БАТЬКІВЩИНА-МАТИ (КИЇВ) (1981–)
монументальна скульптура в м. Київ, розташована на високому правому березі Дніпра на території Національного музею історії України у Другій світовій війні; найвища монументальна скульптура Європи

 ВЕЛЬБАРСЬКА КУЛЬТУРА ( 2 ст.–3 ст.) - Польща - Білорусь
археологічра залізної доби на території сходу нинішньої Польщі, заходу Білорусі та північного заходу України, яку ідентифікують з готами; названа за місцем розташування могильника у Мальборку-Вельбарку (нім. Willenberg) біля гирла р. Вісла; в ІІ ст. поширюється на область пшеворської культури і набуває деяких її рис; у 2-й третині ІІІ ст. вона разом місцевими культурами лісостепу Правобережної України і Молдови формує черняхівську культуру

 ВОЇНЬ (1055–13 ст.)
археологічна пам'ятка – давньоруське місто-фортеця; знаходилось у заплаві р. Сула, біля с. Воїнська Гребля Полтавської області – нині затопленого водами Кременчуцького водосховища; розташування на кордоні з кочівницьким Степом і поблизу Дніпра визначило його стратегічну роль як у системі Посульської оборонної лінії, так і на "шляху із варягів у греки"; в середині XII століття Воїнь став відносно великим містом, але був взятий та пограбований половцями в 1185 році і остаточно запустів в наслідок монголо-татарської навали в 1239 році

 ВОЛИНЦІВСЬКА КУЛЬТУРА ( 7 – 8 ст.)
археологічна культура ранніх слов'ян; поширена в Лісостепу, південних районах Полісся, дніпровському Лівобережжі, київському Подніпров'ї та в суміжних областях Росії; сформувалась внаслідок просування на Лівобережжя нащадків носіїв празької культури, що асимілювали населення пеньківської культури та колочинської культури; стала одним із компонентів формування роменської культури; носіями волинцівської культури були північо-східні ранньослов'янські угруповання (ймовірно, сіверяни)

 ДЮРБЕ ДЖАНІКЕ ХАНИМ (1437–)
пам'ятка архітектури національного значення на південно-східній околиці м. Бахчисарай в Криму; знаходиться у печерному місті Чуфут-Кале; становить собою історичну спадщину Золотої Орди, є мавзолеєм і дюрбе Джаніке – кримської принцеси та доньки хана Тохтамиша

 ДЮРБЕ ХАДЖІ ҐЕРАЯ (1501–)
дюрбе (надгробна споруда, мавзолей-усипальниця, монументальна гробниця у мусульманських країнах Близького та Середнього Сходу) першого кримського хана Хаджи-Ґерея, збудоване його сином Менглі-Ґереєм; місце поховання цих обох правителів Кримського ханства

 ЖИДАЧІВСЬКИЙ ЗАМОК (1164 – 18 ст.)
замок між штучним озером і болотистою долиною річки Стрий біля північної околиці м. Жидачів Львівської області; у княжу добу ХІ–ХІІІ ст. тут розташовувалось літописне місто Зудеч; Д. Галицький зруйнував одне з городищ Жидачева, зайняте опозиційними до нього боярами; на кінець XIV ст. замок належав польсько-угорським пануючим династіям. З XV ст. – резиденція королівських старост Жидачівського повіту; захоплений і зруйнований у 1648 р. козаками; остаточно занепав впродовж XVIII ст.

 ЗАМОК РІЧАРДА (1902–)
пам'ятка архітектури початку XX ст. у м. Київ, споруджена в стилі англійської готики; будинок розсташований на складному рельєфі колишньої літописної гори Уздихальниці нижче від Андріївської церкви; названий киянами на честь англійського короля Річарда I Левове Серце, героя роману В. Скотта "Айвенго"

 КИЗИЛТАШСЬКИЙ ЧОЛОВІЧИЙ МОНАСТИР (1852–)
чоловічий православний монастир, росташований в Кримських горах на висоті 400 метрів, вище села Краснокам'янка; історія монастиря починається з 1852 року, коли тут була відкрита Кизилташська кіновія

 КИЇВСЬКА КУЛЬТУРА ( 2 ст. – 5 ст.) - Білорусь - Росія
київська археологічна культура на території пн.-сх. України та сусідніх до неї областей Росії й Білорусі; поділяється на середньо- і верхньодніпровський, деснянський та східнолівобережний локальні варіанти; виникла на основі пізньозарубинецьких пам'яток і стала основою формування ранньосередньовічних слов'янських культур: колочинської та пеньківської; мала тісні зв'язки з черняхівською культурою

 КОЛОЧИНСЬКА КУЛЬТУРА ( 5–7 ст.) - Білорусь - Росія
археологічна культура, що існувала на території нинішніх Чернігівщини, Сумщини, південної Білорусі (Гомельська і Могилівська області) та південно-західної Росії (Брянська і Курська області); згідно з результатами досліджень виникла на основі київської культури і стала одним з компонентів формування волинцевської культури; її носіями, скоріш за все, були угруповання ранньоісторичних слов'ян (венеди), які жили на північному сході, а також, можливо, окремі балтські племена, які мешкали на півночі цього культурного ареалу

 ЛИПИЦЬКА КУЛЬТУРА ( 1 ст. – 2 ст.)
археологічна культура залізної доби на території Верхнього Подністров'я та Верхнього Попруття; назва походить від могильника поблизу с. Верхня Липиця Івано-Франківської області; науковий світ ідентифікує липицьку культуру з костобоками або гетами

 МОНАСТИР БРИГІДОК (ЛУЦЬК) (1624–)
монастир першого луцького жіночого католицького ордену; пам'ятка архітектури національного значення, розташована в історико-культурному заповіднику "Старий Луцьк"

 МУСК-ДЖАМІ (14 ст.–)
мечеть першої половини ХIV століття, збудована в часи правління Узбек-хана в м. Старий Крим у Криму; до наших днів не збереглася; руїни мечеті включено до реєстру пам'яток культурної спадщини України місцевого значення

 ПАЛАЦ ЖЕВУСЬКИХ-ЛЯНЦКОРОНСЬКИХ (18–19 ст.)
пам'ятка архітектури XVIII-ХІХ ст. Розташований при східній околиці селищі Розділ Стрийського району Львівської області

 ПОВЧАННЯ ВОЛОДИМИРА МОНОМАХА (12 ст.–)
визначна пам'ятка літератури Київської Русі авторства В. Мономаха; збереглося в єдиному спискові у складі "Повісті временних літ" за Лаврентіївським ізводом; складається із 3-х частин: із власне "Повчання", "Літопису" (або "Автобіографії") і докладного листа своєму суперникові в політичній боротьбі в Давньоруській державі князю Олегу Святославичу; дослідники вважають, що всі три твори були об'єднані самим князем, "Літопис" життя і лист до Олега Святославича приєднані до "Повчання" як ілюстрація й розвиток думок автора

 ПОЄНЕШТИ-ЛУКАШІВСЬКА КУЛЬТУРА ( 3 ст. до н. е. – 1 ст. до н. е.) - Молдова - Румунія
археологічна культура, що займала Карпато-Дністровський регіон у міжріччі Дністра, Пруту й Сірету (обидва – притоки Дунаю); зараз відомо близько 200 поселень, могильників і окремих знахідок, із них в укрпїнському Подністров'ї – до 40 пунктів

 ПОМОРСЬКА КУЛЬТУРА ( 7 ст. до н.е.–2 ст. до н.е.) - Польща - Білорусь
археологічна культура раннього залізного віку; названа за першими пам'ятками, знайденими в 17 ст. в Гданському Помор'ї – зоні свого формування; територія поширення – переважно в Польщі між Балтійським морем, Одером та підгір'ями Карпат, а також у західних регіонах України та Білорусі; у верхів'ях Дністра, по річках Горинь (прит. Прип'яті), Прип'ять (прит. Дніпра) та Ясельда (прит. Прип'яті) відкрито більше 40 пам'яток

 ПОСЕЛЕННЯ ШАНКІВ ЯР ( 6 тис. до н.е.–15 ст.)
пам'ятка археології в Демидівському районі Рівненської області; розташоване на північно-західній околиці села Хрінники, в урочищі Шанків Яр, яке утворене лівим берегом Хрінницького водосховища; найбільш ранні знахідки в урочищі Шанків Яр датуються ІV тисячоліттям до н. е. (мідний вік), а заключні етапи заселення цієї території датуються середньовіччям і охоплюють період від VІІ—VІІІ ст. до ХV ст.

 ПРЕОБРАЖЕНСЬКА ЦЕРКВА (ВОРОЖБА) (17 ст.–)
храм в центрі м. Ворожба, розсташований недалеко від дороги Суми-Лебедин; першу церкву поставили ще перші переселенці в другій половині XVII століття; в кінці ХІХ століття проект кам'яної церкви розробив харківський архітектор В. Немкін; ансамбль виконано в стилі бароко; церква є реплікою слобожанської пам’ятки доби бароко – Покровської церкви в Охтирці (1753–1768)