Розглянуто причини самовільних відлучень іноків, що були відносно стабільним джерелом скорочення складу київського чернецтва у XVIII ст. Зазначено, що головним напрямком руху монахів-утікачів були монастирі закордонної частини Київської єпархії, в яких життя не контролювалося різноманітними синодальними приписами і розпорядженнями, як у Гетьманщині, хоча дія останніх там формально й поширювалася.

Рассмотрены причины самовольных отлучений иноков, которые были относительно стабильным источником сокращения состава киевского монашества в XVIII ст. Указано, что главным направлением движения монахов-беглецов были монастыри заграничной части Киевской епархии, в которых жизнь не контролировалось разнообразными синодальными приписаниями и распоряжениями, как в Гетманщине, хотя действие последних там формально и распространялось.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"