На підставі документальних фактів викладено повоєнну історію України, максимально правдиво відтворено історичний процес, переосмислено події вітчизняної історії. Висвітлено широкомасштабний ідеологічний наступ сталінізму, що перешкоджав духовному збагаченню народу, розвитку суспільної думки та суспільних процесів. Проаналізовано "соціалістичні перетворення" на західноукраїнських землях: ліквідацію Греко-католицької церкви, масові репресії проти корінної нації, депортації тощо. Значну увагу приділено питанням вступу України до Організації Об'єднаних Націй, переходу Криму до складу УРСР, реформаційних заходів у сільському господарстві, державному управлінні, а також соціально-культурній сфері. Охарактеризовано реформаторський потенціал хрущовської "відлиги", що стала поштовхом розкріпачення творчого потенціалу українського народу, сприяла піднесенню гідності та самосвідомості українців, збереженню та примноженню духовних і моральних сил для подальшої боротьби. Зауважено, що поворот до неосталінізму, що бере початок у середині 1960-х рр., спричинив радикалізацію політичних настроїв частини шістдесятників і виникнення явища дисидентства. Розглянуто консервативний курс Л.Брежнєва, спрямований на "стабілізацію" радянського суспільства, а також діяльність П.Шелеста, В.Щербицького, К.Черненка, Ю.Андропова та М.Горбачова. Зроблено висновок: на рубежі 1980-х - 90-х рр. радянська тоталітарна система пережила всеохопну формаційну кризу й зазнала остаточного краху. З розпадом СРСР Україна знову повернулася на шлях самостійного демократичного розвитку.

• Баран Володимир Кіндратович (1956–) (історичні науки)
• Даниленко Василь Михайлович (1954–) (історичні науки)
• Даниленко Валентин Миколайович (1913–1982) (історичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"