Обстежено хворих, госпіталізованих до Інституту урології та нефрології АМН України протягом 1993 - 97 рр. з приводу доброякісної гіперплазії передміхурової залози без клінічних симптомів циститу, які мешкають у радіоактивно забруднених регіонах України (I група), Києві (II група) і в "чистих" регіонах України (контрольна група). У біоптатах слизової оболонки сечового міхура, взятих під час операції, досліджено проліферативні та генетичні зміни уротелію. У I і II групах у 94 % і 93 % випадків, відповідно, виявлено численні зони дисплазії уротелію і раку in situ. У цих же групах відзначено вірогідне підвищення, в порівнянні з контрольною групою, експресії в ядрах уротелію протеїнів p53, mdm2, PCNA, cyclinD1 і p21. Мутаційний аналіз гена p53 у ДНК, екстраговану з уротелію хворих I і II груп, виявив у 53 % випадків одну або більше крапкових мутацій гена p53. Одержані дані свідчать про геномну нестабільність і ранню злоякісну трансформацію клітин уротелію, що призводять до розвитку переважно інвазивних форм раку сечового міхура в осіб, які мешкають у забруднених ¹³⁷Cs регіонах України.

• Возіанов Олександр Федорович (1938–2018) (медичні науки)
• Романенко Аліна Михайлівна (1938–) (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"