Досліджено ряд електронейроміографічних (ЕНМГ) показників у хворих похилого віку з шийними вертеброгенними синдромами. В основній (першій) групі зі 116 пацієнтів курс лікування проводився з використанням прийомів мануальної терапії, а у другій групі із 62 хворих застосовували традиційні клінічні схеми лікування. У групах хворих на боці ураження спостерігались істотна модифікація патерну ЕМГ м'язів руки, зниження швидкості проведення по n.medianus і зменшення амплітуди М-відповіді mm. tenar та hypotenar. Після завершення курсу мануальної терапії в підгрупі першої групи хворих із рефлекторним характером синдрому відмічено очевидну тенденцію до нормалізації згаданих показників; у підгрупі цієї самої групи пацієнтів, але з корінцевими синдромами така тенденція була менш виразною. У хворих, котрих лікували за допомогою традиційних методів, об'єктивні позитивні зрушення ЕНМГ-показників були незначними, незважаючи на поліпшення клінічного стану. Наголошується доцільність об'єктивізації контролю ефективності лікування пацієнтів із вертеброгенними синдромами, особливо хворих похилого та старечого віку.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"