| ДЕРЖАВНІ УТВОРЕННЯ НА ЗЕМЛЯХ УКРАЇНИ
|
|
1. | | КІММЕРІК ( 6 ст. до н. е. – 3 ст. н.е.)
античне місто на Керченському півострові, розташоване на березі Чорного моря, за 50 км на південь від Пантікапею; південно-західний форпост і гавань Боспорського царства |
2. | | ПАНТІКАПЕЙ ( 6 ст. до н. е. – 4 ст.)
давньогрецьке місто на території сучасного м. Керч; розташовувалося на г. Мітрідат та навколишній території |
3. | | КЕРКІНІТИДА ( 6 ст. до н.е.– 2 ст. н. е.)
античне місто на північно-західному узбережжі Кримського півострова, в межах сучасного м. Євпаторія |
4. | | НІМФЕЙ ( 6 ст. до н.е.– 3 ст. до н. е.)
давньогрецьке місто яке розташовувалося північніше сучасного м.Керч та на 17 км. на південь від Пантікапея |
5. | | КІТЕЙ ( 6 ст. до н.е.–4 ст. до н.е.)
античне місто у складі Боспорського царства; розташовувалося на березі Чорного моря, на південний захід від Пантікапея |
6. | | ХЕРСОНЕС ТАВРІЙСЬКИЙ ( 5 ст. до н. е.–14 ст.)
старогрецьке місто-держава в південно-західній частині Криму; 23 червня 2013 р. включений до світової спадщини ЮНЕСКО |
7. | | КІМЕРІЯ ( 9 ст. до н.е.–7 ст. до н.е.)
одна із історичних земель Північного Причорномор'я, ядром була степова частина України від пониззя Дунаю до Приазов’я, включаючи Крим |
8. | | СКІФІЯ ( 6 ст. до н.е.–3 ст. до н.е.)
- Ассирія
назва декількох етнополітичних об'єднань, очолюваних безпосередньо кочовиками скіфами-сколотами в різні часи на різних територіях від Нижнього Подунав'я до Закавказзя |
9. | | АНТИЧНІ ДЕРЖАВИ ПІВНІЧНОГО ПРИЧОРНОМОР'Я ( 7 ст. до н. е. –14 ст.)
- Греція
міста-держави, засновані греками в період VII–V ст. до н. е. на узбережжі Чорного моря в межах сучасної території України |
10. | | САРМАТІЯ ( 5 ст. до н.е.–4 ст.)
історичний регіон у східній Європі, в Північному Причорноморії, від Сарматських гір (Польща), Вісли , до Сарматського моря (Балтійське), і до Гіперборейських гір (Урал) |
11. | | ІЛУРАТ ( 1 ст.–3 ст.)
античне місто-фортеця в кримській частині Боспорського царства, що було розташоване за 17 км на захід від міста Пантікапей |
12. | | ФЕОДОРО, КНЯЗІВСТВО ( 14 ст.– 1475)
князівство, середньовічна д-ва в Криму; займало територію південно-західного гірського Криму, маючи столицею місто на плато Мангуп |
13. | | РИМСЬКА ІМПЕРІЯ ( 27 р. до н. е.–476) - Італія
одна із провідних державв Стародавнього світу, що отримала свою назву за головним містом; починаючи з першого століття н. е. під вплив Римської імперії потрапляють давньогрецькі міста Північного Причорномор'я та Боспорське царство; римські гарнізони були розміщені у причорноморських містах, зокрема у Тірі, Ольвії та Херсонесі; північний кордон Римської імперії у Причорномор'ї проходить по Дунаю |
14. | | ВІЗАНТІЯ ( 330–1453)
середньовічна держава, східна частина Римської імперії; наприкінці X–XI ст. справила величезний вплив на становлення культури Київської Русі |
15. | | БОСПОРСЬКА ДЕРЖАВА ( 480 до н.е. – 527)
одна з античних держав Північного Причорномор’я, яка знаходилася на берегах Боспору Кіммерійського |
16. | | ХОЗАРСЬКИЙ КАГАНАТ ( 650–969)
ранньодержавне об’єднання кочовиків півдня східної Європи |
17. | | ВЕНЕЦІЙСЬКА РЕСПУБЛІКА ( 697–1797) - Італія
республіка в Європі із столицею в м. Венеція; розташовувалася в північно-східній частині території сучасної Італії, мала колонії на території держав в Адріатиці, басейнах Егейського, Мармурового і Чорного морів |
18. | | КИЇВСЬКА РУСЬ ( 9 ст.–13 ст.)
середньовічна держава на території Східної Європи з центром у м. Київ |
19. | | БЕЛЗЬКА КНЯЗІВСТВО (10 ст.–15 ст.)
західне руське князівство династії Рюриковичів на території сучасної Волині з центром у м. Белз; було важливим територіальним компонентом формування Волинської землі; у 2-й пол. XII–XIII ст. – удільне князівство; після 1462 року увійшло до складу Корони Польської як Белзьке воєводство |
20. | | БУЖСЬКЕ КНЯЗІВСТВО (1100–1168)
західноруське удільне князівство династії Рюриковичів утворене на початку ХІ ст. навколо м. Бужськ у верхів'ях Західного Бугу; стратегічне розташування зумовлювало суперництво за нього київських, волинських і галицьких Рюриковичів; після смерті останнього бужського князя Ярополка Ізяславича територія утворення увійшла до складу Белзького князівства |
21. | | МАРКГРАФСТВО БРАНДЕНБУРГ (1157–1806) - Німеччина
одне з найзначніших князівств в Священній Римській імперії, що існувало з 1157 р. аж до ліквідації імперії в 1806 р.; відіграло ключову роль в історії Німеччини та Центральної Європи |
22. | | ТЕВТОНТСЬКИЙ ОРДЕН (1190–)
католицька рицарсько-чернеча організація та заснована нею в південно-східній Прибалтиці середньовічна держава; як організація проіснував до 1809 р., відновлений 1834 р. як суто доброчинна спілка, що існує дотепер |
23. | | ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКА ДЕРЖАВА (1199–1349)
східноєвропейська середньовічна руська держава |
24. | | ЗВЕНИГОРОДСЬКЕ КНЯЗІВСТВО (11–12 ст.)
територіально-державне утворення, що виникло навколо м. Звенигорода Галицького; центральна частина майбутньої Галицької землі у верхів'ях річок Західний Буг і Стир довго залишалася "неокняженою", її державне освоєння почалося в 1080-х роках і спричинило утворення Звенигородського князівства; в ХІІ ст. воно було приєднане князем Володимирком до Галицького князівства |
25. | | ВЕЛИКЕ КНЯЗІВСТВО ЛИТОВСЬКЕ (1236–1795 )
- Литва
- Польща
- Білорусь
- Росія
монархічна держава у Східній Європі періоду середньовіччя і нового часу; існувала в 1236–1795 рр. на теренах сучасної Литви, Білорусі, східної Польщі, західної Росії, більшої частини України, частини Естонії та Латвії, до 1569 р. контролювала землі північної й центральної України |
|