З метою вивчення ролі окремих компонентів метаболічного синдрому в розвитку серцево-судинних захворювань у хворих на цукровий діабет ІІ типу було обстежено 134 хворих з різними варіантами метаболічного синдрому і 35 хворих без нього. Хворі, що обстежувалися, були репрезентативними за статтю, віком, тривалістю захворювання, масою тіла і ступенем компенсації вуглеводного обміну. Встановлено, що у хворих з повним метаболічним синдромом частота макро- і мікросудинних ускладнень вірогідно перевищувала таку у хворих на цукровий діабет ІІ типу без метаболічного синдрому. Тільки у разі метаболічного синдрому без артеріальної гіпертензії частота ретинопатії і нефропатії була меншою, ніж у хворих з повним метаболічним синдромом, і відповідала показникам контрольної групи, що свідчить про провідну роль артеріальної гіпертензії у розвитку мікросудинних ускладнень. Це підтверджується і більш високим рівнем систолічного, діастолічного та пульсового тиску у хворих з повним метаболічним синдромом у порівнянні з даними хворих без цього синдрому. Розвиток серцево-судинних захворювань у хворих на цукровий діабет ІІ типу з метаболічним синдромом спричиняло несвоєчасне переведення хворих на інсулінотерапію у зв'язку з недостатньою ефективністю пероральних засобів. З метою запобігання або затримки розвитку серцево-судинних ускладнень у хворих на цукровий діабет ІІ типу з метаболічним синдромом необхідно проводити агресивну антигіпертензивну терапію і за недостатньої ефективності пероральних цукрознижувальних препаратів здійснювати своєчасне переведення хворих на інсулін.

С целью изучения роли отдельных компонентов метаболического синдрома у больных сахарным диабетом ІІ типа в развитии сердечно-сосудистых осложнений было обследовано 134 больных с разными вариантами метаболического синдрома и 35 больных без метаболического синдрома. Обследуемые больные были репрезентативными по полу, возрасту, продолжительности заболевания, массе тела и степени компенсации углеводного обмена. Установлено, что у больных с полным метаболическим синдромом частота макро- и микрососудистых осложнений достоверно превышала таковую у больных с сахарным диабетом ІІ типа без метаболического синдрома. Только при варианте метаболического синдрома без артериальной гипертензии частота ретинопатии и нефропатии была меньше, чем у больных с полным метаболическим синдромом, и соответствовала показателям контрольной группы, что свидетельствует о ведущей роли артериальной гипертензии в развитии микрососудистых осложнений. Это подтверждают и более высокие уровни систолического, диастолического и пульсового давления у больных с полным метаболическим синдромом по сравнению с данными у больных без этого синдрома. Развитию сердечно-сосудистых заболеваний у больных сахарным диабетом ІІ типа с метаболическим синдромом способствовал и несвоевременный перевод больных на инсулинотерапию в связи с недостаточной эффективностью пероральных сахароснижающих препаратов. Об этом свидетельствует тот факт, что 50 % обследуемых больных с метаболическим синдромом получали инсулин. Как показывает проведенный анализ, больные переводились на инсулинотерапию именно в связи с появлением у них сосудистых осложнений.

С целью предотвращения или задержки развития сердечно-сосудистых осложнений у больных сахарным диабетом ІІ типа с метаболическим синдромом необходимо проводить агрессивную антигипертензивную терапию и осуществлять своевременный перевод больных на инсулин при недостаточной эффективности пероральных сахароснижающих препаратов.

• Кравчун Нонна Олександрівна (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"