До 100-річчя Національної академії наук України та Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського




Біографістика  





Краєзнавство  



Джерелознавство  

Історія  


Політологія  

Держава і право  

Пам’яткознавство  

Заклади культури та історичної пам’яті  

Культура. Мистецтвознавство  













Природознавство  







Дерей Б. Луцький градуал (1642)

адреса матеріалу: http://irbis-nbuv.gov.ua/ulib/item/0001839


Тип рерусу: Рукописи

Країна:Україна
Мова(и):Латинська

Назва(и):
ЛУЦЬКИЙ ГРАДУАЛ
Автор(и):Дерей Блажей ([бл.1587-1666])
Дата(и):1642


 С. 1-95    С. 96-196    С. 197-304   


Опис документа:

ІР НБУВ. Ф. 1, од. зб. 4784

Дерей, Блажей ([бл.1587-1666]).

Луцький градуал. 1642. [Краків].

Сергій Міщук. Рукописні та книжкові зібрання Волині у фондах Національної бібліотеки України імені В.І.Вернадського: історія, склад, наукове дослідження / Відп. ред. О.С. Онищенко. – Київ, 2007. – С. 110.


Луцький градуал - богослужбова книга, що була передбачена для хорового співу під час літургії. В минулому належала Луцькому кляштору домінікан, є цінною історичною пам’яткою діяльності духовних установ, розташованих на західноукраїнських землях. Це нотна книга (чотирилінійні ноти), велика за розміром (44х69 см), написана на пергамені досить грубої вичинки, на 156 арк., де зберіглася первісна пагінація переписувача - 304 с.; кодекс має глосси. На титульному аркуші градуалу міститься текст плетінкою. Згідно з цим записом, градуал був створений в Краківському конвенті Св. Трійці ченцем Блажеєм Дереєм із Сивера та передбачався для церковних богослужінь у Луцькому кляшторі домінікан. (Блажей Дерей - домініканський переписувач й мініатюрист, йому належить виконання рукописного тексту градуалу та його декоративне оформлення). Як випливає із тексту (арк. 154), переписувач закінчив свою працю 24 березня 1642 р. У оздобленні кодексу використані кольорові ініціали у вигляді мініатюр зооморфного та рослинного характеру на золотому тлі. Однак, хоча в цілому оздобленню цього фоліанту властивий досить електичний характер, у використанні декоративних елементів простежується кілька постійних мотивів, властивих для для мініатюристів Ренессансу (рослинні мотиви, сплетене коріння, дельфіни). Оправа: важкі дошки оправлені коричневою шкірою зі сліпим тисненням і мають металеві накладні елементи у вигляді накутників, середників, жуків, шпеньків. Очевидно, оправа для домінікан була виконана краківським інтролігатороми одночасно із самим кодексом. Оправа має дату - 1642 і ознаку приналежності чину домінікан або майбутнього призначення домініканам.


Теми:

  • Богослужбові твори
  • Музичне мистецтво

  •  

    Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського