Однією з малодосліджених сторінок становлення тоталітарного режиму в Україні є проблема діяльності класових політичних організацій сільської бідноти - комітетів незаможних селян (КНС). Адже саме вони, об'єднавши пролетарські і напівпролетарські верстви селянства, слугували соціальною опорою більшовиків при насадженні радянського режиму на селі. З їх діяльністю більшовики пов'язували забезпечення успіху у боротьбі з незалежними сільськими товаровиробниками, шляхом розшарування села за майновою ознакою та посилення протистояння між різними соціальними верствами. Недостатність всебічного та об'єктивного аналізу діяльності комнезамів зумовлена пануванням в радянській історичній науці догматичного класового підходу. На прикладі даного, достатньо спеціалізованого регіонального дослідження та аналізу значної кількості документів, висвітлюється антиселянський характер діяльності комнезамів, які під керівництвом державної партії виступили безпосередніми провідниками комуністичної ідеї, зокрема у проведенні соціалістичного землеустрою та їх діяльність по усуспільненню одноосібних селянських господарств.

• Мельничук Олег Анатолійович (історичні науки)
• Мельничук Отілія Андріївна (біологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"