Докембрійські щити характеризуються низкою ознак взаємодії земної кори та мантії. Припущено, що каналами мантійного тепломасопереносу були різноманітні глибинні розломи, узагальнено розглянуті як тектоно-метасоматичні зони. Зокрема, мантійне масоперенесення у формі розплавів або флюїдно-розплавних сумішей реалізувалося в переробці речовин земної кори та супроводжувалося процесами привнесення - винесення речовини. Породи кімберлітової та лампроїтової груп виявлено в окремих тектонічних зонах Кіровоградського блока та розглянуто як прямі ознаки привнесення мантійної речовини. Посередні ознаки впливу мантії виявлено під час вивчення золоторудних родовищ, розташованих у межах Кіровоградського глибинного розлому (тектоно-метасоматичної зони). Стисло охарактеризовано специфічний набір мінералів - алмазу, муасаніту, циркону, флогопіту, ільменіту та золота, - який практично ідентичний у вивчених породах Клинцівського рудного поля та Рівненського поля вибухових структур. Наявність золота у такій асоціації, а також геологічна позиція золоторудних родовищ дають змогу розглядати проблему впливу мантійних чинників у загальному контексті проблеми генезису мезотермальних родовищ нижнього докембрію.

• Сливко Євгенія Мартинівна (геологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"