Розглядаються проблеми полісемії у синхронному, діахронному та панхронному аспектах, вивчаються їх основні концепції та аналізуються сучасні дефініції. На основі експериментального вивчення мовного чуття мовців та статистичних критеріїв пропонуються певні (в т.ч. авторські методики) визначення основних категорій семантики (основного значення, ієрархії значень) та на цій основі спроба їх лексикографічного опису полісемії та омонімії. Представлено методики апроксимативно-статистичного вивчення полісемії, завдяки яким визначається якісна специфіка полісемії стосовно різних мовних феноменів (частин мови; частоти, довжини та віку слова; показників контексту; стильових характеристик; семантики тощо) для німецької мови. На основі сучасних лінгвістичних підходів та власних напрацювань автора полісемія описується як прояв полісемізаційних процесів, що має певне синтагматичне, парадигматичне та епідигматичне вираження. Пропонується нова апроксимативна методика кількісного визначення деполісемізаційних процесів. Окремий розділ присвячений розгляду полісемії як регулярного панхронного явища. Для цього класифікуються наявні концепції регулярних явищ (тенденція, закономірність,паралелізм тощо), створюється авторська методика диференціювання цих типів регулярності.

• Огуй Олександр Дмитрович (філологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"