У 43 хворих на гострий деструктивний панкреатит (ГП) виявлено збільшення рівня малонового диальдегіду (МДА) в сироватці крові в 1,54 - 1,83 рази у порівнянні до такого у практично здорових (P < 0,05). Більш низькими за контрольні були показники вмісту церулоплазміну (ЦП) - в 1,65 - 1,7 рази, коефіцієнт ЦП/ТФ - в 1,47 - 1,56 рази (P < 0,05). Рівень трансферину (ТФ), вмісту тіолових груп - загальних небілкових були знижені у порівнянні до контролю відповідно на 20,4 - 22,8 %; 20,5 - 21,0 %; 24,4 % (P < 0,05). Під впливом лікування з включенням пентоксифіліну (ПТФ) та ліпоєвої кислоти (ЛК) спостережено зменшення вмісту МДА на 35,5 %, збільшення ЦП на 43,2 % і ТФ - на 16,0 %, ЦП/ТФ - на 30,4 %, загальних та небілкових тіолових груп на 16,3 і 21,9 % відповідно до показників перед початком лікування (P < 0,05). Традиційне лікування не викликало ефекту, водночас у підгрупі зі сприятливим виходом захворювання мало місце зниження вмісту МДА і збільшення ЦП та показника ЦП/ТФ відповідно на 19,6; 24,6 и 30,0 % у порівнянні до показників перед лікуванням (P < 0,05). Під впливом лікування з включенням ПТФ і ЛК у групі хворих із синдромом поліорганної недостатності (СПН) вміст МДА зменшився на 27,2 %, вміст ЦП зріс на 73,0 %, ЦП/ТФ - на 77,4 %, а рівень небілкових тіолових груп - на 20,0 % (P < 0,05) у порівнянні з показниками до початку лікування. Ефективність лікування була низькою у хворих з СПН.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"