Вплив екзогенного аденозин-5'-трифосфату (АТФ) на дисоційовані нейрони підслизового сплетення тонкого кишечнику морської свинки був досліджений за допомогою стандартної методики петч-клемп у конфігурації "ціла клітина". При потенціалі на мембрані -50 мВ аплікація 50 - 100 мкМ АТФ викликала у більш ніж 90 досліджених нейронів (n=35) появу вхідного струму. АТФ-індуковані струми спостерігались незалежно від того, чи були присутні у внутрішньоклітинному розчині гуанозин 5'-трифосфат - ГТФ (0,2 мМ) і АТФ (2 мМ) і чи був ГТФ заміщений гуанозин 5'-О-тіофосфатом (n=5) в еквімолярній концентрації. У 26 з 29 нейронів, чутливих до АТФ, аплікації даного агента в концентрації 50 - 100 мкМ викликали струми з повільним спадом. У разі тривалих (до 4 хв) аплікацій 200 мкМ АТФ повної десенситизації рецепторів до АТФ не спостерігалось. Сурамін (200 мкМ) прискорював наростання таких АТФ-індукованих струмів до пікової величини і не впливав на максимальну амплітуду відповіді (n=4). Майже у 10 % нейронів (n=3) прикладання 50 мкМ АТФ викликало струми з швидким (близько 1 с) спадом. Прикладання alpha, beta-метилен-АТФ до цих нейронів зумовлювало подібні відповіді. Отримані результати дозволяють припустити, що нейрони підслизового сплетення експресують два відмінні підтипи іонотропних P_2X-пуринорецепторів, які можуть бути залучені в різні процеси збудження в даних нейронах.

• Глушаков Олександр Вікторович (біологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"