Розкривається історія заснування і перших двох десятиліть функціонування Національної бібліотеки України, які є найбільш складним та малознаним періодом її історії. Цей час пов'язаний з розробкою актуальної за сучасних умов незалежності концепції Національної бібліотеки та її функцій, формування поняття національного бібліотечного фонду України, що розроблялися видатними ученими і діячами культури, фахівцями бібліотечної та книжкової справи. Національна бібліотека розглядалася як головна державна бібліотека УРСР. Тісна співпраця з Академією наук України дозволила зберегти Бібліотеку як національну не за назвою, а за змістом її фондів, функціями та роллю у суспільному і культурному житті України. Бібліотека нагромаджувала, зберігала, опрацьовувала величезну книжкову та рукописну спадщину України, розвивала ідеї національного книжного фонду та національної бібліографії. Це дозволило підтримувати ідейну традицію фундаторів Бібліотеки, пронести її упродовж десятиліть та відродити вже за сприятливих умов сучасного життя. Відсутність на сьогодні грунтовного та об'єктивного дослідження історії Бібліотеки як національної і головної державної бібліотеки України в 20-30-х рр. змусила авторів звернутися до тієї доби і встановити історичну справедливість, повертаючи нашій країні правдиву історію заснування та діяльності Бібліотеки; віддати належне вченим, культурним діячам і бібліотекарям, які створили, зберегли і примножили гордість держави - Національну бібліотеку України імені В.І.Вернадського.

• Дубровіна Любов Андріївна (1950–) (історичні науки)
• Онищенко Олена Сергіївна (біологічні науки)
• Онищенко Олександр Сергійович (юридичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"