор’я з Єгиптом, Кавказом, Іраном, Індією та античними центрами Європи; знаходиться біля с. Ковалівка Миколаївського району Миколаївської області; відкрите у 1974 р. Г.Т. Ковпаненко; матеріали з розкопок експонуються у Музеї історичних коштовностей України Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника

 САНДАРМОХ (1937–1938) - Росія
лісове урочище в Республіці Карелія котре у 1930-х рр. стало місцем масових розстрілів

 САЛТІВСЬКО-МАЯЦЬКА КУЛЬТУРА ( 8 – 10 ст.)
археологічна культура поширена в південно-східній Європі, переважно у степовій і лісостеповій зонах

 САБАТИНІВСЬКА КУЛЬТУРА ( 15 ст. до н. е.–13 ст. до н. е.)
археологічна культура пізнього бронзового віку, поширена в степовій смузі Північного Причорномор’я від Дунаю до Приазов’я та північного Криму

 РОМЕНСЬКА КУЛЬТУРА ( 8 – 10 ст.)
культура городищ східнослов'янських племен, територія поширення: лісостепа смуга між середньою течією Дніпра і горішньою течією Дінця

 РАЙКОВЕЦЬКЕ ГОРОДИЩЕ ( 7 ст.–13 ст.)
залишки давньоруської фортеці періоду Київської Русі біля с. Райки Бердичівського району Житомирської області

 ПШЕВОРСЬКА КУЛЬТУРА ( 3 ст. до н. е. – 5 ст.) - Польща - Словаччина
археологічна культура залізного віку; ареал культури — центральна і південна Польща: верхів'я річки Одра (Сілезія), горішня і середня Вісла (Мала і Велика Польща); Східна Словаччина (Південна Лемківщина); горішня Тиса (українське Закарпаття і Мармарощина); горішній Дністер (Галичина); сформувалася в результаті злиття зайшлих германських племен, які мали кельтизовану культуру, і місцевих носіїв поморської культури

 ПРАЗЬКА КУЛЬТУРА ( 5 ст. – 7 ст.)
археол. культура, в носіях якої вбачають одне із племінних об'єднань слов'ян (давніх) – склавинів; пам'ятки празької культури стали відомі наприкінці 19 ст. (зокрема, ряд пам'яток по р. Тетерів (прит. Дніпра) в околицях с. Корчак відкрив С.Гамченко); наук. осмислення цих матеріалів та їх ідентифікацію здійснив у 1940-х рр. чеський археолог І.Борковський, який спирався на пам'ятки в околицях Праги; пам'ятки празкьої кульутри – здебільшого невеликі відкриті селища (одночасно функціонувало 7–10 домогосподарств), поодинокі городища і скарби, ґрунтові та курганні могильники

 ПОСЕЛЕННЯ ШАНКІВ ЯР ( 6 тис. до н.е.–15 ст.)
пам'ятка археології в Демидівському районі Рівненської області; розташоване на північно-західній околиці села Хрінники, в урочищі Шанків Яр, яке утворене лівим берегом Хрінницького водосховища; найбільш ранні знахідки в урочищі Шанків Яр датуються ІV тисячоліттям до н. е. (мідний вік), а заключні етапи заселення цієї території датуються середньовіччям і охоплюють період від VІІ—VІІІ ст. до ХV ст.