Зазначено, що у фармакодинаміці нестероїдних протизапальних засобів (НПЗЗ) важливе значення належить антиальтеративному ефекту. Однак, дані літератури з питань дії сучасних НПЗЗ на процес альтерації суперечливі, тому що експериментальні та клінічні дослідження активності цих препаратів були проведені в різні пори року, у неоднакових умовах, на різних моделях, з використанням різних показників оцінки антиальтеративної активності препаратів, що не дає змоги порівнювати їх за антиальтеративною дією. Тому становило інтерес в ідентичних умовах експерименту вивчення впливу класичних і перспективних НПЗЗ на розвиток альтеративного запалення, проведеного на моделі оцтовокислих виразок у щурів. Для порівняльного вивчення були обрані амізон, супероксиддисмутаза (рексод) і кверцетин, індометацин, диклофенак, піроксикам, мелоксикам і целекоксиб. За критерієм зниження антиальтеративної активності на моделі оцтовокислих виразок досліджувані препарати можна розташувати таким чином: рексод <$Esymbol У> кверцетин <$Esymbol У> диклофенак <$E>>> мелоксикам <$Esymbol У> амізон <$E>>> целекоксиб <$E>>> індометацин <$E>>> піроксикам.

Отмечено, что в фармакодинамике НПВС важное значение принадлежит антиальтеративному эффекту. Однако, данные литературы по вопросам воздействия современных НПВС на процесс альтерации противоречивы, так как экспериментальные и клинические исследования антиальтеративной активности этих препаратов были проведены в разное время года в неодинаковых условиях и моделях разными авторами и с использованием различных показателей для оценки антиальтеративной активности препаратов. Поэтому представляло интерес в идентичных условиях эксперимента изучение влияния классических и перспективных НПВС на развитие альтеративного воспаления, которое было воспроизведено на модели уксусных ран у крыс. Для сравнительного изучения были отобраны амизон, супероксиддисмутаза (рексод) и кверцетин, индометацин, диклофенак, пироксикам, мелоксикам и целекоксиб. По убыванию антиальтеративной активности на модели уксусных язв исследуемые препараты можно расположить следующим образом: рексод <$Esymbol У> кверцетин <$Esymbol У> диклофенак <$E>>> мелоксикам <$Esymbol У> амизон <$E>>> целекоксиб <$E>>> индометацин <$E>>> пироксикам.

The anti-alterative effect is very important in pharmacodynamics of NSAIDs. However, the data concerning the influence of modern NSAIDs on alteration process are contraversial, because these studies were carried out by different scientists in different seasons, models, conditions, using different values for estimating an anti-alterative effect. That's why it was interesting to study the anti-alterative effect of traditional and new NSAIDs in the same experimental conditions in the model of acetic ulcers in rats. For the comparative investigation amisone, superoxide dismuthase, quercetin, indometacin, diclofenac, pyroxicam, meloxicam and celecoxib were chosen. According to the diminishing of the anti-alterative effect in the model of acetic ulcers the drugs studied may be ranged in the following way: recsod <$Esymbol У> quercetin <$Esymbol У> diclofenac <$E>>> meloxicam <$Esymbol У> amisone <$E>>> celecoxib <$E>>> indometacin <$E>>> pyroxicam.

• Щокіна Катерина Геннадіївна (1964–) (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"