КУРУЦИ (1671–1711) - Угорщина
учасники антигабсбурзьких повстань в королівстві Угорщина; здебільшого куруцами були етнічні угорці але серед них також були присутні словаки та русини; в 1711 році капітулювала остання фортеця, яка перебувала під контролем куруців – Мукачівський замок

 РЕФОРМАЦІЯ (16–17 ст.)
церковно-релігійна і політично-соціальна течія почалася яка тривала кілька століть у Західній Європі пробудивши національну свідомість і розвиток культури окремих народів та створивши низку протестантських церков; в Україні окремі ідеї Реформації вплинули на православні братства, полемічну літературу, на розвиток політичної та богословської думки, активізували міжконфесійну боротьбу; пришвидшили Берестейську церковну унію та контрреформаційні процеси

 МАСОНСТВО (17 ст.–)
релігійно-етичний рух у багатьох країнах світу, що ставить за мету моральне самовдосконалення та об'єднання людства в релігійному братерському союзі

 БАРСЬКА КОНФЕДЕРАЦІЯ (1768–1772)
військово-політичний союз частини польсої шляхти і магнатів, опозиційно налаштованих до офіційного курсу короля Станіслава-Августа Понятовського на дотримання умов Варшавського договору 1768 р. та невдоволених втручанням Російської імперії у внутрішні справи Речі Посполитої

 ПАНСЛАВІЗМ (17??–)
культурна й політична течія, поширена в державах, населених слов'янськими народами, в основі якої лежать ідеї про потребу їх політичного об'єднання на основі етнічної, культурної та мовної спільності

 ХЛОПОМАНСТВО (1850-ті–1860-ті)
народницько-культурницька течія інтелігенції в Правобережній Україні; виникла в середовищі освіченої молоді, зокрема студентів Університету Святого Володимира, які належали до польських або давно сполонізованих українських шляхетських родин – внаслідок народницького світогляду почали відмовлятися від соціальної й культурної солідарності зі своїм станом і намагалися зблизитися з українським селянством; учасники руху переходили в православ’я, починали говорити й писати по-українськи, брати участь у селянських святах, вдягалися в народний одяг, вживали селянську їжу, вели селянський спосіб життя; хлопоманство знайшло також відгук серед молоді Лівобережної України, зокрема в Полтаві, Чернігові, перекинулося до Харкова, Одеси й інших міст; після польського повстання 1863–64 та виходу Валуєвського циркуляру припинили свою діяльність, взявши участь у створенні Київської громади

 ЗЕМЛЯ І ВОЛЯ (1876–1879)
таємна організація народників; ставили за мету щляхом масового селянського повстання повалити самодержавство, спрямувати державу на шлях некапіталістичного соціально-економічного розвитку, передати землю селянству

 НАЦІОНАЛІЗМ (188?–)
політичний рух, що проголошує своїми цілями боротьбу за політичну незалежність, збереження й розвиток української етнічної та культурної ідентичності

 БРАТСТВО ТАРАСІВЦІВ (1891–1902)
таємна політична організація створена студентами Харківського університету; її учасники дали клятву на могилі Т.Г. Шевченка, де присяглися всіма засобами поширювати серед українців його ідеї; достеменно невідомо, скільки проіснувала організація - називаються дати включно до 1902 р.

 КОНСЕРВАТИЗМ (18??–)
основними настановами українського консерватизму є прагнення зберегти національне середовище українців – мову, культуру, традиції, релігію тощо; переконання у необхідності відродження незалежної української держави

 ГАЙДАМАЦЬКИЙ РУХ (18–19 ст.)
національно-визвольний і суспільно-політичний рух проти народного гніту на правобережній Україні наприкінці XVIII-го на початку XIX-го ст.

 УКРАЇНСЬКЕ НАЦІОНАЛЬНЕ ВІДРОДЖЕННЯ (18–19 ст.)
соціальний та політичний рух на території Російської та Австро-Угорської імперій, що виступав за національно-культурне відродження й становлення української нації

 НАРОДНИКИ (19 ст.)
діячі опозиційного суспільного руху патріотичної інтелігенції, студентства та учнівської молоді, окремі представники селянства й робітництва, які об'єднувалися загальнодемократичною спрямованістю свого світогляду, тією чи іншою мірою поділяли етичні, соціальні та політичні ідеали селянського демократизму й соціалізму, пов'язуючи з ними історичну перспективу оновлення життя широких народних мас

 МАРКСИЗМ (19 ст.–)
узагальнена назва сукупності теоретичних поглядів німецьких мислителів Карла Маркса та Фрідріха Енґельса на історію, політику та суспільство загалом, які їхні послідовники намагаються інтерпретувати, розвивати та втілювати на практиці

 БІЛИЙ РУХ (1917–1920)
антибільшовицький рух 1917–20 рр.

 УКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛ-КОМУНІЗМ (1917–1920)
національно орієнтований напрям у комуністичному русі, що виник 1917–20 рр. серед частини недержавних народів колишньої Російської імперії; його прибічники вважали, що комунізм потрібно не уніфікувати за російським зразком, а пристосовувати до специфічних національних умов

 ОТАМАНІЯ (1918–1923)
термін, що вперше був запропонований з метою опису історії Української Республіки 1918–1923 років В.К. Винниченком; маючи перед собою багатьох противників, Директорія УНР не спромоглася створити вертикаль влади і тому не контролювала становища навіть у регіонах, які знаходилися під її юрисдикцією; виникає велика кількість партизанських загонів на чолі зі своїми отаманами (командирами), що виступали фактичною військовою і політичною владою в умовах відсутності чи недостатньої міці централізованого апарату державної влади

 НАЦИЗМ (1919–1945) - Німеччина
політ. тоталітарний рух, який оформився у Німеччині та Австрії після І світ. війни й реалізувався в діяльності Націонал-соціаліст. робітн. партії Німеччини (НСДАП, 1919–1945), очоленої А.Гітлером; ґрунтувався на ідеях герм. експансіонізму та реваншизму, вождизму (фюрерства), екстремістського націоналізму, ксенофобії, антисемітизму та вищості "арійської раси"; окрім воєнної агресії, до злочинів націоналізму зараховують порушення норм міжнар. права щодо військовополонених, акти геноциду євреїв (Голокост), циган, знищення мирного населення окупованих країн

 ПРОМЕТЕЇЗМ (1921–) - Польща
очолюваний міжвоєнною Польщею рух діаспорних політичних організацій народів колишньої Російської імперії задля спільної боротьби проти СРСР за створення своїх національних держав; значною мірою виник завдяки діяльності Уряду УНР у вигнанні

 ГЕТЬМАНСЬКИЙ РУХ (192?–)
прихильники політичні організації гетьмана Павла Скоропадського (Союз гетьманців-державників) та В'ячеслава Липинського (Братство українських класократів-монархістів, гетьманців)

 УКРАЇНСЬКА КАТОЛИЦЬКА НАРОДНА ПАРТІЯ (1930–1939)
політична партія, заснована у м. Львів; стояла на засадах католицького клерикалізму, вимагала автономії для українських земель в межах Польської держави; видавала газету "Нова Зоря"; на виборах до вищих законодавчих органів Польщі у 1935 і 1938 рр. партія за домовленістю з проводом Українського національно-демократичного об'єднання висувала по одному кандидатові на посла сейму та сенатора

 ДИСИДЕНТСТВО (1950-1980-ті)
учасники опозиційних рухів 1950–1980-х рр. у СРСР

 ШІСТДЕСЯТНИЦТВО (1953-1970-ті)
назва покоління радянської та української національної інтелігенції, що ввійшла у культуру та політику в СРСР в другій половині 1950-х - у період "хрущовської відлиги" і найповніше себе творчо виявила на початку та в середині 1960-х рр.

 УКРАЇНСЬКИЙ ВІСНИК, ЖУРНАЛ (1970–1972; 1987–1989)
періодичний позацензурний суспільно-політичний часопис, заснований у Львові; ставив за мету вміщувати на сторінках журналу інформацію про порушення свободи слова та прав, гарантованих Конституцією СРСР, про політичних репресії в Україні, становище українських політв’язнів, акції протесту проти існуючого режиму; часопис друкував літературні твори, полемічні нариси, авторами яких були І. Дзюба, В. Мороз, І. Калинець, Є. Сверстюк, І. Світличний, В. Симоненко, І. Сокульський, В. Стус, С. Караванський

 НАРОДНИЙ РУХ УКРАЇНИ (1993–)
сучасна політична партія в Україні, яка веде свою історію від заснованої 1989 громадсько-політичної організації "Народний рух України за перебудову"