Наведено два аспекти злиття тріщин. Розглянуто модель утомного росту тріщини, що базується на результатах експериментального дослідження нержавіючої сталі AISI 316 за високих значень температури й амплітуди деформації та знакозмінному згині з витримкою в часі. Особливістю дослідження є витримка зразків під дією стислих і розтяжних напружень на різних поверхнях протягом 60 хв, що призвело до виникнення трансзернових коротких і міжзернових довгих тріщин. Останні є найнебезпечнішими, оскільки сприяють злиттю численних коротких тріщин, внаслідок чого виникає магістральна тріщина (стадія II), яка є причиною руйнування. Розвинуто модель, що описує злиття тріщин та дає можливість прогнозувати втомну довговічність середньовуглецевої сталі, котра широко застосовується для виготовлення елементів машинобудівних конструкцій у випадку багатовісного пропорційного навантаження зі змінною амплітудою. Показано, що моделі, за допомогою яких оцінено довговічність за умов великих циклічних деформацій, для забезпечення найбільшої адекватності з експериментом повинні враховувати характер злиття тріщин.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"