Розглядається життя та різнобічна діяльність широко відомого в Європі на початку ХХ ст. піаніста - професора і педагога П.К.Луценка. Автор з сучасних естетичних і методологічних позицій намагається відновити реальну картину музичного життя тих років, прослідкувати шляхи формування харківської піаністичної школи в історичній єдності культур українського і російського народів та прогресивних тенденцій світового піанізму. Дається оцінка і розкривається значення творчості ряду інших маловідомих музикантів, серед яких А.Ф.Бенш, Р.В.Геніка, А.В.Шульц-Евлер та ін.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"