Локальну гіпертермію проводили за допомогою апарата "Thermotron-RF-8" (Yamamoto Vinita Co., Ltd., Osaka, Japan). Протипухлинні хіміотерапевтичні препарати вводили одночасно з нагрівом. Усього лікували 61 хворого: 31 (основна група: рак молочної залози - 6, рак шлунка - 7, рак кишечнику - 18) та 30 (контрольна група: 7, 8 і 15 хворих відповідно). Повну або часткову регресію метастазів у печінці відзначено у хворих на рак молочної залози основної та контрольної груп - 33 (повна регресія) і 67 % (часткова регресія) та 14 (повна регресія) і 29 % (часткова регресія) відповідно; на рак шлунка - 28 (часткова регресія) та 0 % відповідно; на рак кишечнику - 11 (повна регресія) і 17 (часткова регресія) та 0 % відповідно. Загальна токсичність була помірною і залежала від дії протипухлинних препаратів та стану вегетативної нервової системи. Тривалість життя хворих на рак кишечнику в основній групі виявилась суттєво більшою (14,8 міс.), ніж у контрольній (6,7 міс.). У хворих на рак молочної залози та шлунка тривалість життя в основних групах не відрізнялась від такої, що спостерігалась у хворих контрольних груп. Таким чином, доведено доцільність термохіміотерапії для лікування хворих на рак кишечнику з метастазами у печінці.

• Осинський Сергій Петрович (1945–2015) (медичні науки)
• Олійніченко Геннадій Петрович (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"