Розглянуто проблему лінгвістичного вивчення агресивної поведінки. Дослідження виконано на матеріалі промов депутатів бундестагу ФРН, які було виголошено в період до і після виборів канцлера восени 1998 року. Проаналізовано агресивну мовленнєву поведінку в парламентському узусі ФРН. Наведено визначення вербальної агресії в цілому. Запропоновано прагмалінгвістичну класифікацію агресивних мовленнєвих актів як актів звинувачення, погрози, іронії, глузування, наклепу, приниження, образи, як ініціативних та реактивних, прямих і непрямих. Узагальнено попередні висновки щодо особливостей функціонування агресивних мовленнєвих актів у парламентському узусі, а саме про об'єкт агресивної мовленнєвої поведінки та фактори, що її викликають. Об'єктом агресивних висловлювань у парламенті є морально-етичні позиції, інтелектуальні властивості та ділові якості опонентів. Умовами, що викликають вербальну агресію у парламенті, є наявність сильної парламентської опозиції та гострої соціально-політичної проблеми. Висловлено тезу про доцільність розгляду мовних засобів актуалізації агресивної мовленнєвої поведінки в парламентському узусі ФРН.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"