У клініці невідкладної травматології та відновної хірургії за період від 1987 до 1999 рр. знаходилися на лікуванні 35 пацієнтів з різними проявами дисрегенерації у вигляді переломів плечової кістки, що уповільнено зростаються, та їх незрощень. Проведено аналіз чинників ризику розвитку дисгенерації, які було розподілено на ті, що мали переважний вплив до травми, під час травми та в процесі подальшого лікування. 22,9 % хворих мали супутню патологію до травми, у 54,3 % хворих мала місце травма високої інтенсивності, у 31,4 % випадків пошкодження мало відкритий характер. У 60,0 % випадків мали місце необгрунтовані оперативні втручання, неадекватна фіксація, часта зміна лікувальних методик, у 17,1 % хворих у процесі лікування відзначено нагноєння в зоні перелому. У 74,3 % випадків було встановлено присутність локального остеопорозу під час аналізу рентгенограм, а у 20,0 % хворих засобом однофотонної денситометрії визначено існування остеопенії 2 - 3 ступенів й остеопорозу.

• Романенко Костянтин Костянтинович (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"