Зразки сої (G. max L. Merr.) та великоплідний мутант сої (G. ussuriensis L.) порівнювали за морфогенетичною здібністю в культурі in vitro. Використовували протоколи середовищ для індукції органогенезу та ембріогенезу із недостиглих зародків. Досліджували вплив різних концентрацій гормонів на тип і частоту морфогенетичних відповідей. Показано, що із 15 проаналізованих зразків тільки 4 (Амурская 401, Prima nordia, M1 і MD) мають високий морфогенетичний потенціал і можуть бути рекомендовані для використання в селекційно-генетичних програмах із застосуванням методів культури тканин.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"