Проаналізовано гру як особливий вигляд життєдіяльності людини. Подано стислий опис стану дослідженості даної проблеми на сучасному етапі в різних сферах наукового знання - в психології, філософії, культурології, етнографії, соціології. Особливу увагу приділено місцю та ролі гри в освітньому процесі, обгрунтовано актуальність використання імітаційних, рольових ігор. У даному контексті гру розглянуто як інструментарій для трансляції та засвоєння попереднього досвіду, аналізу моделі реальності та адаптації до неї. Підкреслено, що імітаційні, рольові ігри виконують роль структурно-організованого соціального середовища, в якому індивід отримує власне поліфонічне зображення своїх індивідних властивостей у знаках, за фактичної неучасті викладача або вчителя. Повчальну гру представлено як особливий метод, інструмент, структуру для зберігання, передачі змісту. Останнє особливо важливе, оскільки тільки в процесі ігрового освоєння імпліцитно записаної в грі структури відносин відкриваються нові, а часто і несподівані смислові зв'язки, розпізнати які, зважаючи на варіанти сприйняття, є основним завданням учасників. Підкреслено, що освітню гру можна розглядати як один із засобів формування особистості учня, оскільки основний ефект впливу повчальної гри спостерігається на особистісному рівні.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"