На матеріалі української еміграційної лірики XX ст. по-новому інтерпретовано реалізм як стиль, що є одним із головних у системі адекватної лірики і грунтується на міметизмі. Розглянуто проблеми зв'язку світовідчування автора з його установками на систему "точки зору" (point of view) і літературної персони, функції "персонажів об'єктів", "персонажів-зображень", "відсутніх персонажів", двійників у сфері художнього світу, зв'язність ситуацій, епізодів і персонажів у творі (просторова рама, колективний портрет роду, соціальні та родинні узи тощо), концепту художнього образу (ікон) і місце у його структурі означеного й означуваного, ідеї транзитивності реалістичної картини дійсності.

• Астаф'єв Олександр Григорович (філологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"