БАНАТ - Угорщина - Румунія - Сербія
історико-географічна область у складі Румунії, Сербії та Угорщини; перші українські поселенці (лемки, бойки і гуцули) прибули сюди у 18 ст. із Закарпаття після звільнення Банату від Османської імперії і приєднання у 1718 р. до складу Австо-Угорщини

 БАЧКА - Сербія - Угорщина - Словаччина
історико-географічна область у складі Угорщини та Сербії; у XVIII ст. активно заселялася українцями - наразі тут проживає близько 15 тисяч українського населення (називають себе русинами), у Воєводині (Сербія) русинська мова має офіційний статус

 БЕРЕСТЕЙЩИНА - Білорусь
історичний регіон у середній течії Західного Бугу в Білорусі, з центром у м. Берестя; з 10 ст. – у складі Київської Русі, з 2-ї пол. 12 ст. – у складі Волинського князівства, з 1199 – Галицько-Волинського князівства; за Брестськими мирними договором була визнана за Україною; за режиму гетьмана П. Скоропадського входила до складу Поліського староства Української Держави

 БЕССАРАБІЯ - Молдова
історичний регіон між ріками Дністер, Прут (прит. Дунаю) і гирлом Дунаю; нині на його теренах – значна частина Одеської області, Чернівецької області та осносновна частина території Молдови

 БОЙКІВЩИНА
історико-етнографічний регіон на північних і південних схилах Карпат

 БОЛОХІВСЬКА ЗЕМЛЯ
давньоруська історико-географічна область XII–XIII століть; межувала з Галицьким, Волинським і Київським князівствами; Болохівщина розташовувалася у верхів'ях річок Південного Бугу (горішнє Побожжя), Случі, Тетерева, фактично лежала на межі південно-східної частини Волині з північною частиною Поділля; в період існування УНР – адміністративна одиниця з центром у Житомирі

 БРАЦЛАВЩИНА
історична область в Україні у 14–18 ст.; займала східну частину Поділля (територію теперішньої Вінницької і частину Черкаської, Кіровоградської та Одеської областей)

 БУДЖАК
історична область на півдні України між гирлами Дунаю, Дністра та Чорним морем

 БУКОВИНА - Румунія
історичний регіон розташований між середньою течією Дністра та головним Карпатським хребтом у долинах верхньої течії Пруту та Сірету, нині ця територія входить до складу України (частина Чернівецької області) та Румунії (частина повіту Сучава)

 ВОЛИНЬ
давньоруська історична область, історично-географічний край у басейні південних приток Прип'яті і верхів'ях Західного Бугу (його правих приток), у північно-західній частині сучасної України

 ВОРОНЕЖЧИНА - Росія
історичний географічний край у північно-східній частині Слобожанщини в межах Російської Федерації; на півдні межує з Луганською областю України; переважно в південних районах компактно заселена українцями, котрі протягом XVII–XVIII століть кількома міграційними хвилями заселяли та освоювали ці терени Дикого Поля; під назвою Подоння входила до складу Української Народної Республіки як адміністративно-територіальна одиниця (земля) з центром у м. Острогозьк

 ГАЛИЧИНА - Польща
історичний регіон, що включає територію Львівської, Івано-Франківської, більшість Тернопільської, південну частину Рівненської областей України (Східна Галичина) та південну і східну частини Підкарпатського воєводства Польщі (Західна Галичина)

 ГУЦУЛЬЩИНА
український етнокультурний регіон, розташований у Західній Україні

 ДИСТРИКТ ГАЛИЧИНА (1941–1944)
адміністративна одиниця в період нацистської окупації під час Другої світової війни, що не відносилася до Райхскомісаріату Україна

 ДОБРУДЖА - Румунія - Болгарія
історична місцевість в Європі, розташована між нижньою течією Дунаю й узбережжям Чорного моря

 ДОНЕЧЧИНА
промисловий регіон, що охоплює Донецьку область без Приазов’я, південь Луганської області, а також прилеглі частини суміжних зі сходу і заходу областей – схід Дніпропетровської (Україна) та захід Ростовської області (Росія)

 ДОНЩИНА - Росія
історико-географічний регіон (адміністративно-територіальна одиниця – Область Війська Донського в Російській імперії)

 ЗАКАРПАТТЯ - Чехословаччина - Словаччина
історико-географічний регіон на південному заході України (сучасна Закарпатська область)

 ЗАКЕРЗОННЯ - Польща
науково-публіцистична назва західноукраїнських етнічних земель (Лемківщина, Підляшшя, Посяння, Холмщина), що 1945 р. не ввійшли до УРСР, бо знаходилися на захід від "лінії Керзона"

 ЗАХІДНА УКРАЇНА
термін, який вживається для означення ряду історичних українських земель, а саме Буковини, Волині, Галичини, Поділля, Закарпаття, а також Західного Полісся

 ЗЕЛЕНИЙ КЛИН - Росія
історична українська назва південної частини російського Далекого Сходу; походження назви пов’язане з яскраво-зеленим кольором місцевої рослинності й географічним розташуванням регіону у формі клину між Китаєм та Японським морем; охоплює територію сучасних Приморського та Хабаровських країв, Амурської області та Єврейської автономної області, які наприкінці 19 – на початку 20 ст. компактно заселили українські переселенці; за даними перепису 1926 року в Зеленому Клині мешкало 303 тисячі українців, або 24,5 % усього далекосхідного населення; у період існування СРСР українське населення регіону зазнало масових депортацій та асиміляції

 КИЇВЩИНА
історично-етнографічна частина України з центром у м. Київ, лівобережна частина котрої розташована у Придніпровській низовині, а правобережна частково у Поліській низовині та Придніпровській височині

 КРИМ
півострів, розташований на півдні України, у межах Автономної Республіки Крим (з 1954 у складі УРСР/СРСР), Севастополя та частково півдня Херсонської області (північ Арабатської стрілки)

 КУБАНЬ - Росія
історико-географічний регіон у північно-західній частині Кавказу, з кінця 18 ст. заселений чорноморськими козаками; з 1860 р. під назвою Кубанська область адміністративно-територіальна одиниця Російської імперії земля Кубанського козачого війська; сьогодні це територія Краснодарського, Ставропольського країв, Адигеї, Ростовської області і Карачаєво-Черкесії Російської Федерації

 КУРЩИНА - Росія
північно-західна частина історико-географічного регіону Слобідська Україна; південна Курщина належить до етнічних українських земель, колонізованих українцями; нині адміністративно входить до складу Курської, Воронезької і Бєлгородської областей РФ