|
| ДЕРЖАВНІ УТВОРЕННЯ НА ЗЕМЛЯХ УКРАЇНИ
|
| |
| 1. |  | АВСТРІЙСЬКА ІМПЕРІЯ (1804–1867) - Австрія
- Угорщина
- Хорватія
- Сербія
- Італія
- Чехія
- Словаччина
- Польща
державне утворення зі столицею у Відні, що об'єднувало спадкові володіння Габсбургів |
| 2. |  | АВСТРО-УГОРЩИНА (1867–1918) - Австрія
- Угорщина
- Чехія
- Чехословаччина
двоєдина (дуалістична) імперія очолена династією Габсбурґів та утворена внаслідок компромісної угоди, укладеної між двома складовими її частинами: Австрією та Угорщиною у 1867 р. |
| 3. |  | АНТИЧНІ ДЕРЖАВИ ПІВНІЧНОГО ПРИЧОРНОМОР'Я ( 7 ст. до н. е. –14 ст.)
- Греція
міста-держави, засновані греками в період VII–V ст. до н. е. на узбережжі Чорного моря в межах сучасної території України |
| 4. |  | БОСПОРСЬКА ДЕРЖАВА ( 480 до н.е. – 527)
одна з античних держав Північного Причорномор’я, яка знаходилася на берегах Боспору Кіммерійського |
| 5. |  | БУЖСЬКЕ КНЯЗІВСТВО (1100–1168)
західноруське удільне князівство династії Рюриковичів утворене на початку ХІ ст. навколо м. Бужськ у верхів'ях Західного Бугу; стратегічне розташування зумовлювало суперництво за нього київських, волинських і галицьких Рюриковичів; після смерті останнього бужського князя Ярополка Ізяславича територія утворення увійшла до складу Белзького князівства |
| 6. |  | ВЕЛИКЕ КНЯЗІВСТВО ЛИТОВСЬКЕ (1236–1795 )
- Литва
- Польща
- Білорусь
- Росія
монархічна держава у Східній Європі періоду середньовіччя і нового часу; існувала в 1236–1795 рр. на теренах сучасної Литви, Білорусі, східної Польщі, західної Росії, більшої частини України, частини Естонії та Латвії, до 1569 р. контролювала землі північної й центральної України |
| 7. |  | ВЕЛИКЕ КНЯЗІВСТВО РУСЬКЕ (1658–1659)
державне утворення, що охоплювало землі Київського воєводства, Брацлавського воєводства та Чернігівського воєводства, проголошене Гадяцьким договором |
| 8. |  | ВЕНЕЦІЙСЬКА РЕСПУБЛІКА ( 697–1797) - Італія
республіка в Європі із столицею в м. Венеція; розташовувалася в північно-східній частині території сучасної Італії, мала колонії на території держав в Адріатиці, басейнах Егейського, Мармурового і Чорного морів |
| 9. |  | ВІЗАНТІЯ ( 330–1453)
середньовічна держава, східна частина Римської імперії; наприкінці X–XI ст. справила величезний вплив на становлення культури Київської Русі |
| 10. |  | ВІЙСЬКО ЗАПОРОЗЬКЕ (16–17 ст.)
станово-корпоративне об’єднання, військова структура, політичний і соціальний інститут українського козацтва 2-ї пол. XVI – 1-ї пол. XVII ст. |
| 11. |  | ВОЛОСЬКЕ КНЯЗІВСТВО (1330–1859) - Румунія
- Молдова
князівство на північ від Дунаю і на південь від Карпат; наприкінці 16 ст. на короткий час об'єднало під своєю владою Молдову й Трансільванію; відігравало істотну роль в українсько-румунських культурних взаєминах |
| 12. |  | ГАЛИЦЬКА СОЦІАЛІСТИЧНА РАДЯНСЬКА РЕСПУБЛІКА (1920)
територіальне утворення, проголошене 15 липня 1920 р. Галицьким революційним комітетом (Галревком) на частині західноукраїнських земель |
| 13. |  | ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКА ДЕРЖАВА (1199–1349)
східноєвропейська середньовічна руська держава |
| 14. |  | ГЕНУЕЗЬКІ КОЛОНІЇ У ПІВНІЧНОМУ ПРИЧОРНОМОР'Ї (1266–1475)
- Італія
укріплені торгові центри генуезьких купців у XIII-XV ст. |
| 15. |  | ГЕТЬМАНЩИНА (1648–1764)
українська козацька держава на території Наддніпрянщини, Сіверщини, Полісся та Східного Поділля (Брацлавщина) |
| 16. |  | ДОНЕЦЬКО-КРИВОРІЗЬКА РАДЯНСЬКА РЕСПУБЛІКА (1918)
радянська республіка проголошена 11 лютого 1918 р. котра формально існувала трохи більше місяця |
| 17. |  | ЗАДУНАЙСЬКА СІЧ (1775–1828)
військово-державна організація колишніх запорозьких козаків, яка виникла після зруйнування царськими військами Запорозької Січі й ліквідації Запорізького козацького війська у червні 1775 р. в нижній течії Дунаю |
| 18. |  | ЗАПОРОЗЬКА СІЧ (16–17 ст.)
укріплений осередок нереєстрового Війська Запорозького Низового розташований за порогами р. Дніпро |
| 19. |  | ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКА НАРОДНА РЕСПУБЛІКА (1918–1919)
українська держава зі столицею у м. Львів, створена на західноукраїнських землях після розпаду Австро-Угорської імперії |
| 20. |  | ЗВЕНИГОРОДСЬКЕ КНЯЗІВСТВО (11–12 ст.)
територіально-державне утворення, що виникло навколо м. Звенигорода Галицького; центральна частина майбутньої Галицької землі у верхів'ях річок Західний Буг і Стир довго залишалася "неокняженою", її державне освоєння почалося в 1080-х роках і спричинило утворення Звенигородського князівства; в ХІІ ст. воно було приєднане князем Володимирком до Галицького князівства |
| |