Одним із основних феноменів, пов'язаних з процесом старіння, є стрес-вік-синдром. Даний феномен сприяє ефективній адаптації організму в перебігу старіння в звичайних умовах життєдіяльності, але в разі додаткових стресових впливів призводить до розвитку вікової патології. В цьому аспекті особливу увагу привертають пов'язані з віком модифікації гіпоталамічних механізмів. Відзначено, що при старінні модифікується електрична активність ядер гіпоталамуса, зокрема, змінюються параметри імпульсної активності їх нейронів. У старих щурів ослаблюється вплив стимуляції гіпоталамуса на індукцію синтезу ряду ферментів (тирозинамінотрансферази, триптофанпіролази, глюкозо-6-фосфатази, фруктозо-1,6-дифосфатази) в печінці. Під впливом тривалого подразнення гіпоталамуса в гепатоцитах старих щурів зростає вміст фракції активного хроматину, збільшується транскрибуюча активність останнього, знижується співвідношення білок/ДНК. Довгочасне подразнення латеральної гіпоталамічної області спричиняє збільшення середньої та максимальної тривалості життя, що залишилося у експериментальних старих щурів.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"