Обгрунтовано актуальність ретроспективного аналізу історії становлення і розвитку клубних форм роботи, який збагатить педагогічну історію і практику, допоможе у виявленні і розвитку прогресивних ідей, які стимулюють творчі пошуки педагогів, працівників клубів. Розглянуто виникнення дитячих та юнацьких організацій в кінці ХІХ - на початку ХХ ст. в Галичині та на Буковині, в діяльності яких простежуються клубні форми роботи, зокрема "Сокіл", "Січ","Пласт", яким педагоги України того часу надавали високу оцінку, підкреслюючи їх позитивний вплив на виховання юнаків, формування навичок їх самоорганізації. Проаналізовано розвиток клубних об'єднань дітей і молоді у Наддніпрянській Україні та Росії в цілому, який виявив несприятливі обставини щодо їх існування на зламі століть та можливості стати здобутком педагогів масових загальних шкіл. Зосереджено увагу на методиці організації клубної діяльності, яка у вказаний період живилася ідеями реформаторської педагогіки, зокрема ідеями вільного виховання та трудової школи. Розкрито принципово новий підхід до організації життєдіяльності підліткових клубів як форми позакласної, позашкільної роботи, як форми організації вільного часу талановитого педагога-реформатора і організатора клубів для дітей С. Шацького. Констатовано, що на момент утворення Української Народної Республіки були сформовані передумови для інтенсивного розвитку клубної роботи в Україні в післяреволюційний період.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"