АФОН ( 5 ст. –) - Греція
монастирський комплекс у північно-східній Греції, на півострові Халкідікі; один із найбільших релігійно-духовних центрів православного чернецтва, автономна територія у складі Константинопольського патріархату

 ІНКЕРМАНСЬКИЙ СВЯТО-КЛИМЕНТІЇВСЬКИЙ ЧОЛОВІЧИЙ МОНАСТИР ( 7 ст.–)
один з найдавніших печерних монастирів Криму; заснований у VII-ІХ ст. на честь Святого Климентія - папи римського, котрий, за переказами, був висланий імператором Траяном у каменярні Херсонеса; монастир складався із трьох печерних храмів, та існував до 1485 р.; знову відновлений в 1850 р.

 УСПЕНСЬКИЙ АНАСТАСІЇВСЬКИЙ ЧОЛОВІЧИЙ МОНАСТИР (БАХЧИСАРАЙ) ( 8 ст.–)
діючий монастир поблизу м. Бахчисарая, біля печерного міста Чуфут-Кале; розташований на вертикальній кам'яній стіні біля грецького поселення Маріамполь - після переселення християн з Кримського ханства у Північне Приазов'я місцевим населенням було заснувано м. Маріуполь; Відновлений у 1850 р., закритий у радянський період; повтороно відкритий в 1993 р., включений до Державного реєстру нерухомих пам'яток України

 ЦЕРКВА ІВАНА ПРЕДТЕЧІ (КЕРЧ) ( 8 ст.–)
храм в місті Керч; найстаріша з діючих церков Криму, пам'ятка культурної спадщини України національного значення; центрича, хрестово-купольна за планим, увінчана однією банею; в східній частині храму знаходяться три апсиди, середня вища за бічні; фасад з півдня прикрашено перспективними порталами з вузькими вікнами; стіни викладені з тесаних брил каменю, що межують з поясами плінфи

 ГЕОРГІЇВСЬКИЙ БАЛАКЛАВСЬКИЙ ЧОЛОВІЧНИЙ МОНАСТИР ( 891–)
монастир у Балаклавському районі Севастополя в АР Крим; розсташований на узбережжі Чорного моря поруч з мисом Фіолент біля початку Зовнішньої гряди Кримських гір; пам`ятка культурної спадщини національного значення, занесена до Державного реєстру нерухомих пам’яток України

 МЕЖИГІРСЬКИЙ СПАСО-ПРЕОБРАЖЕНСЬКИЙ МОНАСТИР ( 988–1935)
православний монастир, який з перервами існував від часів Київської русі до 1935 р.

 ДЕСЯТИННА ЦЕРКВА ( 989–1928)
перший відомий науці кам'яний храм Київської Русі, зведений у м. Київ наприкінці 10 ст.

 СПАСО-ПРЕОБРАЖЕНСЬКИЙ СОБОР (ЧЕРНІГІВ) (1033–)
один із найдавніших храмів Київської Русі; розташований в історичному середовищі м. Чернігова, у центрі колишнього дитинця; усипальниця князя Мстислава Володимировича (Хороброго)

 ГЕОРГІЇВСЬКА ЦЕРКВА (КИЇВ) (1037–1240; 1744–1934)
храм у м. Київ; споруджено в 1037 році Ярославом Мудрим, зруйнована під час монгольської навали; в 1674 році на давніх фундаментах побудована дерев'яна Георгіївська церква; кам'яний храм у стилі бароко на фундаментах стародавнього храму, впритул до мурів Софійського монастиря, споруджено у 1744–1752 роках, втім у подальшому церква неодноразово перебудовувалася; в 1934 році знищена в рамках радянської антирелігійної кампанії

 КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКА ЛАВРА (1051– )
одна з найбільших православних святинь України, визначна пам'ятка історії та архітектури, нині діючий монастир

 ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ТРОЇЦЬКО-ІЛЛІНСЬКИЙ МОНАСТИР (1069–)
комплекс пам’яток архітектури й містобудування в м. Чернігів в урочищі Болдині гори; згідно з "Повістю временних літ" і Патериком Києво-Печерським обитель заснована Антонієм Печерським за сприяння чернігівського князя Святослава Ярославича; із 1679 р. по 1820 р. в обителі працювала Чернігівська друкарня, перенесена з Новгорода-Сіверського

 УСПЕНСЬКИЙ СОБОР (КИЇВ) (1073–)
головний храм Києво-Печерської лаври, визначна пам’ятка архітектурири та історії 11-20 ст.

 ХУСТСЬКИЙ ЗАМОК (1090–)
фортифікаційна споруда, що існувала у місті Хуст Закарпатської області

 ЦЕРКВА СВЯТОГО МИХАЇЛА (ОСТЕР) (1098–)
пам'ятка давньоруського зодчества XI ст., розташована при в'їзді до м. Остер; храм був побудований як церква княжого замку "Містечка на Вострі" за указом Володимира Мономаха; "Юр'євою" названа на честь свого благоукрасителя Юрія Довгорукого, саме він прикрасив свою придворну церкву фресками подібними до фресок Софії Київської

 ІКОНОПИСНА ТА МАЛЯРСЬКА МАЙСТЕРНЯ КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКОЇ ЛАВРИ (11 ст.)
згідно з літописами і Києво-Печерським Патериком майстерня була заснована наприкінці 11 ст. й невдовзі стала визначним центром іконопису Київської Русі

 НОВГОРОД-СІВЕРСЬКИЙ СПАСО-ПРЕОБРАЖЕНСЬКИЙ ЧОЛОВІЧИЙ МОНАСТИР (11 ст. –)
монастир у Новгороді-Сіверському Чернігівської області; один із найбільш давніх монастирів-фортець домонгольського періоду, що збереглися на території України; первинно був забудований дерев’яними спорудами, але за свою історію існування змінив свій первинний вигляд; першими кам’яними спорудами монастиря були Спасо-Преображенський собор і церква Петра та Павла, побудовані в XII столітті; розташований на високому березі річки Десна; входить до складу Новгород-Сіверського історико-культурного музею-заповідника "Слово о полку Ігоревім"

 АРХАНГЕЛО-МИХАЙЛІВСЬКИЙ ЗВІРИНЕЦЬКИЙ МОНАСТИР (11 ст.–)
гуртожитній чоловічий монастир УПЦ МП у м. Київ, на Звіринці; печери монастиря є пам'яткою археології національного значення

 ВИДУБИЦЬКИЙ МОНАСТИР (11 ст.–)
стародавній монастир у м. Київ, пам'ятка архітектури національного значення

 СВЯТО-УСПЕНСЬКА ЦЕРКВА (ДОРОГОБУЖ) (11 ст.–)
церква у с. Дорогобуж Горбаківської сільради Гощанського району Рівненської області; вважається найдавнішою збереженою спорудою Рівненщини; включена до Реєстру пам'яток України національного значення

 СВЯТОГІРСЬКА ЛАВРА (11 ст.–)
православний монастир у м. Святогірськ, видатний архітектурний ансамбль

 СОФІЙСЬКИЙ СОБОР (КИЇВ) (11 ст.–)
одна з двох (інша - Спаський Собор у м. Чернігів) найдавніших і найкраще збережених пам'яток архітектури Київської Русі; історичний центр Київської митрополії; один з найбільших храмів, споруджених у Європі в 11 ст.

 УСПЕНСЬКИЙ СОБОР (ЧЕРНІГІВ) (11 ст.–)
православний собор міста Чернігів; пам'ятка мурованої монументальної архітектури XII століття; головний храм Єлецького монастиря; у первісному вигляді собор становив собою тринефний, триапсидний, шестистовпний одноверхий храм, який мав одноповерхові галереї з північного та південного боків і тамбур біля західного порталу; основний об’єм храму зберігся до нашого часу, хоча з деякими втратами та перебудовами

 ЦЕРКВА СПАСА НА БЕРЕСТОВІ (11 ст.–1482; 1640–)
пам’ятка архітектури національного значення; складова пам’ятки всесвітньої спадщини ЮНЕСКО – комплексу Києво-Печерської лаври; один з нечисленних мурованих храмів періоду Київської Русі, які збереглися на території Києва; збудована як храм монастиря святого Спаса, відомого з 1072, коли у Повісті врем'яних літ згадується його ігумен Герман; вірогідно, монастир припинив своє існування внаслідок монголо-татарської навали 1240 р.; первісна церква була великою (31х25 м) будівлею, що складался з основного об’єму та нартексу, ширшого за основний об’єм; в північному приміщенні нартексу містилася каплиця з аркосолієм для розміщення саркофага, в південному – сходова башта для підйому на хори; всередині храм був розписаний фресками, з яких збереглась композиція "Чудесний лов риби" на західній стіні нартексу; у 1482 році церква зруйнована кримським ханом Менґлі І Ґіраєм і до ХVII ст. стояла у руїнах; реставрована за ініціативи П.С. Могили

 ТРОЇЦЬКА НАДБРАМНА ЦЕРКВА (1106–)
церква над брамою Києво-Печерської лаври у Києві; єдина серед наземних споруд Лаври, яка збереглася неушкодженою з часів Київської Русі; одна з визначних пам'яток архітектури; чотири масивні стовпи розділяють інтер'єр церкви на три нефи, кожен з яких має апсиди сферичної форми зі східного боку; архітектура церкви типова для будівництва церков XI – XII сторіччя, яке було поширене за часів Київської Русі; у 1730-1740-х роках східний та західний фасади оздоблені в стилі українського бароко, якому притаманні пишна декорованість, динамічність і святковість; ліворуч і праворуч Святих врат у 1901–1902 роках І.С. Їжакевичем написані композиції "Собор преподобних Ближніх печер" та "Собор преподобних Дальніх печер"

 МИХАЙЛІВСЬКИЙ ЗОЛОТОВЕРХИЙ МОНАСТИР (КИЇВ) (1108–1113 )
одна з найвідоміших і найстаріших православних обителей, визначна пам'ятка історії та культури України