Виділено самофертильні лінії люцерни з високим і низьким вмістом нектару, який оцінювали шляхом центрифугування квітки. Проведено дослідження генетичної природи ознаки "нектаропродуктивність рослини" люцерни за методикою Джінкса-Хеймана, шляхом штучного схрещування за діалельною схемою. Встановлено, що ця ознака має складну природу, в її контролі приймають участь гени з ефектами адитивності та домінування при нерівномірному їх розподілі. Виділено лінії, які мають найбільшу селекційну цінність за цією ознакою. Складено прогноз покращання ознаки.

• Носенко Юрій Михайлович (сільськогосподарські науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"