Наведено результати 30-річних досліджень пам'яток зубрицької культури (ЗК), уперше відкритих у Подністров'ї та на Волині. На підставі узагальнення значної джерельної бази висвітлено питання життєдіяльності зубрицьких общин: генезу, характер матеріальної культури, основні риси господарства, світогляд і військову справу, зв'язки з сусідніми народами й етнокультурними групами. Зіставлення писемних і археологічних джерел дає підстави вважати, що ЗК і наступні пам'ятки черняхівського типу регіону належали західній частині численних племен венедів, описаних римським істориком Корнелієм Тацітом. Подібність матеріальної культури зубрицьких пам'яток Західної України, пізньозарубинецьких і київських старожитностей Подніпров'я доводять, що землі між Віслою та Дніпром у першій половині І тисячоліття н.е. належали до слов'янської ойкумени.

Приведены результаты 30-летних исследований памятников зубрицкой культуры (ЗК), впервые открытых в Поднестровье и на Волыни. На основе обобщения значительной источниковедческой базы освещены вопросы жизнедеятельности зубрицких общин: генезис, характер материальной культуры, основные черты хозяйства, мировоззрение и военное дело, связи с соседними народами и этнокультурными группами. Сопоставление письменных и археологических источников дает основание считать, что ЗК и последующие памятники черняховского типа региона принадлежали западной части многочисленных племен венедов, описанных римским историком Корнелием Тацитом. Сходство материальной культуры зубрицких памятников Западной Украины, позднезарубинецких и киевских древностей Поднепровья свидетельствует, что земля между Вислой и Днепром в первой половине І тысячелетия н.э. относилась к славянской ойкумене.

• Козак Деонізій Никодимович (1944–2014) (історичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"